Св. Бенедикт (нар. в Нурсії, Італія, у 480 р.) з особливістю почитав святий хрест і нашого розп'ятого Спасителя. Знаком хреста він здійснив багато чудес і перемагав злих духів. У честь його діяльності був викарбуваний медальйон. З однієї його сторони зображено Бенедикта, який тримає у руках хрест і Правило чину, а на краях є напис латинською, що мовою українців звучить: "Нехай його присутність хоронить нас в час смерті". (Святий Бенедикт завжди був патроном умираючих, бо він сам помер славно, молячись перед Найсвятішими Тайнами). На звороті медальйону зображений хрест. На краях є перші букви латинських слів з вірша, написаного св. Бенедиктом: "Забирайся геть, сатано! Не підказуй мені своїх марних речей. Кубок, який мені підсовуєш, є лихий; пий сам свою отруту". В кутах хреста латинські слова повідомляють: "Хрест святого ченця Бенедикта", на самому хресті: "Нехай святий хрест буде мені легкий. Не допусти, щоб дракон став моїм провідником".

Надписи та їх значення на чудотворному медальйоні

При образі святого:
Crux sancti Patris Benedict!
Хрест святого ченця Бенедикта

На обручі медальйона:
Eius in obitu nostro praesentia muniamur.
Нехай його присутність нас хоронить в часі смерті.
CSPB — Crux sancti Patris Benedict!
Хрест святого ченця Бенедикта 

Букви на хресті:
CSSML — Crux sancta sit mihi lux.
Хрест святий нехай мені буде світлом.
NDSMD — Non draco sit mihi dux.
Нехай сатана не буде мені провідником. 

На обручу медальйона:
VRSNSMV — Vade retro satana non suade mihi vana
Іди геть, сатано, не спокушай мене до злого 
SMQLIVB — Sunt mala quae libas, ipse venena bibas
Злі діла робиш, сам пий свою отруту

До почитання медальйона дуже причинився Папа Лев IX у XI ст., котрий в юності був оздоровлений із смертельної недуги через надприродне посередництво св. Бенедикта. У видінні він бачив, як праведний Бенедикт у чернечій одежі сходив з Неба по світляній драбині, несучи в руці сіяючий хрест. Він доторкнувся хрестом до спухлого обличчя майбутнього Папи і відразу його оздоровив.

Римський Архієрей Бенедикт XIV у 1742 р. урочисто схвалив і дорадив вірним носити медальйон. Медальйон св. Бенедикта мусить бути благословенний отцем-бенедиктинцем або спеціально уповноваженим до цього священиком. Церква має три урочисті молитви для благословення медальйону.

Перша молитва — екзорцизм (вигнання) злого духа, щоб знешкодити його лихий вплив, разом з ревним проханням, аби медальйон при носінні служив для добробуту тіла і душі. (Ця молитва може бути опублікована тільки з спеціального дозволу Церковної Влади).

Друга молитва є гарячим проханням і читається так: О, Всемогутній Боже, Подателю усіх добрих дарів! Ми покірно благаемо Тебе, щоб Ти уділив через посередництво святого Бенедикта Твое благословення на ці медальйони, їх букви і знаки, задумані Тобою, щоб усі, хто носитиме їх і старатиметься виконувати добру працю, могли дістати здоров'я для душі й тіла, ласку спасіння, відпусти, признані для нас, і щоб при помочі Твого милосердя уникнули пасток і підступів диявола, і виявились святими і бездоганними в Твоїх очах. Амінь.

Третя молитва є дуже зворушлива, бо пригадує нам передсмертні муки, страждання і смерть нашого Господа. (Право на публікацію цієї молитви належить, виключно, ордену Святого Бенедикта). Після благословення медальйон не можна продавати. 

Сила і діяння медальйону

Кожен, хто носить його з побожністю, довіряючи життєдайним силам хреста Господнього і заслугам праведного Бенедикта, може надіятись на його допомогу в духовних і дочасних потребах. Від того, хто з вірою та побожністю носитиме цей медальйон, він відвертатиме усі небезпеки для тіла і душі, що походять від злого духа.

Медальйон у віруючої людини матиме силу: нищити заклинання чарівників, нечестивих і злобних осіб; охороняти від спокус, обману; осягати навернення грішників, особливо — в час смерті; захищати від немочей; охороняти від бурі, блискавок та інших стихійних лих. Його можна одягати на шию, чіпляти до шкапуляра (інакше — параману) чи Вервиці, або носити якось інакше. Для хворого — класти на рани, занурювати в ліки чи у воду, яку дають йому пити.

Молитва до св. Бенедикта Нурсійського

О, праведний Бенедикте! Ти — високий взірець усіх чеснот, невинна посудина Божої ласки! Споглянь на мене, покірно прихиляю чого коліна перед Твоїм образом. Я благаю Твоє серце помолитись за мене перед троном Бога. До Тебе я звертаюсь у всіх небезпеках, котрі щодня довкола мене. Оборони мене від моїх ворогів. Дай мені натхнення, аби я наслідував Тебе у всьому. Нехай Твоє благословення буде зі мною завжди, аби я відвертався від злого, що Бог забороняє, і уникав нагоди до гріха. Ласкаво випроси для мене від Господа ті милості й ласки, яких я найбільше потребую у всіх переживаннях, терпіннях і нещастях на землі. Твоє серце завжди було повне любові, співчуття і милосердя до тих, що опинились у будь-яких клопотах чи нещастях. Ти ніколи не відкидав без потіхи і помочі тих, хто звертався до Тебе. Тому я прикликаю Твоє могутнє посередництво в твердій надії, що почуєш мої молитви і одержиш для мене особливу ласку й милість, за яку я так сердечно молю (скажіть, про що просите), коли це буде на Божу славу і добро для моєї душі. Допоможи мені, о великий святий Бенедикте, прожити і вмерти вірною Божою дитиною, завжди бути покірним Господній волі й осягнути вічне щастя у Небі.
Амінь.

Медальйон часто закладають у підвалини будинків чи в стіни, вішають на дверях, чи прикріпляють на хлівах і стайнях, щоб прикликати Божий захист і благословення. Немає жодних спеціальних молитов при вживанні медальйону. Вже саме одягання і його вживання вважається мовчазною молитвою до Бога, щоб дарував нам задля заслуг св. Бенедикта ті ласки, про які ми просимо. Однак для одержання надзвичайних ласк є спеціальні набожності в честь св. Бенедикта. У день смерті праведника, 14 березня — рекомендується також Хресну дорогу до св. Бенедикта. У день св. Бенедикта, 27 березня, просімо про його опіку цією молитвою:

25 липня 1979 р. Пречиста Діва Марія, об'явившись у Бейсайді (Нью-Йорк), просила щоб чин бенедиктинців зосередився на розсиланні повідомлень про свого засновника, включаючи багатотисячне відливання медальйона зі зображенням праведного Бенедикта. (Джерело)

Крест и медальон св. Бенедикта

Медальон св. Бенедикта, именуемый также Крестом св. Бенедикта, относится к числу самых древнейших в Католической Церкви предметов частного почитания. Св. Бенедикт любил особенным образом молиться ко Кресту Христову. Он часто благословлял святым Крестом, творя при этом многие чудеса.
Папа Григорий Великий (590-604) в „Собеседованиях”, в житии св. Бенедикта, напоминает об одном из событий в жизни святого. Св. Бенедикт прибыл в город Викараре и там ему тотчас дали есть. Творя молитву, Бенедикт благословил трапезу, и чаша, полная яда, лопнула. Таким образом жизнь святого была спасена. Этой благочестивый старец всю свою жизнь посвятил борьбе с сатаной и, как только мог, противостоял влиянию лукавого на людей. Он даже изгонял злых духов из одержимых.
Ученики св. Бенедикта помнили, что святой повелел им совершать молебен ко Святому Кресту. Некоторые из них, например, святые Мавр и Плацид, творили многие чудеса. Святой Бенедикт желал охранить своих сынов от искушений и сетей лукавого, и призывал их „молиться и трудиться” („ora et labora”). Молитва соединяет душу с Богом, плоть же должна трудиться, так, чтобы не оставалось места диавольским искушениям и прельщениям мира сего. Это противостояние злу является истинным бенедиктинским наследием. 

Достойное доверия предание относит первоначальное употребление медальона к одному из мгновений вдохновения с Небес, обретенного св. Бенедиктом. Молебен св. Бенедикта ко Святому Кресту получил особенное распространение в XI веке. Этому способствовало следующее событие. Молодой граф Бруно из эльзасского Эгисхайма был тяжело болен. Однажды ночью он увидел в своих покоях лестницу, ведущую на небо. По ней спускался старец в монашеском облачении. Граф узнал в старце св. Бенедикта. Старец прикоснулся к лицу графа и тот мгновенно исцелился. Спустя много лет Бруно стал папой под именем Льва IX (1049-1054) и ввел в церковную практику молитву ко Святому Кресту. 

В 1647 г. в баварском аббатстве Меттен была найдена рукопись с изображением св. Бенедикта. В правой руке святой держит посох с крестом, на посохе видна надпись: „Crux Sancti Patris Benedicti. Crux Sancta Sit Mihi Lux”. В левой руке святого – свиток с надписью: „Vade Retro Satana, Non Suade Mihi Vana. Non Draco Sit Mixi Dux”.
С тех пор медальоны св. Бенедикта приобрели следующий вид: на лицевой стороне изображен святой патриарх Бенедикт, держащий в правой руке крест, а в левой – книгу, Святое Правило, ведущее всех, соблюдающих его, через Крест к Вечному Свету.
На оборотной стороне медальона помещается большой Крест, а на нем – соответствующим образом расположенные буквы: начальные буквы латинских слов, раскрывающих значение самого медальона.

Итак, в четырех полях, разделенных знаком Креста, помещены следующие литеры:
C S P B (Crux Sancti Patris Benedicti – Крест святого отца Бенедикта)

На вертикальном основании Креста, сверху вниз, расположены буквы:
C S S M L (Crux Sancta Sit Mihi Lux – Светит мне пусть Крест Святой).

На перпендикулярной основанию перекладине:
N D S M D (Non Draco Sit Mixi Dux – Древний змий да сгинет злой).

Вокруг Креста расположены буквы:
V R S N S M V (Vade Retro Satana, Non Suade Mihi Vana – Сатана пускай отыдет, суета в меня не внидет).
S M Q L I V B (Sunt Mala Quae Libas Ipse Venena Bibas – Злом меня да не искусит, чашу яда сам да вкусит). 

В 1747 г. папа Бенедикт XIV утвердил вышеописанный вид медальона и составил специально по этому случаю особую молитву посвящения, а также связал с ношением медальона многочисленные индульгенции.
Акт Церкви изданный в Риме в 1857 г., гласил: «Несомненно то, что посредством сего медальона обретаются многие благодати Божии».
В 1880 г. был отчеканен юбилейный медальон по случаю 1400-ой годовщины рождения св. Бенедикта. На нем были помещены дополнительные символы. Если прежде над знаком Св. Креста помещали надпись IHS (имя Иисусово), то с этого времени она была заменена на слово PAX (мир), служащие бенедиктинским девизом и, одновременно одной из первых монограмм имени Христа. XP – первые буквы греческого слова XPICTOC (Христос), Помазанник. Юбилейный медальон был дополнен надписью над изображением святого: EX S.M. Casino 1880 (Со святой горы Касино 1880) и словами вокруг: EIUS IN OBITU NRO PRAESENTIA MUNIAMUR („Его присутствием да укрепимся при смерти нашей”).

Посредством благочестивого употребления медальона св. Бенедикта за многие века его существования немалое число верных обрело дары благодати, необходимые душе и телу. В особенности он помогал уберечься от болезней, отравления ядом, и хранил во всех опасностях.
Чтобы посредством медальона обрести многие благодати и индульгенции, его надлежит освятить и носить при себе, лучше всего – на шее. Впрочем, можно укреплять его и там, где мы всего более опасаемся сил тьмы, например, на дверях наших домов, в комнатах, в автомобилях. Эти медальоны имеют особую силу, противостоят нечистым духам.
Уже само по себе целование медальона, соответственное к нему отношение и призывание помощи св. Бенедикта достаточны для обретения различных благодатей. При этом, следует время от времени творить молитву от охраняющую нас от искусов лукавого. Полный текст этой молитвы звучит так:

Crux Sancta Sit Mihi Lux
Non Draco Sit Mixi Dux
Vade Retro Satana
Non Suade Mihi Vana
Sunt Mala Quae Libas
Ipse Venena Bibas Светит мне пусть Крест Святой,
Древний змий да сгинет злой.
Сатана пускай отыдет,
Суета в меня — не внидет.
Злом меня да не искусит,
Чашу яда сам да вкусит.

Эти слова исходят из уст самого св. Бенедикта. Он произнес их, будучи в пустыни, в гроте вблизи Субиако, когда был искушаем и, сотворив знак Святого Креста, превозмог ими сатану. Вторая же часть была им произнесена тогда, когда ему подали чашу с ядом.

Действенность медальона св. Бенедикта многократно подтверждалась в истории Церкви чудесами и благодатными дарами, обретенными предстательством святого.
Подводя итог, можно утверждать, что верные обычно обретали эти благодатные дары в тех случаях, когда требовалось:

1. Сокрушить суеверия и дела дьявола.
2. Уберечься от искушений, изгнать нечистого духа.
3. Обезопасить себя от яда, подаваемого человеческой злобой.
4. Спастись от всякого рода эпидемий.
5. Обрести помощь в различных недугах.
6. Избегнуть удара молнии при грозе.
7. Соблюсти целомудрие и превозмочь искушения.
8. Обрести утешение в страданиях, и особенно — в смертный час.

Медальон св. Бенедикта следует носить с собой, лучше всего на шее. Во время эпидемий его укрепляют на стенах и дверях домов.
При падеже скота его помещают на стенах хлевов, конюшен и скотников, в которых содержатся домашние животные.
При строительстве домов, церквей и пр., медальон кладут в основание постройки.
Чтобы противостоять краже или повреждению урожая, медальон закапывают на поле.
В тех хозяйствах, где есть колодец, медальон бросают в воду.

Молитва св. Бенедикта о ниспослании благой кончины:

Боже, множество даров пославший св. Бенедикту при славной его кончине, сподоби и нас, грешных, сих благодатей, дабы он сам присутствовал при смерти нашей и избавил нас от козней дьявольских. Через Христа, Господа нашего. Аминь.(Джерело)