Історія "дня святого Валентина" бере свій початок в Луперкаліях Стародавнього Риму. Луперкалії — добові оргії на честь богині «божевільного» кохання Juno Februata (Юнони) і рогатого бога Фавна (Пана). «Lupercalia» (від лат. Lupa - вовчиця, омонім — «блудниця»). З 13 по 15 лютого, під час якого в жертву приносили козлів. З їхніх шкур виготовлялися бичі, молоді люди брали ці бичі і виходили в місто пороти жінок (як в прямому так і в переносному значенні).

Голі чоловіки бігали навколо жінок і стьогали їх бичами. Жінки охоче підставляли себе, вважаючи, що ці удари дадуть їм плодючість і легкі пологи. По цьому жінки роздягалися догола і свято переходило в іншу фазу.
Апофеозом "свят" було — розпреділення цнотливих дівчат (9-13 років). Дівча писало своє ім'я на папіці. Їх поміщали у величезну урну, а потім всі бажаючі чоловіки тягнули папірці. Дівчинка, ім'я якої витягав чоловік, ставала його сексуальною іграшкою на цілий рік до наступних свят. Таким чином у людей свято асоціювалося з зляганням і збоченнями.

Трохи про "валентинки".
Папірчики,які кидались до урни звались "valeо" — здоров'я. Це було прохання до Юнони, щоб та дала першого чоловіка не хворого венеричними хворобами, щоб після перебування з ним лишитися плідною.
У 494 р. Папа Геласій I заборонив це неподобство і воно зникло до 1910 року, поки не було реанімовано американським актором Рудольфом Валентино (1895 — 1926 рр.), який вважав себе ідеалом всіх коханців і на 14 лютого закочував в своєму будинку розпусні вечірки, які називав Valentine's Day.

Щоб оправдати свої оргії він вигадав оповідку про священика Валентина, приблизно таку.

"В далекі і темні часи правив владний і жорстокий римський імператор Клавдій II, який взяв собі в голову, що самотній чоловік — без сім'ї, дружини і зобов'язань, краще б'ється за батьківщину на ратному полі і заборонив легіонерам одружуватися. А Валентин був звичайним священиком, який співчував нещасним закоханим і потайки від усіх, під покровом ночі освячував шлюби люблячих чоловіків і жінок. Незабаром «витівки» священика Валентина стали відомі владі і його кинули до в'язниці і засудили до страти. У в'язниці Валентин познайомився з прекрасною дочкою наглядача — Джулією. Він її зцілив від сліпоти, і вона закохалася в нього. Священик перед смертю написав дівчині зізнання в коханні — валентинку, а сама страта начебто відбулася 14 лютого 269 року".

Нагадаємо, що стародавній Рим припинив своє існування через повальну розпусти і абсолютну бездуховность. А ви хочете бути спільником ТАКОГО свята?

"Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони"! (1 Коринтян 6:9,10).