Вся небесния Сили, святії Ангели і Архангели,
моліте Бога о нас грішних

21 листопада Церква святкує Собор св. Архістратига Михаїла і всіх Ангелів Божих. Ангели – це чисті духи, яких Господь створив, щоб Йому поклонялися і служили. Між сотворіннями Ангели займають перше місце, вони є набагато вищі від людей, вони є сильні Божою ласкою і набагато, набагато сильніші від людей (Пс. 8, 6; 103, 20-21; 2 Петр. 2, 11). Вони є святі (Мт. 25, 31), вони мають в собі ту досконалість, до якої ми тільки прагнемо, і до якої вже наблизились Божі святі (Лк. 20, 36; Мт. 22, 30). Вони є близько біля Бога, оточують Його і стоять біля Його престолу (3 Царств. 22, 18; Іс. 6, 2-3; Дан. 7, 10; Мт. 18, 10; Лк. 1, 19).

Ангели не є відділеними від нас непрохідною межею. Вони, як і святі в небі, як душі в чистилищі, як вірні на землі, є членами того великого тіла, головою якого є Христос, «бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме і невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене» (Кол. 1, 16). І тому св. Апостол Павло голосить і каже християнам: «приступили до гори Сіону й міста Бога живого, до небесного Єрусалиму, до безлічі ангелів, до святкових зборів» (Євр. 12, 22).

Ангели Божі, як мудріші, сильніші і досконаліші, стережуть і охороняють нас. Тому одухотворений цар Давид співає: «Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться» (Пс. 34,8). Бог наказав своїм Ангелам хоронити людей на всіх їхніх дорогах: «Бо ангелам своїм він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах. І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулась нога твоя об камінь (Пс. 91, 11-12). Ангел Божий виводить праведного Лота зі Содоми (1 М. 19); Ангел Господній хоронить Даниїла перед пащами левів (Дан. 11-14). Ангел Божий є помічником, охоронцем і керівником молодого Товії в дорозі (Тов. 6-14), Ангел укріпляє хлібом пророка Іллю (3 Царств. 19); Ангел виводить св. Петра з темниці (Дії 12, 7-10).

За Божим наказом Ангел карає злих (4 Царств, 19, 35). Ангел є благовісником найбільших тайн, є Божим посланцем. Ангели моляться Богу за нас, вони допомагають наверненню невірних до св. віри (Дії 8, 26-40; 10, 1-6) і надзвичайно тішаться, коли навертається грішник, а Спаситель сам каже, що «буває між ангелами Божими радість над кожним грішником, що кається» (Лк. 15, 10). За посередництвом Ангелів був даний Мойсеєві від Бога Старий Завіт (Дії 7, 53; Гал. 3, 19, Євр. 2, 2). Ангели благовістили людям прихід Законодавця Нового Завіту, Ісуса Христа (Мт. 1, 20; Лк. 1, 26-38; 2, 9-15).

Тому не дивно, що Св. Письмо називає Ангелів «служебними духами, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння» (Євр. 1, 14), бо Ангели служать нашому спасінню охоче і з любов’ю, як Божі сини (Йов. 1, 6; 2, 1; 35, 7), а не як раби, вони палають спрагою примножити славу Господові і цілий світ навернути на дорогу святого, богоугодного життя. Ангели возносять наші молитви на небо і кладуть їх перед Богом. «Отож, коли ти з Сарою молився, я заносив ваші молитви перед славу Господню» (Тов. 12, 12), — говорить Рафаїл, «один з семи ангелів, що завжди стоять приявні (перед Богом) і мають доступ до Господньої слави» (Тов. 12, 15). А св. Йоан Євангелист бачив у видінні, як «ангел інший прийшов і став при жертовнику, маючи золоту кадильницю, і дано йому тиміяму множини, щоб поклав з молитвами всіх святих на жертовник золотий, що перед престолом. І піднісся дим тиміяму з молитвами святих, від руки ангела, перед Богом» (Об. 8, 3-4).

Кількість Ангелів безмірна. Там, перед престолом Господа, споконвіків «тисячі тисяч йому служили, і силенна безліч перед ним стояла» (Дан. 7, 10). Святе Письмо часто згадує воїнства небесні (Лк. 2, 13; 3 Царств. 22, 19). «Кількість ангелів є більша ніж кількість зір на небі, зерен піску в морі і листя на деревах» – так каже св. Діонісій Ареопагіт. Є дев’ять чинів Ангелів, які поділяються на три розряди (вищий, середній і нижчий) по три чини. До першого розряду належать Серафими, Херувими і Престоли. Слово «Серафим» – єврейське, воно означає «вогняні, запалюючі», бо вони горять найбільшою любов’ю до Бога; про них також каже цар-псальмопівець: «Вітри своїми посланцями учиняєш, полум’я вогненне – слугами своїми» (Пс. 104, 4). «Херувим» означає «багатоокий», вони, стоячи біля Божого престолу, набагато більше від інших знають про Божі таїнства. «Престоли» називаються так, тому що на них начебто почиває Бог розумно, бо через них чинить свої суди. У другому розряді є «Господства», бо Ангели, які туди належать керують нижчими чинами Ангелів; «Сили», бо Ангели, що належать до цього розряду, мають особливу силу виконувати Божі накази, давати Божим обранцям силу творити чудеса, і вони у терпінні дають нам силу мужності і відради. «Власті» – це Ангели, яким дана велика влада над дияволами. У третьому розряді є «Начала», бо є початком третього розряду, правителями і хоронителями земних держав; «Архангели», які є Божими посланцями і благовісниками, і «Ангели», найближчі людям, бо вони нас заохочують до доброго, потішають, перестерігають і моляться за нас.

Кожна людина має свого Ангела Хоронителя. «Велика є любов Божа до нас і незмірна Його турбота. Він послав Ангелів, щоб опікувались нами, і зробив це для возвеличення тої любові, яку має для нас» (св. Авг.). «Такою великою є гідність кожної людської душі, що від хвилі народження кожна людина має Ангела, призначеного до своєї охорони» (св. Єрон.). «Як твій комірник, мешкає Ангел в душі твоїй» (св. Верн.). «Св. Ангели Хоронителі стережуть нас, як пастир своє стадо» (св. Вас.). Та пам’ятаймо і те, що, коли людина не йде за голосом свого Ангела Хоронителя, то той не перестає її перестерігати (св. Авг.). Тому ми повинні оцінити високу гідність Ангела Хоронителя, його любов до нас, і тому «щиро, гаряче любімо Ангелів, як наших майбутніх співжителів небесних, як наших оборонців, визначених нам Отцем Небесним. Чого маємо боятися, маючи таких охоронців? Вони, що стережуть всі дороги наші, не можуть бути ошукані, ані в блуд введені, ані також нікого в блуд не введуть, вони є вірні, розторопні, вони є могучі. Тож коли побачиш, що напирає на тебе важка спокуса, коли велика журба тяготить твою душу, тоді призивай свого охоронця, свого учителя, свого помічника — Ангела Хоронителя» (св. Авг.). В кожний час повторюймо слова: «Я маю Ангела Божого, яко охоронця душі і тіла, і він збереже мене неушкодженим» (св. Амвр.).

Коли Архангел Рафаїл привів молодого Товію з дороги додому, тоді його старий батько Товит «сказав йому: «Моя дитино! Гляди, щоб ти дав платню чоловікові, що ходив з тобою» (Тов. 12, 1). А яку нагороду ми можемо дати своєму Ангелові Хоронителю? – Любов за любов! Ідімо за його голосом і стережімось гріха, бо «гріх проганяє Ангела Хоронителя так, як дим проганяє бджіл» (св. Вас. В.). Несімо йому честь, молімо його, щоб заступався за нами, тоді чистими перейдемо при його помочі ціле життя і на суді Божому він не буде нас оскаржувати, а гаряче заступиться за нами.

Понад всіма Ангелами цілого неба, неначе вождь, поставлений св. Архангел Михаїл. Господь Бог створив Ангелів своєю всемогутністю і наділив їх великою досконалістю. Але так само, як і пізніше людей, так Ангелів, піддав він пробі. І ось, багато з них згрішили гордістю, хотіли порівнятись могутністю зі самим Богом. На чолі збунтованих став Ангел, що називався Люцифер. Але тоді ціле небесне військо, всі Ангели, які залишились вірними Богові, з Архангелом Михаїлом на чолі («Мі-ха-ель» означає «хто яко Бог»), кинулись на збунтованих і скинули їх в пекельну прірву, тому що «Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло і передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд» (2 Петр. 2, 4), і вони, створені для найбільшої честі, стали дияволами.

Св. Михаїл був опікуном вибраного Богом жидівського народу. Він зберіг тіло св. Мойсея Боговидця, і він при кінці світу матиме переможний бій з дияволом (Дії. 12).

Пошанування св. Михаїла в церкві сягає найдавніших апостольських часів. Прославилась чудами церква св. Михаїла, яку спорудив Костянтин Великий. Під час лютої пошесті, коли по всіх церквах люди благали про Боже помилування, над замком Адріяна з’явився св. Михаїл і сховав свій меч у піхви. В тій хвилі пошесть припинилась, а замок той назвали «замком Ангела».

Головна мета празника — звеличити і прославити святого архистратига Михаїла, а з ним й інших Ангелів. Прославляють його тому, що в обороні Божої честі він став на чолі добрих Ангелів, коли бунтував сатана. Звідси і його почесний титул архістратига, що з грецької означає «начальний вождь». З тієї причини мистецтво змальовує його, як озброєного полководця: шолом на голові, вогненний меч у руках, а під ногами в’ється змій — символ сатани.

Богослужіння цього дня оспівує велич відзначення святого Михаїла перед Божим троном, його ревність і вірність Богові та опіку й заступництво за нас.