Дивується дехто, що сини Зеведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.
Юність одне має на увазі, а саме, що Бог, за всемогутністю Своєю, все може зробити, але не знає, що у всьому діє Бог премудро, і хоч все для Нього є можливим, однак творить лиш те, чому слід статися.
Нерозумно просили учні,— і Всевідаючий сказав їм: не знаєте, про що просите (Мт. 20, 22). Він засмутив їх, бажаючи показати, що й будь-яке нерозумне прохання завдає прикрість тому, хто просить; ... Читати далі »

Хто бажає благовгодити Богові та стати спадкоємцем Божим по вірі, щоб йому наректися і сином Божим, народженим від Духа Святого, той передо всім, ввзявшись за великодушність і терпіння, повинен мужньо переносити скорботи, які трапляються з ним, біди та нестатки, - чи будуть це тілесні хвороби і страждання, чи безчестя і образи від людей, чи різні невидимі скорботи, які наводять на душу лукаві духи з наміром привести її в розслаблення, недбальство і нетерпеливість, а тим перешкодити їй увійти в життя; наводять же за Божим допустом, який допускає кожній душі бути спокушуваній різними скорботами, щоб явними стали ті, хто любить Бога всією душею, як мужньо вони пере ... Читати далі »

З великою увагою слідкую за усіма перипетіями прийняття закону"Про основні засади державної мовної політики". Гадаю, що досить прожити в Україні місяць, щоб зрозуміти – українці постколоніальна нація і держава, і з цього випливає багато неприємних для нас наслідків.

Чому в української мови на практиці такі вузькі сфери застосування? Таке враження, ніби у нас немає мовного законодавства. А скільки нас, етнічних українців, в Україні?

... Читати далі »