Льон посівний – однорічна трав’яниста рослина сімейства льнових, з тонким, довгим, сильно мочковатим прямовисним білим коренем і прямостоячим, круглим, гладким, тонким, вгорі гіллястим стеблом, 30-60 см заввишки. Цвіте з кінця червня до початку серпня, плоди дозрівають з другої половини липня.

Поширення: льон посівний обробляється як польова культура в областях північній і середній смузі європейської частини Росії. У здичавілому стані зрідка зустрічається у всіх областях вздовж доріг, у посівах, по засмічених місцях.

Використана частина: лікарською сировиною є насіння і масло, що з нього добувається. Насіння загострені з одного кінця і закруглені з іншого, важче води, без запаху.
Свіжа трава отруйна і для внутрішнього вживання не рекомендується.
Насіння льону містить до 40% жирної олії, 24% білкових речовин, 6-8% слизу (в оболонках насіння), гліцериди, вуглеводи, органічні кислоти, ферменти, вітамін А.

Збір і заготівля: насіння збирають у вересні при обмолоті льону і досушують під навісом або в сушарках. Олію з насіння льону отримують методом холодного пресування.

Вирощування: льон посівний успішно росте в багатому перегноєм, пухкому, добре дренованому грунті на сонці, бажано в захищеному від вітру місці. Легко розмножувати посівом насіння у відкритий грунт навесні.

Льон посівний у народному лікуванні

Застосування: слиз насіння має обволікаючі і пом’якшуючі властивості, знижує подразнюючу дію різних речовин, прийнятих всередину або нанесених на шкіру. Його застосовують всередину для зменшення подразнення при запальних і виразкових процесах на слизових оболонках, особливо в шлунково-кишковому тракті (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки), при кольках в животі. Слиз призначають також при отруєнні різними припікальними речовинами, при катарах дихальних шляхів, для пом’якшення смаку різних гострих і кислих речовин, уповільнення всмоктування легкорозчинних лікарських препаратів, для посилення їх дії. Свіже насіння льону застосовують всередину як легке проносне. Розбухаючи у вмісті шлунково-кишкового тракту, воно механічно дратує рецептори стінки кишечника і тим самим посилює перистальтику.
Насіння льону застосовують зовнішньо при місцевих запальних процесах у вигляді компресів і припарок, які уповільнюють випаровування, перешкоджають висушуванню тканин, пом’якшують і стримують запалення.
Льняну олію зовнішньо застосовують у вигляді мазі при опіках, широко практикують в дієтичному харчуванні хворих з порушенням жирового обміну, а також при атеросклерозі. У фармацевтичній практиці її використовують для приготування рідких мазей.
У народній медицині відварюють насіння і п’ють відвар, їдять відварені насіння при виразці шлунка, гастриті, хронічних катарах шлунка, бронхіті (як відхаркувальний), від кашлю, кольок, утрудненого дихання, при захворюваннях нирок; проціджений відвар п’ють з молоком при туберкульозі легень, їдять насіння при білокрів’ї; застосовують при проносі; насіння вживають для слизового пиття. Зовнішньо – насіння парять, використовують при ангінах, прикладають до наривів, на пухлини, застосовують для різних припарок, маслом змащують відморожені місця. Відвар насіння рекомендується для лікування ран і виразок у роті (полоскання).

Рецепти:

- приготування слизу: 1\2 чайні ложки насіння льону заливають 100 мл воли, збовтують протягом 15 хвилин і проціджують. Приймають по 1/2 склянки перед їдою.

- приготування настою для внутрішнього вживання: 1 -2 чайні ложки лляного насіння залити склянкою гарячої води і настоювати 20 хв, час від часу помішуючи, потім процідити, не викручуючи. Перед вживанням настій трохи підігріти.

- компрес: грубо розмелене або ціле насіння помістити в марлевий мішечок, потримати його приблизно 10 хвилин у гарячій воді, а потім вийняти і швидко накласти на хворе місце.

- настій з насіння льону: 1 ч. ложка насіння на 1 склянку окропу. Настій рекомендується приймати перед сном по 1 склянці при хронічних запорах, не проціджуючи, разом з насінням.

- з процідженого відвару лляного насіння (1 ст. ложка насіння на 1,5 склянки води, варять на слабкому вогні 12 хвилин) роблять клізми при проносах.