Це найбільший з усіх празників св. Івана Христителя. Як празник його зачаття, так і цей празник уже був відомий у 4 столітті. Поучення на цей празник знаходимо у св. Івана Золотоустого, св. Амвросія і св. Августина. Цей останній у своїй проповіді цього дня каже: „Сьогодні празнуємо день різдва св. Івана. Це честь, якої, на нашу думку, не має ні один святий. У всьому християнському світі є назначений і почитаний тільки день Різдва Господа і св. Івана”. Св. Августин не згадує тут про празник Різдва Божої Матері, бо в тому часі цього празника ще не було. На Заході празник Різдва св. Івана Предтечі знаходиться в найдавнішому календарі африканської Церкви з 5 століття.
У тому часі, коли святкуємо Різдво Івана Христителя, наш народ у дохристиянських часах обходив свято Купала. Про свято Купала в Україні проф. С. Килимник каже: „Найвище, найвибуяліше свято, яким закінчується літній сонячний цикл річних календарних дохристиянських свят - це свято молоді - хлопців та дівчат - КУПАЛО або КУПАЙЛО, що з часом після прийняття християнства, з'єдналося із святом церковним - народженням Івана Христителя. Тому й носить це свято подвійну назву - „ІВАНА КУПАЛА”... Купальська обрядовість та пісні належать, як гаївки та коляди, до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя - сонця”. (Український Рік у Народніх звичаях, Том IV, ст. 99).
Тропар та кондак
Тропар, глас 4: Пророче і предтече пришестя Христового, достойно звеличати тебе не в силі ми, що любов'ю тебе почитаємо, бо неплідність матері і отча безгласність розрішилися славним і чесним твоїм різдвом – і воплочення Сина Божого світові проповідується.
Кондак, глас 3: Перше неплідна днесь Христового предтечу родить і він є сповненням усякого пророцтва, бо кого пророки проповідували, на того він у Йордані руку поклав. Явився Божого Слова пророк, проповідник, разом і предтеча.
І нині: Богородичний, глас3: Діва днесь предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками ликують, бо ради нас молить Богородиця превічного Бога.
Послання ап. Павла до Римлян 13, 11-14, 4
Браття, тепер ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви і одягнімся у зброю світла. Як день, поводьмося чесно: не в ненажертстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло в похотях. Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. Один вірить, що можна все їсте, а слабкий хай їсть городину. Хто їсть, хай не гордує тим, що не їсть; а хто не їсть, хай не судить того, що їсть, бо Бог його прийняв. Ти хто, що судиш чужого слугу? Своєму господеві стоїть він або падає; але він стоятиме, бо Господь може підтримати його.
Євангеліє від Луки 1, 1-25; 57-68; 76; 80
Коли вже багато хто почали складати повість про добре звісні в нас події, як то передали нам ті, що від початку були самовидцями і слугами Слова, зволилось і мені, послідкувавши спочатку за всіма докладно, за порядком писати тобі, могутній Теофіле: Щоб ти зрозумів твердість слів, яких навчився єси. Був за днів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з денної черги Авієвої; а дружина його з дочок Ааронових, і ім'я їй Єлисавета. І були обоє праведні перед Богом, ходячи у всіх заповідях і оправданнях Господніх безпорочно. І не було в них дитини, бо Єлисавета була неплідна, й обоє були постарілись у днях своїх. І сталося, як він служив, в порядку черги своєї, перед Богом, по звичаю священства, довелося йому покадити, як увійшов в церкву Господню. А все множество людей було надворі, молитву діючи, в пору кадіння. І явився йому ангел Господній, стоячи праворуч вівтаря кадильного. І стривожився Захарія, побачивши, і страх напав на нього. Сказав же до нього ангел: Не бійся, Захаріє, бо вислухана є молитва твоя; і дружина твоя Єлисавета породить сина тобі, і назвеш ім'я йому Іван. І буде тобі радість і веселість, і багато з народження його возра-дуються. Бо буде великий перед Господом, і вина і сікера не питиме; і Духа Святого сповниться ще з утроби матері своєї. І багато із синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх. І він ітиме перед ним духом і силою Ілії, щоб привернути серця батьків до дітей і супротивних до мудрости праведних: приготовити Господеві людей совершенних. І сказав Захарія до ангела: По чому пізнаю це? Бо я старий, і дружина моя постарілась у днях своїх. І відповівши, ангел сказав йому: Я є Гавриїл, що предстою перед Богом, і я є посланий говорити до тебе і благовістити тобі це. І ось будеш мовчати і не зможеш промовити аж до дня, коли це станеться, бо ти не увірував словам моїм, що збудуться в свій час. І очікували люди Захарії і дивувалися, що він забарився в храмі. І коли вийшов, не міг говорити до них. І зрозуміли, що видіння бачив у храмі. А він покивував їм і остався німий. І сталося, як сповнилися дні служби його, пішов у дім свій. А після тих днів зачала Єлисавета, дружина його, і таїлась п'ять місяців, кажучи, що так мені сотворив Господь у дні, в які зглянувся відняти з мене неславу перед людьми. А Єлисаветі сповнився час родити їй; і родила сина. І почули довколишні жителі і родина її, що велику вчинив Господь милість Свою над нею; і радувалися з нею. І сталось на восьмий день, прийшли обрізати дитя. І називали його ім'ям отця його, Захарія. І, озвавшись, мати його сказала: Ні, але нехай назветься Іван. І сказали до неї, що нікого нема в роді твоїм, хто б звався іменем тим. І кивали батькові його, якби то хотів назвати його. І попросивши дощинку, написав: Іван буде ім'я йому. І дивувалися всі. І нараз відкрилися уста його і язик його; і говорив, благословляючи Бога. І напав страх на всіх, що жили довкола них; і по всій країні юдейській розповідались усі слова ті. І всі, хто чув, положили те в серці своїм, кажучи: Що ж воно за дитя буде? І рука Господня була з ним. І Захарія, батько його, сповнився Духа Святого і пророкував, кажучи: Благословен Господь Бог Ізраїлів, що посітив і сотворив ізбавління людям Своїм. І ти, дитя, пророк Вишнього наречешся, бо йтимеш перед лицем Господнім, щоб приготовити дороги Його. А хлопець ріс і кріпився духом та був у пустинях до дня явління свого Ізраїлеві.
Проповідь
«Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана;
жінка твоя Єлизавета породить тобі
сила, і даси йому ім'я Іван» (Лк. 1.13).
Слава Ісусу Христу! Дорогі брати і сестри, сьогодні нас зібрало велике свято Старого Завіту. Саме під час сьогоднішнього свята ми, вірні сини і дочки нашого Отця Небесного, зможемо краще розпізнати силу молитви, послухавши про розмову між Богом і Захарією. Бо молитва - це і є розмова людини з Богом. Ми молимось ранком, вставши зі сну, по мірі можливості удень, після важкого робочого дня, коли лягаємо спати, це є наш християнський обов'язок.
Але ще більше ми молимось і знаходимо час, коли у нас є якась біда чи терпіння, або інші нещастя. Проходить певний відрізок часу нашої молитви і вона ніби не є почута, ми починаємо розчаровуватись в доброті Всевишнього, наша віра маліє або зовсім пропадає. Подібно, як це сталось з багатим юнаком, який казав, що заповіді виконував змолоду, і питав, що ще йому бракує. «Якщо хочеш бути досконалішим, піди продай, що маєш, дай бідним і будеш мати скарб на небі: потім приходь і йди за Мною. Почувши ці слова, юнак відійшов сумний, бо мав велике майно» (Мт. 19.21). З цього можемо зробити висновок, що наша нещира молитва, не дотримування Заповідей Божих ніколи не принесуть нам наших прохань. Подивімось на Захарію і Єлизавету, які «були праведні перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно» (Лк. 1.6), біда в тому, що не було у них дітей, і саме в часі молитви в храмі при служінні Захарії, Господь посилає свого посланця Архангела Гавриїла, щоби повідомити, що молитва вислухана: його жінка Єлизавета породить сина і він дасть йому ім'я Іван, що в перекладі означає «ласка Божа». Засумнівався Захарія: «Я старий, жінка стара, як це може бути, бо ще такого не було», і немовби хоче якогось підтвердження, де лунають слова Божого посланця: «І ось замовкнеш і не зможеш говорити але до дня, коли здійсниться, за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу» (Лк. 1.20). Коли закінчився час служіння Захарії в Єрусалимській святині, повернувся він додому з думкою, що Господь його молитву вислухав, хоча його покарав. «Після тих днів зачала Єлизавета, його жінка, і таїлась п'ять місяців» (Лк. 1.24). Було їй радісно і заодно соромно, що вона на старості років завагітніла.
Пречиста Діва Марія в часі молитви і розважань про ту щасливу матір, що народить Сина Божого, теж мала посланця з Неба, який їй сказав: «Не бійся, Маріє. Ти знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні і породиш Сина і даси Йому ім'я Ісус» (Лк. 1.28). Велика радість охопила Марію і вона іде до своєї тітки Єлизавети, яка сповнена ласки Святого Духа, і та привітала Пречисту Діву Марію, а заодно зачатого в ній Сина Божого. Саме через привітання святий Іван Хреститель був визволений від первородного гріха. Коли прийшла повнота часу, то Єлизавета породила сина, всі дуже раділи, що знято насмішку над Захарієм і його дружиною. На восьмий день, згідно єврейського звичаю, мали обрізати хлопця, і надавати ім'я дитині. Хотіли назвати ім'ям батька, бо була така традиція, Єлизавета заперечувала це ім'я дитини, тоді запитали у батька. Захарія узяв табличку і написав на ній: «Іван його ім'я» (Лк. 1.63), та зразу відкрились його уста. Почав Захарія, натхненний ласкою Святого Духа, дякувати Господу Богу і пророкувати. Дитя ж росло і міцніло, ласка святого Духа була на нім. Іван - це пророк Господній, який має приготувати дорогу Месії. Сам Спаситель буде свідчити: «Що між народженими з жінок нема нікого більшого понад Івана» (Лк. 7.27-28).
Зробімо собі кожний постанову, молитися тою молитвою, якої навчив нас Ісус Христос, священик Захарія, як молилися пророки, та багато людей, що стали праведниками нашого народу. Господь неодмінно вислухає нашу молитву, коли прийде час, дасть нам нагороду, тут, на землі, ще в часі нашого життя, або на нашій Вічній Батьківщині у Небі. Амінь.
www.ugcc.org.ua
