За живих та померлих молитися - так навчає нас католицький катехизм, так навчає нас Свята Мати-Церква, так навчає нас Господь Бог. Цікаво, чи багато людей задумуються над важливістю цього діла милосердя щодо душі ближнього - за живих та померлих молитися... Коли ближній потребує допомоги і відкриває свою душу з надією на співчуття і допомогу, здається, людство поділилось на два табори: одні кажуть: "А що я можу зробити?", інші дають купу різних порад. Але чи справді ми такі немічні і не можемо допомогти? І чи справді ми такі мудреці, щоб радити, як поступити? Думаю, не в кожній ситуації можемо дати хорошу пораду, але у будь-яких життєвих труднощах наших ближніх можемо молитися одні за одних.

Більше користі буде зятеві, якщо теща за нього буде молитись, а не напоумляти. Більше користі буде атеїстові, якщо вірні за нього будуть молитися, а не "засипати" його Правдами Віри, яких він через свою сліпоту не зможе зрозуміти. Більше користі принесуть слова молитви, ніж слова критики. Більше користі принесуть слова щирого благання Бога, ніж слова осудження.

Скільки чуємо в громадському транспорті, як старше покоління нарікає на молодь і критикує її! Ви думаєте, що робите добру справу, коли виховуєте і напоумляєте ту молодь? Сміх та й годі. Та молодь подумки зневажає вас за ту критику, а потім у компаніях ровесників згадує вас словами очорнення. Більшої користі принесе молитва і лагідне звернення.

Працюю викладачем в училищі і скільки вже наслухався, щоб дітям тлумачили про шкоду куріння і вживання спиртних напоїв, щоб навчали їх не матюкатися. Яка то глупота, коли вчитель сам курить, а інших навчає не курити, коли навчає не матюкатися, а як треба висловити догану учневі, то без мату не обходиться. Більшу користь принесе молитва і особистий приклад. А коли "політологи" збираються за бокалом пива і обговорюють останні резонансні події - невже ті балачки змінять країну? Щира молитва і вправляння в чеснотах дадуть значно більше користі. Вищесказане не означає, що не потрібно вчити, напоумляти, виховувати, обговорювати й аналізувати, але треба знати, як це робити і коли воно приносить користь.

Коли нашому ворогові в житті стало погано, не радіймо з того. А радше радіймо, що є можливість за нього помолитись, є можливість йому допомогти. Коли наш ближній далеко і ми навіть не знаємо, чи скрутно йому зараз, чи легко живеться, він завжди потребуватиме нашої молитви. Коли у когось свято, уродини, іменини - він також потребує молитви.

Нещодавно трапилося так, що близька моєму серцю людина потребувала духовної підтримки. А що сам загорівся почитанням Матері Божої Потіхи, то вирішив також і ту особу віддати під Її опіку і склав вервицю, яку час від часу відмовляв. Через деякий час іншу знайому людину спіткала страшна біда. Треба молитися! І прийшла така думка: "Відмовляй вервицю, яку склав, тільки в кінці вкажи ім'я особи, яка потребує твоєї молитви". Так стараюся в кожній життєвій ситуації прибігати до Матері Божої Потіхи, просити Її про поміч. Впевнений: Вона нас почує, Вона нас не залишить у наших бідах і щоденних клопотах. Завжди відчуваю Її заступництво і покров.

На закінчення подаю вервицю до Матері Божої Потіхи за ближніх і закликаю вас стати апостолами Матері Божої Потіхи!

Вервиця до Матері Божої Потіхи за ближніх

На початку:

Во імя Отца і Сина і Святаго Духа. Амінь.

На великих зернятках:

Царице Небесна, Матінко Маріє, до Тебе взиваю, Пречиста Леліє: "Вислухай благання, просьбу серця мого - помолись Ісусу Сину дорогому!"

На малих зернятках:

Матінко Ласкава, Матінко Потіхи, випроси в Ісуса ласки для (їм 'я).

На закінчення:

Радуйся, Царице, Мати Милосердія...

Іван БЕРВЕЦЬКИЙ, парафіянин храму Пресвятої Євхаристії (Львів. Рясне-2)
Дзвін з Фатіми 3(68), травень-червень 2013 р.Б. / http://www.saintjosaphat.org