1.    Хто буде Мені служити через відмовлення Розарію, отримає виняткові ласки.
2.    Обіцяю Мою особливішу оборону і найбільші ласки всім тим, які будуть відмовляти Розарій.
3.    Розарій стане грізною обороною проти пекла. Завдяки йому знищу, поменшу гріхи, наверну єретиків.
4.    Розарій спричинить, що чесноти і добрі діла заквітнуть, виєднає в Бога щедре пробачення для душ і відтягне серця людей від любові світу і його марноти, піднесе їх до прагнення вічних речей. Ох, така душа освятить себе тим способом.
5.    Душа, яка поручиться через відмовлення Розарію, не загине.
6.    Коли хто буде відмовляти Розарій і віддасться розважанню над його таємницями, ніколи не буде переможений через невдачі. Бог не буде його карати в своїй справедливості, не загине неподіваною смертю, якщо буде праведним, витривалим в Божій ласці, буде гідним життя вічного.
7.    Коли хто буде мати правдиву набожність до Розарію, не вмре без Святих Тайн Церкви.
8.    Вірні у відмовлені Розарію будуть мати в житті і при смерті Боже світло і повноту Його ласки.
9.    Звільню з чистилища тих, які мали набожність до Святого Розарію.
10.    Вірні діти Розарію заслужать на високий ступінь слави в Небі.
11.    Отримаєте все, що попросите через відмовлення Розарію.
12.    Всіх, які розповсюджують Розарій, буду спомагати в їх потребах.
13.    Отримала від Мого Божого Сина обітницю, що всі оборонці Розарію будуть мати за покровителів цілий Небесний Двір під час їхнього життя і в годині смерті.
14.    Всі, які відмовляють Розарій, є Моїми синами і братами Мого Єдинородного Сина Ісуса Христа.
15.    Набожність до Мого Розарію є великим знаком призначення до Неба.
 
Сім років після закінчення об’явлень у Фатімі Непорочна Діва Марія дозволила сестрі Лукії виявити зміст другої частини фатімської таємниці. Її суттю було вшанування Непорочного Серця Марії. Цього самого дня, а саме, 10 грудня 1925 року, Мати Божа вказала на один із засадничих елементів у почитанні Її Непорочного Серця – на вшанування перших субот місяця.
Пречиста Діва Марія з Дитятком з’явилася Лукії, поклавши одну руку їй на рамено, в іншій тримала Серце, яке було оповите терням і сказала: «Май співчуття до Серця твоєї Найсвятішої Матері, оповитого терням, яким невдячні люди ранять Його все більше, і немає нікого, хто б через вислів винагородження звільнив Його від нього. Принаймні ти намагайся нести мені радість і донеси до інших від мого імені те, що Я прибуду в годині смерті з усіма потрібними ласками до спасіння для тих, які протягом п’яти перших субот місяця відбудуть сповідь, приймуть Святе Причастя, відмовлять вервицю і протягом 15 хвилин будуть розважати над таїнствами вервиці в наміренні винагородження.»
  "Ісус бажає, щоб була більш знана і люблена”.
1.    Покута:
а) перестати грішити;
б) поправа життя;
в) покутниче намірення в праці і жертва щоденного життя.
2.    Розарій щоденний, особливо спільний в родинах.
3.    Набожність перших субот місяця в наміренні винагородження Непорочному Серцю Марії за власні гріхи і гріхи світу. В тому намірі п’ять перших субот місяця:
а) прийняти Святе Причастя (сповідь в цей день не є обов’язкова, вистачає бути в стані ласки)
б) відмовити частину Святого Розарію
в) 15 хвилин роздумувати в злуці з Богородицею одну або декілька з 15 таємниць Розарію.

Обітниці Непорочної Матері для тих, які відправляють набоженства перших субот місяця і принаймні вшановують безперервно п’ять перших субот місяця: "Тим. які це набоженство приймають, обіцяю спасення. Прийду в годину смерті з тією ласкою, яка буде потрібна для їх вічної щасливості. Ті душі будуть обдаровані особливою Божою ласкою, є поставлені як квіти перед Троном Божим.”

З об’явлень Пречистої Діви Марії у Фатімі:
1.    Мати Божа хоче більше дівственних душ, які з Нею поєднаються через обіт чистоти.
2.    Деякі люди тяжко ображають Спасителя, бо особам, які служать Богу не можна іти за модою.
3.    Священики повинні бути чистими, дуже чистими. Священики повинні займатися тільки церквою і душами.
4.    Аби бути монахом, треба бути дуже чистим тілом і душею.
Якщо люди не навернуться, Бог зішле кару, яку світ ще не бачив. Все знаходиться у ваших руках. О, коли б люди захотіли ввійти в себе і жалувати за гріхи.
 
1.    Уділю їм усіх необхідних ласк для виконання обов’язків їхнього стану.
2.    Поверну згоду роз’єднаним родинам.
3.    Потішу їх у терпіннях.
4.    Моє Серце буде їм пристанню за життя, особливо ж у годину смерті.
5.    Зміцнюватиму їх у праці й поблагословлю всі їхні наміри і почини.
6.    Грішники знайдуть у моєму Серці джерело й океан Милосердя.
7.    Байдужі стануть ревними.
8.    Ревні скоро піднімуться до високої досконалості.
9.    Щедро благословитиму місце, де буде поміщений і вшанований образ Мого Серця.
10.    Священникам дам силу зворушити найбільш закам’янілі серця.
11.    Імена тих, що поширюватимуть це набоженство, будуть записані в Моєму Серці, й ніхто вже не буде в силі  їх звідти викреслити.
12.    У надмірі милосердя Мого Серця обіцяю тобі, що Моя всемогутня Любов уділить ласку остаточного витривання тим, що приймуть Святе Причастя дев’ять перших п’ятниць у місяці без жодної перерви: вони не вмруть у моїй неласці, ані без прийняття Святих Тайн, Моє Серце стане їм повною захороною у тій останній годині.
 
1.    Ті, які вночі з четверга на п’ятницю, відправляють святу годину молитви на честь Найсвятішої Тайни Євхаристії (можна відправляти святу годину і вдома), закінчить своє життя після прийняття Святого Причастя і так перейдуть до вічності.
2.    Ті, які в четвер, в часі дня відвідають на пів години церкву і будуть перебувати якнайближче до святого Кивоту на молитві – отримають високий ступінь пізнання віри, любові до Пресвятої Євхаристії, пізнають таємницю Моєї Всемогутності, а через це осягнуть також позбавлення егоїзму, правдиву любов до ближніх, а також їх добре розуміння.
3.    Ті, які вислуховують щоденно з глибоким набожеством Службу Божу, можуть позискати для своїх близьких у всіх потребах багато помочі і ласк, а в вічності будуть перебувати дуже близько Мене.
4.    Тим, які Мені приносять в дар якусь жертву або перемогу над собою перед прийняттям Святого Причастя для ушанування Пресвятої Євхаристії, отримають таке прагнення Святого Причастя і полум’яне прагнення Мене, що уже не будуть могти без Мене жити і в той спосіб кожне його прийняття дійсно буде гідне для них, і подвійної вартості.
5.    Тих, які Мені посвячують пів години по прийняттю Святого Причастя на подяку і звеличання, буду впроваджувати в щораз глибшу таємницю Моєї Любові, через це очиститься їх сумління і осягнуть ясне і певне розпізнання своїх слабостей, блудів.
6.    Тим, які в часі Святого Перемінення, тобто, коли священник підносить Моє скривавлене Тіло і чашу Крові Моєї (на слова: "Твоя от Твоїх, Тобі приносимо за всіх і за вся”), будуть просити з покорою про ласку помочі і поради, отримають їх обов’язково в ступені, необхідній їм для спасення.
7.    Тих, які в часі Переєстествлення жертвують самих себе Отцю Пресвятому в єдності зі Мною, Моїми Ранами і Кров’ю в дусі покути за гріхи світу (на слова: "Прийміте, ядіте…”) – будуть зміцнені Моєю ласкою, аж до їх смерті буду їх провадити, зміцнювати, потішати, так, що не будуть уже потребувати людського потішення.
8.    Тим, які будуть молитися годину перед виставленими Святими Тайнами в Монстрації і з почуттям щирої покори будуть жалувати за гріхи світу та жертвувати Мою Найдорожчу Кров Богу Отцю, то запевняю, що їхня година молитви буде Мені мила, що пробачу їм всі гріхи, прикрашу їх за це багатьма ласками, а передовсім даром мудрості.
9.    Ті, які з особливим уподобанням беруть участь в набоженствах з благословенням Святими Тайнами, під час яких будуть відмовляти вервичку до Ран або літанію до Пресвятої Євхаристії, осягнуть особливіший ступінь святості, а Моя особливіша опіка буде їм завжди товаришувати як і Моя ласка і благословенство.
10.    Тим, які своїми стараннями приведуть ближніх до Кивоту, або залучать хоч одну душу до години Адорації, то уділю їм такі великі ласки, що стануть світлом і провідником для тих ближніх, які ще є віддалені від Мене, доведу їх до Неба і стануть вони Моїм знаряддям для рятування світу.
 
Обіцянка Божа:
"Кожен, хто протягом тижня щоденно гідно приступить до Святого Причастя і відмовить кожного разу "Отче наш…”, "Богородице Діво…”, "Вірую…”, "Слава Отцю, і Сину…” в наміренні Святійшого Отця, той доступить для себе і однієї вибраної душі ласки, запевняючої вічне спасення.”

Обітниці з Хресної Дороги,

дані Ісусом Христом монаху Естанісіо (1903 - 1927), який був іспанським новиком, що діставав вістки з неба. Теологи визнали ці надприродні дії і сам його провідник наказав написати ці  обітниці з Хресної Дороги.
1.    Я дам все, що буде прошене з вірою при відмовленні Хресної Дороги ( Х.Д.)
2.    Я обіцяю вічне життя тим, що час від часу відмовляють Х.Д.
3.    Я буду допомагати їм протягом всього життя, особливо в годині смерті
4.    Навіть, якщо б вони мали більше гріхів, ніж трави в полях, піску в морях, то всі вони будуть змиті Х.Д. ( Ця обітниця не усуває наш святий обов'язок сповідатися зі всіх тяжких гріхів перед св. Причастям).
5.    Ті, що часто відмовляють Х.Д, будуть мати особливу славу в небі.
6.    Я визволю їх з Чистилища, якщо вони там будуть, в перший вівторок чи п'ятницю після їх смерті.
7.    Я поблагословлю їх на кожній Х.Д. і Моє благословення піде всюди за ними на землі, навіть по смерті в небі на цілу вічність.
8.    В годині смерті Я не дозволю дияволові спокушувати їх, Я візьму всю силу від нього, щоб душі спокійно спочивали на Моїх руках.
9.    Як будуть відмовляти з правдивою любов'ю, Я зроблю кожного з них живу чашу, з якої Я буду мати приємність виливати многі ласки.
10.    Я спрямую Свої Очі на тих, що часто будуть відмовляти Х.Д, Мої руки все будуть розпростерті, щоб охороняти їх.
11.    Так як Я є прибитий до хреста, так само Я завжди буду з тими, що віддають Мені честь при частому відмовленні Х.Д.
12.    Вони ніколи не зможуть бути віддалені від Мене, бо Я дам їм ласку, щоб вже ніколи не впали в тяжкий гріх.
13.    В годині смерті Я потішу їх Моєю присутністю і Ми разом підемо до неба, смерть буде солодка всім тим, що віддали Мені честь впродовж свого життя відмовленням Хресної Дороги.
14.    Моя Душа буде охоронним щитом для них, і все поможу їм, коли звернуться про допомогу.
  1. Рано, пробудившись зі сну, піднеси зараз свою думку до Ісуса, утаєнного в Пресвятій Тайні Євхаристії в найближчій церкві. Віддай себе Йому в опіку і проси, щоб Він захороиив твою душу від гріха і скріпив її для добрих діл.
2.    Опісля з'єднай свою молитву з молитвою Ісуса Христа в найсв. Євхаристії і жертвуй її за ті недоліки, якими ти провинився і провиняєшся в своїх молитвах.
3.    Як можеш, не занедбуй ніколи взяти участь в Службі Божій. Під час Служби Божої розважай, як Христос є послушний священикові, без огляду па те, чи він праведний чи ні. На його слово сходить Вій з неба на престіл. Вій скриває себе під видом хліба й вина і без жодного застереження віддає Себе в руки священикові. Щоб більше уподібнитися Ісусові, постанови завжди точно і швидко викопувати накази своїх наставників, якими б вони не були.
4.    Якщо маєш щастя прийняти Ісуса в св. Причастю, старайся збудити в собі ті почуття, що ними перейнята була Пречиста Діва Марія в момент воплочення Божого Сипа. З такою любов'ю і почестю вітай Небесного Гостя в своїй душі, як вітала Його Марія в своїм Пречистім Лоні.
5.    Після св. Причастя дякуй щиро і гаряче Ісусові за Його превелику любов. Віддай себе Йому у власність й на службу та проси, щоб Вій простив блуди й хиби цілого твого життя і дав тобі змогу й ласку досконало виконувати Його волю.
     6. Життя Христа в пресв. Євхаристії є утаєне перед очима створінь. Вони бачать лише не значний вигляд хліба й вина. Так і ти скривай себе перед людськими очима і нехай найбільшою твоєю радістю буде, коли люди забуватимуть тебе, навіть погорджуватимуть тобою. Ховай себе й свої вчинки під покров покори, щоб у цей спосіб віддячитись Христові за упокорення й зневаги, що їх зазнав Він у своєму житті. Тому ніколи не нарікай ані не виправдовуйся, коли інші принижують тебе або обмовляють, а радше міркуй, що кожний має па це право, а ти з любові до Найсв. Серця є зобов'язаний те все приймати без нарікань і спротиву.
7.    Ісус у Пресв. Євхаристії є вбогий, бо все, що мав, віддав нам, щоб потішити наші серця. Так і ти пе бажай багатств, а задовільняйся тим, що дає тобі Його Провидіння і не заздри тим, що мають більше від тебе.
8.    Ісус у кивоті перебуває в безустанній мовчанці. Наслідуй Його в тому, розмовляючи лише тоді, коли вимагає цього обов'язок або любов.
9.    Коли приймаєш поживу, жертвуй ЇЇ па сповнення волі Пресв. Серця і проси, щоб Воно захоронило тебе від лакімства та щоб нагодувало твою душу своєю ласкою, а твоє серце — своєю любов'ю.
10.    Жертвуй і свій відпочинок Божому Серцю, яке бажає, щоб ти відсвіжив свої сили, ослаблені працею. Але вважай пильно, щоб ні в чому Його не прогнівити.
11.    Після закінченого дня розбери докладно свою совість, застановися, чи протягом дня пе провинився ти яким невідповідним вчинком, словом, чи думкою, що не довподоби Божому Серцю. Збуди в собі щирий жаль за всі свої провини й постанови рішуче наступний день провести в ревнішій Службі Йому.
12.    Готуючись до відпочинку, поручи себе ще раз опіці Христового Серця. Жертвуй Йому кожний віддих, кожний удар твого серця. А як серед ночі пробудишся, звернися зараз же подумки до Ісуса в Пресв. Євхаристії, де Він з любові до тебе перебуває па самоті.
 
Обітниця Матері Божої:

"Кармелітанський Параман - це моя сукня, моя ноша, це запевнення спасіння. Хто помре приодягнений ним, буде захоронений від вогню вічного і визволений з чистилища.
Я - Мати ласки. Я зійду до чистилища у першу суботу після їхньої смерті і кого з них знайду там,- вивільню з чистилища і заберу до неба".

Привілеї Братства св. Параману.

1.    Хто стає прийнятим до Братства св. Параману, той стає особливішим способом улюбленою дитиною Пречистої Діви. Як знак Святого Хреста є знаменням християнина, так св. Параман є знаменням дітей Марії.
2.    Особливіша опіка, якою Мати Божа оточує тих, які носять св. Параман. Опікується над ними, як рідна мати, і охороняє їх від різних небезпек душі й тіла, як свідчать численні чуда.
3.    Хто належить до Братства св. Параману, той є членом Містичного Тіла Кармелітанського чину і стає учасником в усіх покутах, молитвах Служб Божих та інших добрих учинках, які виконували і будуть виконувати всі святі й інші члени Чину Кармелітів і Кармеліток, Третього чину і Братства св. Параману.
4.    Четвертий і найголовніший привілей Братстсва св. Парамана; особливіша опіка Найсвятішої Діви у годину смерті. «Буде то вашим привілеєм: хто помре, маючи на собі цей Параман, не зазнає огня вічного». Після цих слів Пречистої Діви св. Параман є знаком спасіння, тому що Мати Божа буде особливішою опікункою всіх тих, які набожно носять св. Параман, виєднає їм особливі ласки, за поміч у яких будуть вірно заховувати Божі Заповіді та закінчать своє життя смертю праведних.
Навіть грішникам, які носять побожно св. Параман, Мати Божа виєднає у годину смерті ласку спасіння. Однак ніхто не повинен надуживати цією обітницею або свідомо й добровільно тяжкими гріхами ображати Бога в надії, що перед смертю навернеться. Літопис Кармелітанського чину наводить випадки, коли члени братства через свою безпечність жили в тяжких гріхах, надіючись на Параман, що їх спасе, а перед смертю відкинули від себе св. Параман і померли в нерозкаянні.
5.    Опіка Пречистої Діви обіцяла душам членів Братства терпіння у чистилищі. «Я - їх Мати. Прийду до чистилища у першу суботу по їх смерті і кого тільки там знайду (з мого Чину чи Братства) - визволю і заберу до неба». Щоби заслужити цей привілей, від членів братства вимагається заховувати, якнайвірніше св. Чистоту, умертвляти тіло постом і молитися за Святу Церкву.
Цей незвичайний  привілей підтвердили такі Пани Римські: Климентій VII -  12.08.15.40 р. (Григорій XII  - 01.09.1577 р.).  Св.  Пій  V  18.02.1566 р. (Павло V - 20.01.1613 р.) і Пій X -4.07.1910 р.
6.    Численні відпусти, через які Господь Бог прощає членам Братства кари, які мали б спокутувати за свої гріхи або тут, на землі, або по смерті - у чистилищі.
 
В кожну з 12 неділь безпосередньо випереджаючих свято Непорочного Зачаття (8 грудня) відмовляємо ці молитви. В кожну з тих неділь отримуємо повний відпуст під звичайними умовами (26 листопада 1968р.)

На честь Непорочної Діви Марії Непорочно Зачатої.

С:    Уся Ти прекрасна, о Маріє.
Л:    Уся Ти прекрасна, о Маріє.
С:     І гріха первородного не  було у Тебе.
Л:     І гріха первородного не було у Тебе.
С:     Ти слава  Єрусалиму.
Л:     Ти радість Ізраіля.
С:     Ти прикраса людського роду.
Л:      Ти заступниця грішників.
С:      О Маріє!
Л:      О Маріє!
С:      Діво найрозсудливіша.
Л:      Матір найласкавіша.
C:      Молися за нас.
Л:      Заступайся за нас  перед Господом нашим Ісусом Христом.
С:      В Зачатті Твоїм Діво ненарушена залишилась.
Л:      Молися за нас до Отця, чийого Сина народила.

МОЛИТВА: Боже, Ти через Непорочне Найсвятішої Діви Зачаття гідне Синові Твоєму зготовив, просимо Тебе, щоб як Її через смерть Твого Сина від усякої змази захоронив – так  нам теж за Її вставленням чистими прийти до Тебе дозволив ради Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.

(Всі, хто молиться ці віршики і молитву побожноі зі скрухою отримують кожен день 300 днів відпусту, а повний відпуст у свято Непорочного Зачаття, Різдва, Стрітення і Успення, якщо крім відмовлення тих молитов висповідаємося, приймем Св.Причастя і помолимося в наміренні  Святійшого Отця.)