"Віл знає господаря свого, а осел – ясла пана свого.Ізраїль нічого не знає, народ мій не розуміє”(Іс. 1, 3)

Господь Бог послуговувався не раз нерозумними звірятами, щоб переконати єретиків у прав-дивій присутності Ісуса Христа в Пресвятій Євхаристії. З-поміж багатьох прикладів наведемо один випадок, який стався за посередництвом св. Антонія з Падуї.

В італійському місті Ріміні проживав один єретик на ім’я Венипилій, який своїми богохульними розмовами сіяв у серцях вірних католиків сумніви щодо дійсної присутності Ісуса Христа у Пресвятій Євхаристії. Святий Антоній з Падуї, що голосив слово Боже в тих околицях, зустрівся з тим недовірком і ясними доказами зі ... Читати далі »

Повернувшись до Дамаска, Савло з новими силами почав знову проповідувати Слово Боже. Між юдеями швидко розійшлася вістка, що Савло в їхньому місті. Минуло три роки, як Савло з Тарсу, який їхав в Дамаск, щоб переслідувати християн, перемінився, став не переслідувачем визнавців Ісуса з Назарета, а їх прихильником, сам почав проповідувати Його науку. Мабуть, жидівська діаспора в Дамаску вислала своїх посланців, щоб доповіли Синедріону про все, що відбувалося із Савлом, і очікувала відповіді. За цей час в самому Єрусалимі відбулися також певні зміни, Синедріону вже не до релігійних суперечок. На свята прибув легат Вітел ... Читати далі »

Вже від наймолодших літ ми, майбутні вояки дивізії «Галичина», відчували на собі утиски, а то й переслідування за національною ознакою. Ми знали про невикористані можливості закріпити самостійність у 1918 р., а тому мріяли, що, може, нам випаде можливість завершити справу наших батьків. Нерозумна польська політика щодо українців, масові арешти і судові вироки лише підсилювали ненависть до окупанта. Коли на початку 30-х років надходили до нас, в Галичину, трагічні вістки про голод на Великій Україні, про масове вимирання цілих сіл, то ми, молоді юнаки, горіли жадобою помсти. В нашому молодечому безсиллі ми не уявляли собі, в який спосіб зможемо помститися за невинні жертв ... Читати далі »

Безсмертна людська душа… Найбільший дар Творця, даний людині, котрий відрізняє її від інших живих істот, які населяють нашу Землю. Таємнича й непізнанна, нематеріальна субстанція, котра робить з людини не просто живе сотворіння, а дитину Божу, наділену вільною волею та сумлінням – визначальними рисами на її життєвому шляху. Рисами, котрі уможливлюють спасіння душі ... Читати далі »