НАША НЕБЕСНА МАТИ
Минуло дві тисячі років від пам’ятного дня, коли Пречиста Діва Марія, відвідуючи святу Єлизавету, висловила пророчі слова: «Ось-бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике-бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його ім’я» (Лк. 1, 48-49).
Із кожним роком зростає число почитателів Божої Матері, перед її іконами горять різнокольорові світла, і мільйони вірних у церквах навколішках співають на її честь набожні пісні. Ми долучаємося до ревних почитателів Пресвятої Богородиці, бо любимо Пречисту Діву Марію, Матір Божу, нашу Небесну Матір. Чому ми почитаємо Пресвяту Богородицю?
1. Хто щиро любить Ісуса Христа, той любить і шанує те все, що Господь наш Ісус Христос освятив своїм богочоловічим життям на землі. Ми називаємо святою ту країну, в якій дві тисячі років тому жив Ісус Христос. Віруючі християни з набожністю відвідують Вифлеєм, Назарет, Єрусалим, Голгофу і кожне місце, освячене присутністю Христа Богочоловіка. Ми з пошаною цілуємо хресне дерево, на якому був розп’ятий Христос Господь. Ми шануємо і почитаємо Апостолів, що три роки перебували з Христом і після зіслання Святого Духа безстрашно проповідували Христову Благовість. То що ж тоді сказати про Пречисту Діву Марію, яка годувала Дитятко Ісуса Христа і вчила Його робити перші кроки, з Ісусом Христом молилася, працювала, раділа і терпіла, тридцять років перебувала з Ним у Назареті? За це Пречистій Діві Марії належить найбільша пошана і любов. Вона – перша по Бозі!
2. Ми почитаємо і любимо Пречисту Діву Марію, бо Вона – найкраще створіння, перша по Бозі. Марія єдина захоронена від первородного гріха, Вона «повна ласки» – «благодатна», Вона «чесніша від Херувимів і незрівнянно славніша від Серафимів». Пресвята Богородиця – архитвір Божої всемогутности. У Назареті Ісус Христос тисячі разів звертався до Пречистої Діви ніжним словом: «Мамо», і ми взиваємо до Неї: «Маріє, Мати Божа, Мати милосердя!» Наша Церква прославляє Пречисту Діву Марію:«Жоден язик неспроможний благохвалити Тебе достойно, ані жодний ум, навіть надлюдський, неспроможний Тебе славити, Богородице. Бувши доброю, прийми нашу віру, бо нашу божественну любов Ти знаєш. Ти – Провідниця християн, і Тебе прославляємо» (Ірмос, глас 2). Приклад Ісуса Христа заохочує нас до почитання Божої Матері
Спаситель любив і любить усіх людей, Він милосердився над немічними і хворими. Євангелист підкреслює, що Ісус любив апостола Івана, любив Лазаря з Витанії та його сестер Марію і Марту, але Він – найкращий Син землі – любив понад усе свою найдорожчу Матір. Не було на світі святішої і досконалішої дитини від Христа Богочоловіка, і не було достойнішої матері від Діви Марії, тож ніхто не поглибить любови Христа Спасителя до Пренепорочної Матері. Перше чудо Ісус учинив у Кані Галилейській, на прохання Марії. Вмираючи на хресті, Він пам’ятав про свою Матір і промовив до Івана: «Ось Матір твоя» (Ів. 19, 27). Небесні Ангели не можуть зглибити Його богочоловічу любов до Пречистої Діви Марії. Своїм прикладом Спаситель повчає нас любити Пресвяту Божу Матір. Вона все може і нас любить
Ми повинні любити Марію, бо Пречиста – наша Небесна Мати – визначається двома благословенними прикметами: Вона все може і нас любить.
а) Марія усе може, її всемогутність основана на всемогутності Ісуса Христа. «Вельми могутня молитва Матері до милосердя Владики», – молимося на VI Часі. Ми взиваємо до Марії: «Знаю, Діво, знаю, що Ти все можеш, чого лиш захочеш»; в іншому місці: «Діво, Пресвята Богородице, я прибігаю під Твій покров, бо знаю, що в Тобі знайду спасіння, що Ти, Пречиста, можеш мені помогти». Якщо Мати всемогутнього Ісуса скаже «так», то Син не промовить «ні». На цьому довір’ї основується глибока, щира, ніжна набожність мільйонів християн. Усі чудові пісні, ікони, престоли, святині, відпустові місця по цілому світі, прощі є наочним доказом довір’я і любови віруючих до Небесної Матері.
б) Друга прикмета Пресвятої Діви Марії – це її доброта і безмірне милосердя. Господь вложив у серце Пресвятої Богородиці любов до нас немічних і грішних. Це безперечний факт, що хто більше любить Бога, той, одночасно, більше любить своїх ближніх. Угодник Божий Мойсей щиро любив свій народ. Коли Ізраїль згрішив, Мойсей благав Всевишнього: «Величезним гріхом провинились ці люди... зробили собі бога із золота... Ой, коли б Ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з Твоєї книги» (Вих. 32, 30-32). З любови до свого народу Мойсей погодився бути викресленим із книги вічного життя, а святий Павло писав до Римлян: «Я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом» (9, 3). Пречиста Діва Марія «день і ніч молиться за нас» і «спасає світ своєю невпинною молитвою». У Декреті II Ватиканського Собору сказано, що Материнство Небесної Цариці почалося у час благовіщення і триває, поки ми не осягнемо вічного щастя в Небі. «Своєю материнською любов’ю Вона дбає про братів Сина свого, які ще на шляху та в різних небезпеках і журбах, доки не дійдуть до щасливої батьківщини» (Про Церкву, ч. 62). Тож почитаймо і любімо нашу Небесну Матір – наш Покров! Молімося до Неї щиро, щодня, це наша літургійна традиція.
Але самої молитви не вистачає. У Декреті II Ватиканського Собору Про Церкву читаємо: «Правдива набожність... походить з правдивої віри, що нею приходимо до визнання високих прикмет Богородиці, заохочуємося до дитинної любови до Богородиці та наслідування її чеснот» (6). Проказати молитву легко, а перейнятися змістом молитви і жити так, як вона вимагає, – це дуже складна річ. Ісус Христос повчає нас: «Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на Небі» (Мт. 7, 21). Подібно Пречиста Діва Марія мовить до нас: «Не кожний, хто кличе до мене: Маріє, Маріє! – увійде в Царство Небесне, лише той, хто сповняє волю мого Сина Ісуса Христа». На весіллі в Кані Галилейській Божа Мати сказала до слуг: «Що вам скаже (Ісус), робіть» (Ів. 2, 5). Пресвята Богородиця мовить до всіх нас: «Живіть так, як мій Син Ісус Христос поручає, бо це єдина дорога до вічного щастя».
Стараймося бути добрими християнами вдома, на роботі, в товаристві, завжди й усюди. У наш час дуже потрібні добрі приклади християнського життя, бо забагато християн тільки з метрики, їхнє життя не є християнським. «Ви – світло світу», – каже Христос (Мт. 5, 14). «Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на Небі» (Мт. 5, 16). Кир Інокентій Лотоцький, ЧСВВ
http://www.cerkva.org.uk/