Божа Любов не знає кордонів. Її плоди іноді важко збагнути. Вона — безмірна. Божа Любов здатна творити чуда. Чуда — через терпіння. Як це було зі знаним на увесь світ між християнами різних конфесій монахом-капуцином, стигматиком і містиком отцем Піо. Навіть після земної кончини падре Піо залишився могутнім заступником перед Богом для мільйонів віруючих людей: від простих християн до Римських Пап. Ще за життя духовного провідника тисяч вірних супроводжувала аура святості. У 2004 році Святійший отець Іван Павло II проголосив падре Піо святим.
Дорогий Приятелю, Божа Людино, пропонована "Дев'ятниця до святого отця Піо у безнадійних обставинах" — цілюще джерело Господніх ласк від святця, Божого Цілителя. Уникнення гріховних пристрастей, глибока віра в Боже Провидіння, побожне відмовляння Дев'ятниці — середники, які здатні творити чудо: хворого оздоровити, сумного потішити, заблуканого навернути. Святий отче Піо, моли Бога за нас грішних.

З ІСТОРІЇ ЖИТТЯ ПАДРЕ ПІО
А МЕНІ БЛАГО - БЛИЗЬКО БОГА БУТИ І ПОКЛАДАТИ МОЄ ПРИБІЖИЩЕ В ГОСПОДІ БОЗІ, ЩОБ РОЗПОВІСТИ ПРО ВСІ ДІЛА ЙОГО (Пс.72, 28).
Життя святого отця Піо є дивом і чудом Божественної ласки, уроком для всіх людей високого духовного злету. Прикладом того, як оцю духовну велич можна досягти через терпіння і віддану синівську любов до Всевишнього та цілковиту посвяту всіх наших учинків, навіть — дрібних, честь і славу Небесного Отця.
Цей монах-затворник з Ордену Капуцинів прожив 81 рік земного життя (1887—1968). Більше половини століття (від 1916 р.) він провів у провінційному монастирі на півдні Італії. До приходу о. Піо в обитель отців-капуцинів в Сан-Джованні Ротондо, це місце під горою Ґарґано нагадувало завмерлу пустелю. Ожило воно лише тоді, коли Господь покликав сюди побожного монаха Піо служити людям для їхнього спасіння.
Падре Піо не був публічним священиком, не проголошував з проповідальниць красноречивих проповідей, уникав зайвих зустрічей з пресою. Він молився, а його кафедрою милосердя була сповідальниця, при якій у молитовній аурі ставалися чуда. Аби вірні могли зрозуміти його земне призначення, падре Піо часто любив повторювати: „Я не хочу бути ніким, тільки братом, який молиться". Переживаючи духовні і тілесні муки (стигми) , отець Піо не переставав благати Бога, аби звільнив усіх стражденних світу від недуги зла.
Після Святої Літургії побожний священик надовго залишався у храмі наодинці з Небесним Отцем, годинами молився на вервиці, медитував біля вівтаря, нерідко втрачаючи свідомість. Часто отець переживав пробиття серця, а майже щотижня був бичований і коронований терням. Це важко було зрозуміти, особливо — сучасній науці: непритомність, стигми (рани) на тілі людини... Не бракувало і скептиків щодо Божого Промислу над о. Піо. Лунали закиди й докори, начебто монах-капуцин хоче порівняти себе з Ісусом, прагне доповнити Христові терпіння. Відповідь маловірам приготував Папа Павло VI: „Через стигми Господа нашого Ісуса Христа, несучи їх на своєму тілі, падре Піо зібрав навколо себе людей усього світу".
Відвідавши духовні реколекції о. Піо, з Сан-Джованні Ротондо поверталися вчорашні атеїсти і безбожники з вервицями в руках, сліпі прозрівали, глухонімі починали чути й розмовляти.
У 1968 році о. Піо відійшов у Божі засвіти. Однак потік людей до монастиря на півдні Італії, у якому покояться мощі святого отця Піо, не припиняється по сьогоднішній день. Тисячі прочан, що приїжджають до монашої обителі у Сан-Джованні Ротондо, відчувають ту велику благодать, яка сходить на людей за посередництвом великого святця падре Піо. Біля гробу монаха у крипті сотні листів і листівок з проханнями про заступництво та свідченнями про чудесне зцілення за молитвами до святого отця Піо.
Заступництво падре Піо перед Небесним Отцем відчувають і побожні українці. Два роки тому я мав щастя готувати до друку невеличку книжну розповідь про нашого українського апостола молитви отця-василіянина Антонія Масюка. Згадуючи про важкі роки большевицького переслідування Христової Церкви в Україні та її вірних, о. Антоній розповів мені про чудесне зцілення за посередництвом о. Піо його шваґра, відомого історика-націоналіста Йосифа Тичини, двоюрідного брата визначного українського поета Павла Тичини. У пеклі сибірських ГУЛАГів він важко занедужав і був приречений осиротити троє маленьких дітей. Чернець Антоній заспокоїв родича, що всі його недуги вилікує найкраща в світі Цілителька — Та, що на Небі.
Напередодні Благовіщення монах-василіянин почав відмовляти Дев'ятницю до Матері Божої з проханням уберегти від смерті шваґра Йосифа Тичину в сибірських ГУЛАГах. І коли залишилось два дні Дев'ятниці, Антонієві приснився сон: він приїхав до Італії на аудієнцію до монаха-капуцина стигматика о. Піо. До нього була дуже велика черга, тому Антоній переживав, що не потрапить до святця. Однак черга розступилась і він опинився біля отця Піо. Священик на цю пору снідав, а поруч з ним стояла відома українська стигматичка Настя Волошин. З-під його стола доносився голос диявола, який несамовито кричав на Ісуса Христа і Матір Божу, називаючи їх образливими словами.
За якусь мить отець Піо піднявся і пішов до виходу. Порівнюючись з монахом Антонієм, він поклав на його голову руку і погладив. Антоній засумував, що не зміг удосталь насититись зустріччю з цією побожною людиною. Та заспокоїла українського прочанина матір падре Піо: „Отець Піо любить тебе і за тебе заступиться. Все, про що ти просив у Дев'ятниці, буде вислухане".
Таким був сон. А незадовго о. Антоній одержав лист з далекого Сибіру, в якому шваґер Йосиф Тичина дякував йому за молитви, бо він одужав, може працювавти, ставити на ноги троє дітей... Як бачимо, відбулося чудесне зцілення в'язня ГУЛАГу за посередництвом о. Піо. Йосиф Тичина після цього став ревним християнином, молитовно почитаючи Матір Божу і святого отця Піо.
Володимир Громик

Дорогий Приятелю, розпочинаючи Дев'ятницю до святого отця Піо, пам'ятай, що будь-яке духовне чи тілесне зцілення неможливе без глибокої віри в Боже Провидіння, щоденних християнських практик, дотримання посту, участи в Пресвятій Євхаристії та щоденного побожного проказування молитов, розважання над страстями й терпіннями Ісуса Христа, його ревних заступників у Небі — Пресвятої Богородиці , та святого отця Піо. Нехай будуть вислухані Твої молитви-благання.
МОЛИТВА ДО СВЯТОГО О. ПІО ПРО БЛАГОДАТЬ У РІЗНИХ ПОТРЕБАХ
О Ісусе, наш Спасителю, джерело благодаті й милосердя, Котрий віддав життя за спасіння світу, покірно благаю Тебе, прослав славою Святих у Небі та на землі слугу свого отця Піо, який з ревністю й самовіддано співпрацював у Твоєму стражданні та стільки добра вчинив для людських душ. За його заступництвом прошу Тебе, о Ісусе, додай віри, надії й любови людським душам та зішли благодать, про яку Тебе зі смиренням й відданням Божій волі прошу у цій Дев'ятниці. Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.
ДЕНЬ ПЕРШИЙ
Святий отець Піо — апостол молитви
Молитва була основною зброєю духовної боротьби отця Піо зі злом. Він часто підкреслював, що молитва є хлібом і життям душі, диханням серця, плідною й тривалою зустріччю з Богом. З дитячих літ майбутній святий був оточений молитвою. Особливою прихильністю відзначався падре Піо до молитви на вервиці, з неабиякою ревністю поширював він цю набожність до Пресвятої Богородиці, кажучи, що вервиця — це чудесний дарунок Матері Божої людству.
У щирих молитвах отець Піо здобув тисячі ласк Господніх, з допомогою молитви одержав видимі знаки фізичного уподібнення до Ісуса Христа. Муку Господню цей побожний монах переживав і вимолював у часі тривалих безсонних ночей. Папа Павло VI назвав отця Піо людиною молитви і страждання.
Молитва
Святий отче Піо, поклоняюся до Твоїх святих стіп і милосердно прошу: не покидай мене у моїй життєвій боротьбі, не дай впасти під тягарем турбот, що наче важкий хрест, гнуть мене до землі. У хвилі розпачу прибігаю до Тебе і прошу Твого заступництва перед Всевишнім. О святий отче Піо, апостоле молитви, вислухай мої благання і виєднай у Бога те, про що я Тебе зараз прошу (скажи Богові про своє прохання).
Отче наш... Богородице Діво... Слава: і нині:
ДЕНЬ ДРУГИЙ
Падре Піо — опікун терплячих
Отець Піо відчував силу терпінь власною душею і тілом. Важко збагнути, як вдавалося цій людині витримати осуд, приниження, неспокій, замішання. Після отримання стигматів (багато таких людей стали святими), життя падре Піо перетворилось на суцільну безпросвітну каторгу. З великими зусиллями цей побожний монах зберігав душевний спокій. І був вдячний Богові, що в такийспосіб „робить його гідним хоча трішки терпіти для Його любови і винагородження за великі провини".
Маючи великий досвід терпіння власного тіла, отець Піо був особливо співчутливим до інших хворих, яких зустрічав у сповідальниці храму, церковних коридорах, на монастирському подвір'ї. Це його слова: „Я взяв би на себе всі страждання людини, яка терпить як на душі, так і на тілі, щоб тільки бачити її зціленою. Віддав би на її користь усі плоди таких страждань, якби мені дозволив Господь".
Молитва
О святий отче Піо, прибігаю до Тебе через Найсвятіше Серце Ісуса, хочу приносити Богові славу за ласки, Тобі даровані. Впавши на коліна, прошу Тебе покірно, через це Найсвятіше Серце Ісуса, споглянь на мене милосердно, не погорди моїм смиренним проханням (скажи Богові про своє прохання) , щоб моє довір'я не було захитано. Тобі Бог дарував ласки, що своїм могутнім заступництвом приходиш людям з допомогою у безнадійних обставинах. О прийди Ти мені з поміччю, щоб я міг (могла) милосердя Боже звеличити навіки віків. Амінь.
Отче наш... Богородице Діво... Слава: і нині:
ДЕНЬ ТРЕТІЙ
Святий отець Піо — великий чудотворець
Ще за життя на землі падре Піо був наділений Господом ласкою творити чуда. Вони часто траплялися не лише у храмі біля сповідальниці, у якій годинами відпускав гріхи потребуючим прочанам, але й далеко, на відстані від Сан-Джованні Ротондо. Як це було у випадку з солдатом, якому о. Піо врятував життя. Але як не згадати про чудесне оздоровлення у 1957 році монаха о. Плачідо Буха.
Та чи не найбільш промовистим і відомим на увесь світ став випадок з малою незрячою дівчинкою Джеммою Ді Джорджі, яка народилася сліпою та ще й без зіниць. Дитина миттєво прозріла після прийняття Святого Причастя з рук Падре Піо 18 червня 1947 року. Це був своєрідний виклик офіційній медичній науці, котра заперечувала можливість прозріти
дівчинці без зіниць. Через декілька місяців після чуда відомий окуліст з Перуджії др. Карамаззо оглянув дівчинку і визнав дивне прозріння, яке непідвладне медицині. У відповідь не це отець Піо часто говорив: „Це не я, це — Матір Божа!"
Земна кончина отця Піо не полишила наодинці людей зі своїми бідами. Тисячі людей і надалі молитовно звертаються до святця-чудотворця зі своїми благаннями на оздоровлення та з різними потребами. Сповнене терпінь та молитов життя цього монаха-капуцина й надалі дає свої плоди. Яскравий приклад — чудесне оздоровлення українського історика Йосифа Тичини, про яке ми розповідали у попередньому розділі цієї книжечки.
Молитва
О святий отче Піо, великомученику і цілителю, чудотворче і милосердного Бога наслідуваче! Зглянься наді мною і почуй мене грішного(иці) (ім'я), що до Тебе молюся.
Випроси в Господа, перед яким Ти стоїш з ангелами на небесах, прощення гріхів моїх, зціли мої (моїх рідних) душевні й тілесні недуги і всіх, хто на Тебе уповає.
Прошу Тебе, святий отче Піо, занеси перед престіл Всемогутнього Бога нашу щиру вдячність за Його щедрі благодаті, якими Він зволив нас обдарувати. Йому бо єдиному належить слава, честь і поклін на віки вічні. Амінь.
Отче наш... Богородице Діво... Слава: і нині:
ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ
Святий отець Піо — могутній провідник правдивої любови
Падре Піо вважав своїм найбільшим скарбом непохитну любов до Небесного Отця. Виснажувався духовно і фізично, з любови до Бога, рятуючи його дітей від підступів зла. Не втомлювався зізнаватися: „Спалює мене любов до Бога і ближнього. Бог — завжди у моїх очах і в моєму серці. Ніколи Його не втрачаю з поля мого зору. Захоплююся Його красою, усмішкою, Його неспокійним впливом на мене, милосердям і суворим порядком справедливости".
Сповна віддаючи себе чернечому і священичому покликанню, падре Піо наполегливо прямує до досконалої любови. Він переконаний, що цей шлях веде через хрест та страждання. З любови до Нього, свідомо бере участь у терпінні Спасителя.
„Якби я міг літати, то хотів би злетіти високо і кричати на весь голос: „Любіть Ісуса, Він достойний любови" , — писав отець Піо до свого духовного провідника.
У „Щоденнику любови" падре Піо знаходимо такі слова доктора Луїджі Гаспарі: „Любов Господня послана нам о. Піо, щоб навчити людей доброї волі".
Молитва
О святий отче Піо, могутній Провіднику досконалої любови, Ти виявляєш свою любов і милосердя до тих, котрі прибігають до Тебе у життєвих нещастях і турботах! До Тебе заношу свої прохання, щоб мене (моїх ближніх) милостиво порятував, навчив сприймати нашу вбогість без нарікань і заздрощів до багатих. Допоможи нам, о святий отче Піо, з любов'ю осягнути Небесні скарби. Амінь.
Отче наш... Богородице Діво... Слава: і нині:
ДЕНЬ П'ЯТИЙ
Святий отець Піо — милосердний заступник убогих
Важко жити убогим. Як кажуть, ні кола, ні двора... Одна надія на Бога та Божих угодників. Таким найдобрішим, найсердечнішим опікуном, який пам'ятав про кожного, хто до нього прийшов, — був отець Піо. 9 січня 1940 року цей святець прийняв рішення спорудити неподалік від монастиря „Дім Полегшення у Терпінні". Отець Піо не хотів, аби називали цей заклад лікарнею. Бо він пов'язував його призначення з домашнім помешканням, котре могло б полегшувати життя убогих та терплячих. З цього приводу падре Піо мав чітку думку: „Цей Дім повинен слугувати вбогим хворим".
І навіть після земної кончини отця Піо, Дім Полегшення не припинив свою діяльність, а збагатив її святістю та аурою милосердя великого святця. Пам'ятаймо про це і просімо заступництва в падре Піо.
Молитва
Святий отче Піо, відкриваю перед Тобою свою душу й серце. Ти бачиш, що мої сили ослабли і остання надія покидає мене, залишаючи на роздоріжжі відчаю. В цій годині смутку та душевного і тілесного болю, прибігаю до Тебе та прошу Твого заступництва перед Небесним Отцем. О святий отче Піо — опікуне вбогих, не покидай нас. Поспіши на порятунок, вислухай мої благання (скажи Богові про своє прохання) і виєднай у Господа те, про що я Тебе в цій Дев'ятниці прошу.
Отче наш... Богородице Діво... Слава: і нині:
ДЕНЬ ШОСТИЙ
Святий отець Піо — пристановище грішників
Люди через свою слабку волю часто грішать. А за гріхи Господь карає всілякими душевними та тілесними недугами. Робить Небесний Отець це лише тому, аби грішника розкаяти та навернути. Звертаймося до Всевишнього з молитвами помилування, просімо у Божих угодників заступництва у Небі.
Ще за життя отець Піо був пристановищем грішників. Через сповідальницю і молитви падре Піо все своє священиче життя навертав грішників, єднав їх з Богом. Але його сповідальниця не була машиною для відпущення гріхів, а місцем глибокого пережиття присутності Бога і навернення до Небесного Отця.
Протягом 1911—1913 років церковні зверхники забороняли о. Піо сповідати людей через його хворобливий стан тіла та відсутність богословської освіти. Однак, Господь думав по-іншому. Бажаючих сповідатися в падре Піо було стільки, що доводилося роздавати номерки на кілька днів наперед. Багато проблем, з якими приїжджали люди з усього світу до Сан-Джованні Ротондо, після сповіді в отця Піо втрачали свою гостроту і актуальність.
Сьогодні біля гробу святого отця Піо, що потопає у квітах, тисячі людей приймають рішення звільнитися від тягаря гріхів й починають життя, миле Богові, завдячуючи про своє навернення небесному Заступнику Падре Піо.
Молитва
О святий отче Піо — визволителю грішників від недуги зла. Не покидай мене серед важких випробувань у гріховному морі. Подай руку порятунку, змилосердися наді мною і випроси у Бога ласки навернення мене і моїх близьких (скажіть їх імена). У Тобі вся моя надія та опора. Молися за нас, грішних і рятуй нас, а ми повсюду голоситимемо Тобі шану як надійному опікуну тих, хто прагне звільнитися від гріховного життя.
Отче наш... Богородице Діво... Слава: і нині:
ДЕНЬ СЬОМИЙ
Падре Піо — син послуху та вчитель досконалої святости
Усе свідоме життя отця Піо було спрямоване на поєднання з Богом. Аби здобути вічне життя у Небі, цей Божий угодник зрікається всіх принад світу, мужньо зносить і терпить все, що зустрічається йому на шляху до Неба. А випробування, навіть у межах монастирської келії іноді здавались непосильними для земної людини. Незважаючи на різного роду перепони у священичому служінні навіть на рівні ватиканського єпископства, падре Піо упокорено засвідчує послух Церкві та його монастирським наставникам.
„Я є сином послуху", — ця фраза часто звучала з уст отця-капуцина. Проголошуючи цю тезу, отець Піо стверджував, що послушний ніколи не помиляється і лише діти послуху можуть подобатися Батькові Неба.
А тому з упокоренням прийняв приписи Церковної влади, коли протягом 1923—1924 років йому було повністю заборонено сходити до монастирської розмовниці, писати листи, показуватися в вікні обителі. Навіть Святу Літургію міг відправляти не в храмі, а лише одиноко в монастирській каплиці.
Але Божий угодник Піо не похитнувся у вірі, не зламався. Свідомий свого посланництва, він йшов дорогою покори й послуху, сіючи добро, розбуджуючи людську свідомість своєю безперервною молитвою.
Молитва
Святий отче Піо, учителю покори та досконалої святості, навчи мене бути послушним(ою) і досконалим(ою) у всьому, відверни від мене образу Господню, просвіти мій затемнений гріхами розум. Змилосердься наді мною і заступися за мене перед Ісусом Христом, випроси для мене потіху й ласку (скажи Богові своє прохання) , про яку гаряче із цілого серця благаю.
Отче наш... Богородице Діво... Слава: і нині:
ДЕНЬ ВОСЬМИЙ
Святий отець Піо — духовний пророк і ясновидець
Молитва і піст були основними складовими святості монаха-капуцина з півдня Італії. Вони допомагали падре Піо передбачувати ті чи ті події, нагороджували даром читання людських душ.
Одного разу до отця Піо звернулася матір італійського вояка. Під час війни її син опинився в полоні. Хлопець рік не давав про себе знати. Рідні почали, було, змирюватися з найстрашнішим — його смертю. У відчаї мати Джованні впала з плачем до ніг отця Піо і заволала, що не відійде, поки не почує, де її син і що з ним. Падре Піо і сам сплакнув та й велів нещасній жінці встати і йти з миром.
Минуло декілька днів. Дива не сталося. До отця Піо пішла бабця солдата просити про чудо: „Отче, я напишу лист до внука Джованні, а на конверті помічу лише його ім'я і прізвище, бо адреси не знаю. Ти, отче, і твій Ангел-Хоронитель, нехай віднесуть його там, де перебуває наш хлопчик..."
Так і зробила згорьована жінка, залишивши свій безадресний лист на комоді. Наступного дня очам своїм не повірила: лист щез. А через два тижні, сповнена тривоги й очікування, сім'я солдата одержала вісточку, в якій визнаний загиблим Джованні дякував за повідомлення. Всі плакали з радості, дякуючи за чудо Богові та отцю Піо.
У відповідь монах зронив звикле „Ідіть та подякуйте Богородиці Діві".
Молитва
Святий отче Піо, завтра закінчую Дев'ятницю — благання у безнадійних обставинах, знаю, що не покинеш мене. Однак не можу уявити собі цього радісного дня, коли мої прохання й молитви будуть вислухані, коли нарешті зможу звільнитися від тягаря моїх бід та тривог. Божий Угоднику, через тривогу і біль, котрі пронизували Твою душу і тіло, випроси у Бога ласку мужнього несення хреста, який Провидіння Боже на мене накладає. Нехай прийму його з рук Божих, якщо не з радістю, як це Ти і святі чинили, то, принаймні, з тихим відданням себе волі Божій у дусі жертви за свої гріхи. Амінь.
Отче наш... Богородице Діво... Слава: і нині:
ДЕНЬ ДЕВ'ЯТИЙ
Падре Піо — рятівник душ, що терплять у чистилищі
Господь настільки полюбив свого слугу Піо, що наділив його даром допомагати не лише живим, а й терплячим душам з чистилища. Падре Піо нерідко розповідав про з'яву перед ним духів покійних, котрі просили його про молитву й заступництво.
Ось один з таких випадків, про який розповів падре Піо: „Одного вечора я підійшов зігрітися до каміна і побачив чотирьох монахів у каптурах, що також грілися біля вогнища. На моє привітання „Слава Ісусу Христу!" незнайомі ченці відповіли мовчанкою. Їхній стан нагадував про важке терпіння. Я покликав з келії отця-настоятеля і ми знову опустилися вниз до каміна, але там уже не було нікого. Я одразу здогадався, що це були давно померлі монахи-капуцини, котрі покутували там, де припустились гріха. Всю ніч я молився біля Святих Тайн, просячи Господа, аби звільнив грішних монахів від терпінь чистилища".
Це непоодинокий випадок зустрічі Падре Піо з душами з чистилища. Так було у травні 1922 року, коли отцю-капуцину явився померлий у цьому монастирі у 1908 році жебрак Прецоцо. Тоді на цьому місці був притулок для жебраків. Прецоцо, перебуваючи у ньому, згорів від непогашеної сигарети і його душа потрапила на муки до чистилища. Бог дозволив йому прийти сюди і просити отця Піо про молитовний порятунок.
Отець Піо одразу вранці відправив заупокійну Службу Божу за терплячу в чистилищі душу жебрака Прецоцо. А отець - настоятель у монастирському архіві віднайшов документи, які дійсно підтверджували факт такої смерті жебрака Прецоцо.
Духовна сила отця Піо була останнім порятунком для терплячих душ в чистилищі, зразком безмірної любови Небесного Отця до своїх вірних слуг.
Молитва
О найсолодший Ісусе Христе, наш Господи Спасителю, в поєднанні з незбагненною Небесною славою, яка з Пресвятої Тройці спливає на все людство, величаю Тебе і складаю подяку за ласки й чудесні дарунки, якими Ти обдарував Твого вибраного слугу святого отця Піо, благаю Тебе, подай мені ласку й допомогу у всіх потребах, особливо в годині смерті, проти підступів сатани.
Святий отче Піо, прийди мені з допомогою, щоби я міг(могла) навіки величати милосердя Господнє.
Отче наш... Богородице Діво... Слава: і нині:

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. (З р.)
Отче наш..., Богородице Діво..., Слава Отцю і Сину і Святому Духові і нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь.
На великих зернятах
О Рани Ісуса Христа, котрі стільки болю і Крові коштували Його, будьте доказом Його нескінченної до нас любови. Змилуйтеся над душами, що терплять у чистилищі.
На малих зернятах (10 р.)
Вічний спочинок прошу дати їм, Боже, а всевічна Світлість нехай світить їм, нехай спочивають у спокої.
На закінчення
О душі, котрі з того світу прийшли до чистилища і очікують у небі! Моліться за нас і просіть всі
потрібні для нас ласки, особливо ті, про котрі благає Маєстат Божий.
В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. (3р.)
Отче наш... Богородице Діво...
В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. (3р.)