Щасливі ті люди, що жи­вуть у Новому Заповіті, маю святий приклад і науку самого Божого Сина, Ісуса Христа, і св. апостолів, знаючи, в що треба вірити та як жити.
Та й у старому заповіті не залишав милосердний Бог людей без світла правди. Він раз у раз посилав їм побожних мужів і пророків, що йшли між людей, проповідували їм правду про Нього, навчали релігійного життя, а зокрема підтримували в народі віру в прихід обіцяного Месії-Спасителя, чим допомагали людям сповняти Божу волю та прилучали їх до вічного спасіння.
Останнім з старозавітних пророків був св. Малахія. Його ім'я означає: Божий ангел, вістун. Народився він після повернення ізраїльтян з вавилонської неволі. Жив св. Малахія в той час, коли славний ізраїльський патріот Неемія, підчаший царя Артаксеркса, вернувся з неволі до Єрусалима та надзвичайними зусиллями відбудував мури рідної столиці. Через св. Малахію проголосив Господь Бог своє пророче слово до Ізраїля в 4 главах.
У 1 главі Бог скаржиться через св. Малахію на ізраїль­ський народ, який не любить і не шанує свого Небесного Отця. "Син шанує батька, а раб свого пана; коли ж я батько, то*де ж та почесть, що мені належить? І коли я пан, де ж та повага до мене?" Далі жаліється на священиків, що маловажать приписами закону і приносять Богу невідповідні жертви. "Говорить Господь Саваот до вас, священики, що зневажаєте моє ім'я... Ось ви приносите на мій жертовник хліб нечистий... Думаєте: стіл Господній можна зневажати... Оце ж благайте Бога, щоб вас помилував, бо коли таке буде виходити з ваших рук, то чи може він вас ласкаво прийма­ти? — говорить Господь сил небесних. Коли б то вже котрийсь із вас зачинив двері, щоб вам на моєму жертовнику не палити вогню марно. Не до вподоби ви мені стали, — говорить Господь сил, — і немилі мені приноси з ваших рук". Тому Бог відкине їхні жертви, а натомість установить іншу, безкровну жертву Нового Заповіту. "Від сходу до заходу сонця буде моє ім'я величатися між народами, і всюди прино-ситимуть моєму імені кадило й жертву чисту; велике моє ім'я поміж народами, — говорить Господь Саваот".

Після пророкування новозавітної євхаристійної жертви виступає св. Малахія в 2 главі проти одруження іудеїв з поганами та проти подружніх розлучень. "Віроломність чинить Юда, гидота діється в Ізраїлі й Єрусалимі; бо зневажив Юда, що в Господа було святе та що він полюбив, взявши за жінку собі дочку чужого бога... Ви тим оправдовуєтеся, — говорить Господь Бог Ізраїля: Як зненавидщн її, розлучися; ні, кривда покриє такого, як одяг, — говор*ить Господь сил. Тому бережіть своє серце й не ломіть віри".
У 3 главі пророк Малахія прорік прихід Месії-Христа, Предтечею якого буде св. Йоан; а потім згадує страшний суд. "Ось я посилаю свого гінця, а він приготує дорогу переді мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що його бажаєте, — ось він іде, — говорить Господь Саваот... Хто ж витримає день його приходу і хто встоїть, як він з'явиться? Бо він немов вогонь ливарний і як те зілля очищуюче.."
Описує св. пророк день Божого суду в 4 главі. "Тоді всі горді й безбожні будуть неначе солома, й спалить їх той день, що прийде, і не залишить з них ні коріння, ні галузки. А для вас, що боїтесь мого імені, зійде сонце правди і буде в його промінні спасіння. Ось я пошлю вам пророка Іллю перед приходом дня Господнього, дня великого і страшного. Г наверне він серця батьків до дітей і серця дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не покарав землі прокляттям".
Пророцтва св. Малахії надзвичайно важливі й зрозумілі. їх проголосив св. пророк за 400 літ до приходу Ісуса Христа. Були вони»наче останнім нагадуванням, що незабаром прийде обіцяний Месія-Спаситель і відкриє людям рай.