Ця небуденна історія, яку розказала пані Анна Шух, дає нам можливість доторкнутися своїм серцем до чогось прекрасного і вічного... "Розкажу коротко історію ікони, яка є в церкві св. Андрія Отців Василіян у Львові, а також про Фернандо Роканті, що намалював її. Йому 59 років, він проживає у штаті Індіана, США. Одружений, дружина Барбара практикуюча католичка. Фернанд за віросповіданням - католик, батько кількох дітей, колишній мільйонер. Жив, як усі багаті люди, без Бога.
І одного прекрасного дня почув голос Ісуса, який звертався до нього: "Сину, чи хочеш виконати Волю Божу?" Фернандо відповів: "Так, Господи". Тоді Ісус сказав: "Я хочу, щоби ти роздав усе своє багатство бідним і став бідним". Фернандо відповів, що мусить спочатку порадитися зі своєю дружиною. Ісус дав згоду на це і сказав йому, що він має вільну волю. Приїхавши додому, Фернандо про все розповів дружині. Вона одобрила його рішення. Мільйонер роздав усе своє багатство бідним, сиротам, Церкві. Ісус знову звернувся до Фернандо з проханням, аби він дав згоду на важку хворобу, щоб півроку їздити у візочку і жертвувати цю свою неміч за всіх тих інвалідів, які їздять у візочках.
Після піврічної недуги Спаситель зцілив Фернандо і знову звернувся до нього з проханням: "Чи не бажаєш ти відбути трирічне ув'язнення у тюрмі й пожертвувати його за муки всіх тих, хто несправедливо був осуджений?" Фернандо і на цей раз погодився. Коли він вийшов з тюрми, Ісус Христос попросив у нього згоди на те, щоб він став сліпим і жертвував свою сліпоту за всіх духовно сліпих на цілому світі. Фернандо заплакав і знову погодився, сказавши: "Так, Господи, хочу виконати Твою святу Волю. Нехай зі мною буде так, як Ти бажаєш". І він осліп. Проте Господь дбав про нього в особі його дружини - дуже доброї, лагідної та віруючої, яка з любов'ю піклувалася про нього, всюди з ним їздила.
Якось Фернандові з'явилася Матінка Божа і сказала: "Сину, купи собі пензлі та фарби і малюй ікони". А він відповідає: "Не буду цього в житті робити, бо ніколи в руках не тримав пензля і до того ж я - сліпий". Марія відповіла: "Коли ти малюватимеш ікону, Бог дасть тобі зір. Ти будеш тримати пензель у руках, макати його у фарбу, а Я Сама водитиму ним". Матінка Божа рукою Фернандо намалювала перший Свій образ 1996 року і сказала: "Відвезеш цей образ монсеньйору Степанові. Нехай він його поблагословить, а опісля завезеш його до Ватикану Святішому Отцю Івану Павлові II". Монсеньйор Степан - це старенький, дев'яностошестирічний, греко-католицькии священик о. Степан Гриньох. Він проживає у штаті Пенсільванія, в містечку Олімпіо, і править у маленькій церкві Покрови Матері Божої.Отож Матінка Божа вибрала його, хоча Фернандові потрібно дві години летіти літа-ком до о. Степана.
Незважаючи на це, він виконав прохання Марії. Отець Степан поблагословив ікону, і двадцять єпископів повезли її до Папи Римського Івана Павла II та подарували Йому. Коли Фернандо повернувся додому, Матір Божа виявила бажання намалювати ще десять ікон. Ці ікони Марія знову попросила відвезти о. Степанові на десять днів для молитви на вер-виці всі чотири Таїнства в намірі відродження довіри людей до Бога та припинення абортів на цілий землі, бо цей страшний гріх спричинює знищення цілого світу. Згодом Матір Божа виявила ще одне Своє бажання: намалювати тринадцять нових ікон і знову завести о. Степанові, а тоді попросила Фернанда поїхати до Флориди, в Лос-Анжелес, і свідчити там людям про Бога.
У Лос-Анжелесі на зустріч з ним прийшло близько семисот тисяч людей. Фернандо виставив усі тринадцять ікон. Ікона Розіп'ятого Ісуса почала мироточити, а ікона Матері Божої- плакати. Усе це: плачуча та мироточива ікони, розповідь сліпої людини надзвичайно вразили людей. Багато з них покаялося і навернулося, просячи прощення за свої гріхи. Через деякий час Фернандо привіз ці ікони о. Степанові. І саме тоді священик зателефонував мені і повідомив, що вони є у його храмі. Під час цієї телефонної розмови я дуже просила о. Степана, щоб він попрохав у Матері Божої, аби Вона дозволила подарувати одну ікону Україні...
Наступного дня о. Степан повідомив мені, щоб я приїхала до нього, бо Марія дозволила подарувати одну ікону. 13 листопада, у день Фатімської Матері Божої, я знову летіла до Америки, до о. Степана, щоби забрати в Україну цей безцінний небесний дар. У дорозі всім керувала Небесна Цариця і допомогла мені якнайшвидше приїхати до церкви Покрови Матері Божої. І не тільки Марія запровадила мене і моїх попутників з Києва та Львова саме до тієї ікони, яку Вона призначила Україні. Я вірю, що ця ікона сповнить своє чудо в Україні. На згадку про цю подію я подарувала о. Степану вишиту сріблом ікону Гошівської Матері Божої. Це його дуже схвилювало, нагадало йому його молодість та часи перебування у Гошеві. Він розчулився і подарував мені свою ікону Матері Божої з Чашею і Гостією в руках, одну із тринадцяти ікон Фернанда.
Так я привезла в Україну дві ікони: одну - для церкви св. Андрія, а другу - для себе. Можливо, хтось запитає: "Чому саме для церкви Андрія?" По-перше, коли Церква виходила із підпілля, я, як парафіянка церкви Петра і Павла, стояла у черзі біля неї, щоб поставити свій підпис за Автокефальну Церкву. І раптом, молячись на вервичці, почула чіткий внутрішній голос: "Не та Церква, яку ти шукаєш". Я вийшла з черги, однак продовжувала молитися, Знову почула ті самі слова. Через деякий час відкрили церкву св. Онуфрія, а згодом і церкву св. Андрія у Львові. У видінні я бачила, як їхала по небу трійка білих коней, спереду - червоний. Я почула голос: "Глянь направо!" Я подивилася направо і побачила високу постать на храмі, як у нашого Митрополита Андрея Шептицького, апостола Петра. Тоді я зрозуміла, що моя Церква повинна бути на скелі Петра. З цього часу я стала парафіянкою церкви св. Андрія.
Коли я від'їжджала в Америку по ікону, то пішла до церкви і попросила благословення в о. Ігнатія та пообіцяла йому, що ця ікона буде в храмі св. Андрія.Я дуже багато їздила по світу: була в Італії на аудієнції у Святішого Отця Івана Павла II, на Його Службі Божій у Папській капличці о 5-ій годині ранку, зустрічалася з с. Теодорою, на руках котрої відходив у вічність наш Кардинал Йосиф Сліпий. Ось Його останні слова: "Сестро, запишіть: "Я чую Голос Господній, який звертається до Своїх Церков на шести континентах світу, зокрема до Росії та України.І каже до Росії: "Покайся, дочко, поки не пізно, бо на тобі сидить трон сатани", а до України: "Бачу, Києве-граде, твоїх лжепророків, чую сльози твої, Софіє, але будь терпеливим до кінця, бо на тобі збудую Свій Новий Єрусалим".
Символіка ікони дуже багатозначна. Темний фон ікони відображає життя самого Фернандо, ту темряву, в якій він жив. Хрест на темному фоні - це Хрест людини від Бога, який вона повинна пронести через усе життя з любов'ю до Голготи. Ісус просить усіх нас, щоб ми не боялися його нести, не боялися просити щось у Нього, бо Він вислуховує всі прохання. Спаситель закликає сміливо брати свій хрест і йти за Ним. Нам потрібно навчитися просити по-справжньому.
На Хресті ікони ми бачимо полоски: жовту та червону. Жовтий колір символізує любов Ісуса, яку Він вилив на Фернандо через його дружину. Червоний - це Боже Милосердя, яке Господь вилив на нього. Червоні троянди на іконі повинні нагадувати Фернандо про першу з'яву Марії та ніжний запах троянд. Білий одяг символізує непорочність Діви Марії, а її складені до молитви руки те, що Вона постійно молиться за нас, грішних. Зверху ікони є надпис: "Майте лише довіру до Мого Сина, Ісуса". На жаль, зараз багато людей втратило довіру до Ісуса. Просять у Нього, але одночасно і не вірять Йому.
Я закликаю всіх до щирої молитви, прощення, любові Бога понад усе... Місія цієї ікони Матері Божої Милостивого Захисту - пробудження довіри людей до Бога і припинення абортів на Землі".
Молитва до Матері Божої Милостивого Захисту
О Пречиста Діво Маріє, я схиляюся перед Твоїм Найсвятішим Серцем, що було втіхою та відпочинком для Бога, Серцем, сповненим покори, чистоти та Божественної Любові. Я, нещасний(на) грішник(ця), прибігаю до Тебе серцем грішним та зраненим. О Милосердна Мати, не відвернися від мене в моїй потребі: поглянь на мене з ласкою та допоможи мені. Я не прошу багатства, почестей чи благ земних. Я шукаю лише милості Божої, з любов'ю до Твого Сина, сповнення Його Волі і приходу Царства Небесного в любові до Нього. Мати, не відштовхни мене. Неустанно молися за мене, поки не побачиш мене в безпеці у Небі біля Твоїх ніг, де я благословлятиму Тебе і дякуватиму Тобі вічно. Амінь.
