Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має тонке коре­невище з веретеновидними або майже кулястими бульбами. Стеб­ло 30—80 см заввишки, прямостояче, нерозгалужене, облистнене. Листки переривчасто-перисторозсічені; бокові листочки ви­довжені, глибоконадрізані. Стеб­лові листки чергові, з великими прилистками. Квітки дрібні, дво­статеві, правильні, 6-пелюсткові, білі, іноді рожеві, в кінцевій багатоквітковій щитовидній волоті. Плід — листянка. Цвіте у черв­ні — липні.

Поширення. Росте по всій тери­торії України (крім Карпат).

Заготівля і зберігання. Викори­стовують траву, зібрану під час цвітіння рослини і кореневища з коренями, які заготовляють восени (вересень—жовтень) або рано навесні (квітень). Викопані кореневища і корені миють хо­лодною водою, розрізають на кус­ки (10—15 см) і сушать під наме­том або на горищі. Строк при­датності — 3 роки. Аптеки сиро­вину не відпускають.

Хімічний склад. Усі частини ро­слини містять дубильні речовини (14—36%) і глікозид гаультерин (близько 0,03%). В коренях, крім цього, є крохмаль, а в траві — аскорбінова кислота, ефірна олія і флавонова сполука гіперин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати Гадючника звичайного мають в'яжучі, сечогінні, потогінні, де­зинфікуючі та кровоспинні влас­тивості. Корені рослини входять до складу мікстури М. Здренко, яку вживають при папіломатозі сечового міхура, анацидному га­стриті, виразці шлунку та гемо­рої. У вигляді настоїв або відварів Гадючника звичайного використовують при запа­леннях слизових оболонок шлун­ково-кишкового тракту, нирок і сечовивідних шляхів, при не­фролітіазі, подагрі, ревматизмі, епілепсії, серцевій недостатнос­ті з декомпенсацією, геморої, маткових кровотечах, білях і за­хворюваннях  шкіри (свербіння).

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій бульбокоренів (1 столова ложка подрібнених бульбокоренів на 200 мл окропу, нагрівають на водяній бані 10 хв, настоюють 2 години) по 1 столовій ложці 4 рази на день;

настій трави з квітками (1 столо­ва ложка подрібненої сировини на 0,5 л окропу, настоюють у термосі одну ніч) по чверті склянки 4 рази на день;

настойку (1:10, на 30%-ному спирті або горілці) по 30 мл тричі на день при гастритах і гінекологічних захво­рюваннях.

Зовнішньо — відвар (10 г коренів на 1 л води) для обмивань.

Гадючник - лікувальні властивості та рецепти

Гадючник в'язолистий - досить поширене в Україні трав'яниста рослина, що володіє безліччю лікувальних властивостей. Найчастіше комірник зустрічається в болотистих місцевостях, а також на луках і галявинах близько природних водних джерел (струмки, річки, озера).

Рослину досить складно переплутати з іншими травами, оскільки його стебло досягає висоти двох метрів, а корона прикрашена жовто-білими суцвіттями. Крім виділяються розмірів і пишних корон, комірник можна розпізнати за характерним для нього медового запаху, який найбільш відчувається в період цвітіння (червень-серпень). Ближче до осені, починаючи з кінця липня, на гадючнику вязолистном з'являються плоди у вигляді многоорешка, що містить до 500 насінин.

Збирати рекомендується в кінці серпня - початку вересня. Після збору рослина висушується в природних умовах, подрібнюється і упаковується в щільні мішки.

Лікувальні властивості

У ряді енциклопедій та наукових видань комірник згадується, як «таволожник» і «таволга в'язолистого». Для лікувальних цілей використовуються всі частини рослини, починаючи з кореня і закінчуючи суцвіттями.

З давніх часів гадючник в'язолистий відомий як рослина з багатим вмістом дубильних речовин. Також таволожник в своєму хімічному складі має солі саліцилової кислоти, ефірну олію, флавоноїди, аскорбінову кислоту, стероїди, жирні кислоти та ароматичні сполуки.
Завдяки солідному хімічним складом гадючник в'язолистий може використовуватися для лікування різних хвороб. У народній медицині для цього рослини навіть існує таке неофіційну назву, як «засіб від сорока недуг», і воно найкраще характеризує лікувальні властивості комірника.

Якщо говорити про основні способи застосування таволожника, то, насамперед, слід відзначити його прекрасний потогінний і сечогінний дію. Коріння гадючника добре допомагають при ішіасі і ревматизмі, а приготований на їх основі порошок допомагає позбавлятися від нежитю.

Гадючник в'язолистий нерідко використовується для промивання гнійних ран, лікування виразок, опіків і злоякісних пухлин. До всього іншого не можна пройти повз протидіабетичного та антикоагулянтної ефектів рослини.

Рецепти
1. Відвар для протизапальних і знеболюючих компресів. Рецепт: дві столові ложки подрібненого кореня залийте склянкою крутого окропу і настоюйте в термосі 30-40 хвилин.
2. Лікування діареї. Рецепт: столову ложку кореня комірника залийте склянкою окропу, настоюйте 10 хвилин на киплячій водяній бані, а потім ще 2 години в термосі. Приймайте настій чотири рази в день по соловой. ложці до їжі.

3. Лікування хвороб шлунка. Рецепт: візьміть 50 г висушених квіток, додайте 20 г цукру і залийте суміш літром горілки, після чого наполягайте два тижні. Приймайте по 30 крапель 2-3 рази на день.
4. Лікування жіночого безпліддя. Рецепт: візьміть столову ложку квіток комірника, додайте стільки ж квіток липи, конюшини, залийте літром окропу і настоюйте протягом двох годин. Приймайте за півгодини до їди по склянці три рази в день.
5. Лікування ран, виразок і опіків. Рецепт: 100 г вазеліну добре перемішайте з двома столовими ложками подрібненого кореня комірника і змащуйте уражені ділянки два-три рази в день.

6. Загальнозміцнюючий чай. Рецепт: змішайте плоди шипшини і суцвіття комірника у пропорції 10:1, потім чайну ложку суміші залийте склянкою окропу і настоюйте 20-30 хвилин. Такий чай можна пити з цукром, але краще використовувати замість нього мед.
7. Лікування ревматизму, застуди і грипу. Рецепт: у 250 мл холодної води додайте чайну ложку кореневищ комірника, поставте на вогонь і кип'ятіть 10 хвилин, після чого зніміть з плити, накрийте кришкою і настоюйте 20 хвилин. Приймайте відвар тричі на день.

Гадючник в'язолистий