Про лікувальні трави

Спешу поделиться с Вами рецептом одной вкуснятины: варенье из сосновых шишек. Делаем с мамой его уже второй год. Вкуснооооооооо! Цвет у «соснового варенья» розовато-коричневый, а на вкус оно медово-смолистое. Мало того, что варенье красивое и вкусное, как оказалось, оно ещё и невероятно полезное!

Такий багатий і цінний збалансований склад біологічно активних речовин позитивно впливає на увесь організм людини, зміцнює, оздоровлює, заповнює запаси потрібних речовин, покращує роботу головного мозку.

В цій статті ми опишемо Вам, про корисні властивості грейпфрута – плоди вічнозеленого дерева, батьківщиною якого є Індія. Імовірно вони є гібридом цитрусового шедока (помело) і апельсина. Назва grapefruit дана йому через те, що плоди (“fruit”) ростуть подібно до виноградних грон (“grape”). Як і безліч багатьох інших фруктів і овочів, грейпфрут вирощувався виключно в декоративних цілях.
 

Суниця лісова – багаторічна трав’яниста рослина родини розоцвітих до 30 см заввишки.

Поширення: зростає на лісових галявинахна вирубках, по всій європейській частині Росії, в Сибіру і Середньої Азії.

Олія розторопші відноситься до рядів натуральних засобів, що мають широкий спектр лікувальної та профілактичної дії. Олія розторопші - це одночасно дієтичний цінний продукт і ліки, яке здатне вилікувати багато захворювань. Ефективні лікувальні властивості масла розторопші пояснюються наявністю в складі великої кількості хлорофілу, токоферолу і каротиноїдів, жирних поліненасичених кислот.

Хрін звичайний – багаторічна трав’яниста рослина сімейства хрестоцвітних. Корінь довгий, товстий, м’ясистий. Стебло прямостояче, гіллясте, до 150 см заввишки. Прикореневі листки довгочерешкові, яйцевидно-довгасті, великі. Нижні стеблові листя – гребенчато-роздільні; верхні – лінійні, майже цілокраї. Квітки білі, пелюстки вдвічі довше чашолистків. Плід – довгасто-овальний стручок.

Сосна звичайна – високе (до 35 м) вічнозелене дерево сімейства соснових, з округлою кроною і буро-коричневою корою. Гілки густо вкриті довгими гострими зеленими голками, розташованими по дві в одній піхві. Рослина однодомна. Жіночі суцвіття сидять на кінцях пагонів, чоловічі – у їх підстави. Цвіте в травні. Плоди – яйцевидно подовжені шишки. Розташоване в шишках насіння дозріває на другому році, зберігає схожість до 8 років.

Калину звичайну в Україні з давніх-давен визнавали як найпривабливішу, найкрасивішу, найпоетичнішу рослину, вона стала символом Батьківщини, символом дівочої краси. Калина такою мірою зріднилася з українським народом, що у певні часи її називали "націоналістичним кущем".

Чистотіл великий – багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 1 м, сімейство макових. Корінь стрижневий, гіллястий, іноді пухнастий. При надрізі вся рослина виділяє жовтуватий молочний сік. Стебло щетинисте, гіллясте. Листя непарноперисті, чергові. Квітки невеликі, золотисто-жовті, зібрані в прості парасольки. Цвіте з червня по початок серпня. Плід – стручковидна коробочка, дозріває в серпні – вересні.

Елеутерокок колючий відноситься до сімейства аралієвих. Це багаторічний чагарник з прямостоячими, дуже колючими стеблами висотою до 5 м. Цвіте в липні. Плід – округла ягода чорного кольору – дозріває у вересні.

Ромашка лікарська – однорічна трав’яниста рослина. Цвіте з середини травня по жовтень.

Полин гіркий – багаторічна трав’яниста рослина сімейства складноцвітих, завдовжки до 60-125 см. Цвіте з кінця липня по вересень.

Поширення: як бур’ян полин зустрічається на всій європейській території Росії і Західного Сибіру. Росте полин на пустирях, у житла, па узбіччях доріг.

Використана частина полину: облиствені квітучі верхівки. Специфічний запах полину викликаний ефірним маслом, що складається з туйолового спирту, вуглеводнів і деяких інших складних хімічних сполук. У траві виявлено дубильні речовини, органічні кислоти, каротин, аскорбінова кислота. У корінні полину міститься інулін.

Родіола рожева (червона щітка, родіола холодна) – багаторічна трав’яниста рослина з потовщеним бронзовим, всередині лимонно-жовтим кореневищем, з запахом трояндової олії і гіркувато-терпким смаком. Цвіте у червні-першій половині липня.

Поширення: Росте в Західному і Східному Сибіру і на Далекому Сході. Зростає найчастіше на сирих луках, по кам’янистих берегах гірських річок і в тундрах. Промислові заготовки здійснюють на Алтаї.

Терен – досить прославлений чагарник: саме з колючого терну було зроблено вінок для Ісуса, він став символом любові у популярному романі «Співаючі в тернині», а народні цілителі здавна знають терен як чудову лікарську рослину, ягоди, листя, квіти, гілля та коріння якої мають потужні корисні властивості. Небагато хто знає, що терен – давній предок сливи звичайної. У народі його іноді називають сливою колючою, цаповою ягодою, або чорною колючкою.

Подорожник великий – багаторічний трав’янистий бур’ян, 15-20 см заввишки, сімейство подорожникових. Цвіте з травня до пізньої осені.

Поширення: подорожник в нашій країні поширений повсюдно, крім Крайньої Півночі. Зростає поруч з житлом, по дорогах, на галявинах і луках.

Обліпиха крушиновидна – дерево або чагарник висотою до 4 м. Молоді гілки усіяні гострими колючками довжиною приблизно 1 см. Листя лінійно-ланцетні, сріблясто-зелені. Квітки чоловічих рослин темно-бурі, зібрані в колосовидні суцвіття по 10-14 квіток. Квітки жіночих рослин зеленуваті, зібрані в суцвіття по 2-5 квітки. Плід – куляста оранжево-червона або жовта кістянка діаметром до 1 см. У плодів дуже короткі квітконіжки, і вони у повній відповідності з назвою рослини щільно обліплюють гілки. Цвіте у квітні-травні, плоди дозрівають у серпні-жовтні.

Малина звичайна – багаторічний чагарник сімейства розоцвітих Цвіте в травні і червні; плоди дозрівають у липні та серпні.

Поширення: всюди розводиться в садах, зустрічається на галявинах лісів, біля доріг.

Використана частина: лікарською сировиною є плоди, в народній медицині, крім того, – квіти, листя. Плоди малини містять ефірну олію, яблучну, лимонну, саліцилову і капронову кислоти, цукор (8%), слиз, вітаміни С (до 30 мг%), В, Р, каротин, фарбувальні речовини, солі калію (224 мг%), мідь , пектинові, азотні речовини. Малина відрізняється високим вмістом пуринів, найбільша кількість яких в сушених ягодах (62,7 мг%).

Збір і заготівля: зібрані плоди малини підв’ялюють на сонці, а потім сушать у печах. Зберігають сировину в добре провітрюваних, сухих приміщеннях, на протягах.

Конвалія травнева – багаторічна трав’яниста рослина сімейства лілійних. Цвіте в травні і початку червня.

Використана частина: з лікувальною метою використовуються квіти, листя і трава, що збираються на початку цвітіння. Свіжі квіти з сильним, приємним запахом, при висиханні запах втрачається; смак гірко-гострий, потім солодкуватий.

Льон посівний – однорічна трав’яниста рослина сімейства льнових, з тонким, довгим, сильно мочковатим прямовисним білим коренем і прямостоячим, круглим, гладким, тонким, вгорі гіллястим стеблом, 30-60 см заввишки. Цвіте з кінця червня до початку серпня, плоди дозрівають з другої половини липня.

Коли наші українські поля щедро колосяться житом-пшеницею, з-поміж хлібів сором’язливо виглядає квітка ніжно-синього кольору — волошка. Звісно, агрономи та добрі ґазди її не люблять, називають бур’яном, адже рослина забруднює посіви. Проте народні цілителі завжди з пошаною ставилися до волошки синьої. Латинська назва цієї квітки — Centaurea cyanus, яка походить від імені давньогрецької міфологічної істоти — Центавра, який соком волошки зумів залікувати рани, нанесені йому Гераклом.

Родина Шорстколисті — Boraginaceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 30—100 см заввишки. Корінь товстий, гіллястий, зовні майже чорний, всередині білий, крихкий, на зламі нерівний, на смак — терпко-липкий. Стебло порожнинне, крилате, особливо вгорі, від листків, що круто збігають униз; воно товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгасто-ланцетні, сидячі, шорсткі від волосків, які вкривають їх. Квітки зібрані в пониклі, вкриті листочками, завійки. Віночки їхні брудно-пурпурові або лілові, з відверненими назовні зубцями. Цвіте у травні — липні.

Омела біла – вічнозелений чагарник сімейства омелових, 30-120 см заввишки. Цвіте в березні та квітні.

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має тонке коре­невище з веретеновидними або майже кулястими бульбами. Стеб­ло 30—80 см заввишки, прямостояче, нерозгалужене, облистнене. Листки переривчасто-перисторозсічені; бокові листочки ви­довжені, глибоконадрізані. Стеб­лові листки чергові, з великими прилистками. Квітки дрібні, дво­статеві, правильні, 6-пелюсткові, білі, іноді рожеві, в кінцевій багатоквітковій щитовидній волоті. Плід — листянка. Цвіте у черв­ні — липні.

Багаторічна трав'яниста гола рос­лина родини лаконосових. Має ба­гатоголове кореневище і товстий веретеноподібний корінь. Стебла товсті, соковиті, зелені або черво­нувато-зелені, прямостоячі, у верхній частині розгалужені, 1—3 м заввишки. Листки чергові, короткочерешкові, еліптичні або яйцеподібні, цілокраї, на верхів­ці загострені, 10—20 см завдовж­ки і 3—6 см завширшки, нерідко червонуваті. Квітки дрібні, пра­вильні, двостатеві, в довгих кити­цях; оцвітина з п'яти трав'янистих або білуватих, пізніше червонію­чих листочків. Плід соковитий, ягодоподібний, чорно-фіолето­вий, сплюснуто-кулястий. Цвіте у червні — серпні.

Чагарник родини аралієвих висотою 1-3,5 м. Пагони прямі, засаджені тонкими шипами. Кора світло-сіра. Листки довгочерешкові, пальчасто-п’ятирозділені. Листочки з клиновидною основою, еліптичні, опушені по жилках. Цвіте в липні - серпні. Квітки дрібні, зібрані в кулясті, пухкі парасольки. Плід - кістянка, яка майже завжди утворюється лише на верхній, більшій парасольці. Дозріває у вересні - жовтні.

Іван-чай (кипрей) вузьколистий – багаторічна трав’яниста рослина сімейства кіпрейних. Плід – довга 4-гранна 4-профільна коробочка; на верхівці пучок довгих волосків. Цвіте у другій половині літа.

Золотий вус багато хто вважає одним з видів традесканції. Це не так. Хоча рослини дійсно дуже схожі.
Використана частина: листя, стебла, молоді пагони.

Болота и прибрежные водоемы заселены специфическими растениями, многие из которых имеют массу полезных свойств. Все обитатели болотной стихии неразрывно связаны со своим субстратом – торфом. Сфагновые мхи являются не только главными торфообразователями, но и ценным медицинским, а так же техническим сырьем. Об этом уникальном растении я бы и хотел вам рассказать.
 

Російська назва рослини обумовлена сильним лимонним запахом листя і стебел. У Китаї, де лимонник застосовують не менше 15 століть, його називають «увейцзи» – ягодою п’яти смаків, оскільки вважається, що оболонка плодів солодка, м’якоть дуже кисла, насіння терпкі і пекучі, а приготоване ліки стає, солонуватим.

Губоцвіті - Lamiaceae (Labiatae).

Народні назви: материнки, ладанка, пчелолюб, духовий колір.

Використовувані частини: трава цілком, без коріння. У відбірному матеріалі не повинно бути грубих стебел, у яких мало діючої речовини.

Аптечне найменування: трава материнки - Origani herba (раніше: Herba Origani).

Сем. аралієві - Araliaceae
Інші назви: женьшень справжній, панакс женшень, корінь життя
Ботанічна характеристика. Багатолітня трав'яниста рослина, що досягає віку 70-100 років і більш. Має соковитий стержневий корінь, що дає, як правило, одне надземне стебло, на верхівці якого розташована мутовка з 4-5 листя. Листя довгоочерешкові, пальчатосложні, листочки еліптичні, загострені, мілкодвоякопильчаті. Два нижні листочки значно менше останніх. З центру листової мутовки виходить на довгому квітконосі проста парасолька, що несе дрібні зеленуваті непоказні квітки. Плоди - яскраво-червоні соковиті ягодоподібні кістянки з двома насінням, тісно притиснуті один до одного, утворюють "червону кулю", добре помітну восени серед зеленого листя. Квітне в червні, плоди утворюються в липні-серпні.

Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових заввишки 1-2 м. Кореневище коротке, товсте, м'ясисте, частіше багатоголове. Коріння нечисленні, товсті. Стебло борозенчате, волосисте. Листки чергові, черешкові, великі, верхні - дрібні, сидячі, знизу вони густоопушені, бархатисто-повстяні, зверху - жорсткоколосисті. Цвіте в липні - вересні. Квітки золотисто-жовті, зібрані в численні кошики. Плід - чотиригранна, довгаста, бура сім'янка. Дозріває в серпні - жовтні.

Сем. звіробійні - Hypericaceae
Інші назви: заяча кров, кровец, хворобливою, дюравец звичайний
Ботанічна характеристика. Багатолітня трав'яниста рослина, відвіку вживана в народній медицині. Стебла гіллясті, з двома реберцями, заввишки 30-60 див. Листя і гілки розташовані супротивно. Листя формою довгасто-овальне, тупе, суцільнокрайнє, гладке, з розсіяними по листовій пластинці що просвічують, а по краях чорними точковими вмістищами. Вони здаються проколеними голкою - звідси і назва "продірявлений". Квітки вільнопелюстні, правильні, з п'ятилистной нсопадающей чашкою, п'ятилепестним віночком; пелюстки яскраво-жовті, довгасто-овальні, з чорно-бурими крапками (з нижнього боку). Тичинок 50-60, зрощених при підставі в три пучки. Суцвіття - щитковидна мітелка. Плід - трехгнездна багатосім'яна коробочка, що розкривається трьома стулками. Квітне з червня до серпня, плоди дозрівають у вересні. Можливі домішки представлені в таблиці.

Сем. айстрові - Asteraceae
Інші назви: деревій, порезна трава, солдатська трава, біла кашка, гулявица, кровавник, живуча трава, белоголовник, порезник, кровавник, бедринець, зміїна трава, пахуча трава, порезница
Ботанічна характеристика. Багатолітня трав'яниста рослина з повзучим кореневищем, що укоріняється. Стебла прямостоячі, заввишки до 80 см, догори розгалужуються в щитковидне суцвіття дрібних кошиків. Кошики нагадують квітку завдовжки до 5 мм і складаються з 5 язичкових білих або рожевих і 14-20 трубчастих жовтувато-білих квіток. Листя прикореневе, розеткове, на стеблах чергові, ланцетові, двічи-, тричіперисторозсічені до коротких доль. Плід - сім'янка. Квітне з червня все літо, плоди дозрівають в липні-вересні.
Близькі види: деревій азіатський (Achillea asiatica Serg.), деревій щетинистий (A. setacea Waldst. et Kit.), деревій паннонский (A. pannonica Scheele).

Горіхові - Juglandaceae.

Народні назви: Христов горіх, кам'яний горіх, чужоземний горіх, волоський горіх.

Використовувані частини: листя.

Аптечне найменування: листя волоського горіха - Juglandis folium (раніше: Folia Juglandis).

Асфоделеві - Asphodelaceae (раніше: Лілійні - Liliaceae).

Використовувані частини
листя.

Аптечне найменування
екстракт алое - Aloes extractum (раніше: Extractum Aloes), настоянка алое - Aloes tinctura (раніше: Tinctura Aloes).

Сем. валеріанові - Valerianaceae
Інші назви: маун аптечний, котячий корінь, сорокоприточна трава, трясовинна трава, маун, мяун
Ботанічна характеристика. Багатолітня трав'яниста рослина висотою від 50 см до 2 м. У перший рік життя утворюється лише розетка прикореневого листя, на другій - квітконосні стебла. Кореневище коротке, вертикальне, з багато чисельним корінням. Стебла прямі, усередині порожнисті, зовні борознисті, в нижній частині блідо-фіолетового кольору. Листя непарноперисторассеченні, нижні - черешкові, верхні сидячі. У верхній частині стебло гіллясте, утворює щитковидні або волотисті суцвіття. Віночок рожевого кольору, воронко видний. Тичинок три, товкач один з нижньою зав'яззю. Плід - сім'янка з чубком. Квітне з кінця травня до серпня, плоди дозрівають в червні-вересні.

Розоцвіті - Rosaceae.

Використовувані частини: квіти, листя та плоди.

Аптечне найменування: квітки глоду - Crataegi flos (раніше: Flores Crataegi), плоди глоду - Crataegi fructus (раніше: Fructus Crataegi), листя і квіти у суміші - Crataegi folium cum flore.

Аронніковие - Агасеае.

Народна назва
мечекорень.

Використовувані частини
кореневище (без додаткового коріння). Для вживання всередину використовують тільки очищене від кори кореневище, для ванн неочищене (банний аїр).

Аптечне найменування
кореневище аїру - Calami rhizoma (раніше: Rhizoma Calami), аїровое масло Calami aetheroleum (раніше: Oleum Calami).

Охороняється.

Складноцвіті - Asteraceae (Compositae.

Народні назви: Іванов колір, Баранник гірський, баранячий колір.

Використовувані частини: суцвіття-кошики.

Аптечне найменування: квіти арніки - Arnicae flos (раніше: Flores Amicae).

Отруйний! Охороняється.

Ранникові - Scrophulariaceae.

Народні назви: шлункова трава, риб'яча трава.

Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae
Як виглядає? Однорічна трав'яниста ароматна рослина до 35 см заввишки, з сильно галузистим стеблом. Листки чергові, двоперистороздільні, з лінійними частками, кошики на довгих квітконіжках поодиноко вінчають верхівки гілок. В кошиках 12—17 білих язичкових (маточкових) і багато жовтих трубчастих (двостатевих) квіток, які зацвітають поступово. Спочатку білі язичкові квітки (пелюстки) підняті вгору, квітколоже тоді плоске, потім віночок розміщується горизонтально, під кінець цвітіння кошика, яке триває близько 3 тижнів. Чим більше до середини доходить цвітіння маточкових квіток, тим більше квітколоже набуває конічної форми і язичкові квітки спрямовуються вниз. На Україні зустрічається також ромашка без'язичкова, або запашна (Matricaria matricarioides (Less.) Porter et Britton), що застосовується поряд з ромашкою лікарською, яка як бур'ян потрапила з зерном в Європу, у неї немає язичкових квіток (пелюсток). Цвіте у червні — серпні.

Родина Брусничні — Vacciniaceae
Як виглядає? Дрібний багаторічний гіллястий кущик 15—50 см заввишки. Стебла й гілки з гострими гранями. Яйцевидні листки шкірясті, з обох боків світло-зелені, зісподу —з сітчастими жилками, з країв — дрібнопилчасті. Квітки зібрані в небагатоквіткові китиці. Віночок з чотирма зубчиками дзвоникуватий, білий або блідо-рожевий.
Плід — соковита чорна ягода, яка достигає в липні — серпні.