Новий тиждень приніс Україні чергове перемир’я, але насправді наша держава знову вернулася до стану «ні війни, ні миру». Для людей, які реально молилися за вирішення ситуації в Україні, за захист вояків, за їхню перемогу, це перемир’я – черговий капкан диявола. Адже як тільки ситуація, принаймні сповидно, заспокоюється, дітько пробує це використати у свою користь: «Уф, Богу дякувати – троха сі вспокояло. Не мусиш вже так інтенсивно молитися. Дай си троха на спокій». Але як тільки ми перестаємо молитися, чи навіть просто зменшуємо інтенсивність своїх молитов – відкриваємо дітькові двері для ширшої діяльності.

Наші хлопці далі гинуть, ворог ніде не дівся, в державі усе ще тьма-тьменна корупціонерів, які навіть на житті оборонців Батьківщини стараються заробити гроші. Брудні, криваві гроші.

У військових шпиталях наші вояки не те що не мають належної духовної опіки – вони часто позбавленні простого людського тепла. У наших містах і селах – засмучені старенькі батьки, вдови, сироти. Позбавлені родинного вогнища біженці тиняються, мов неприкаяні.

Перемир’я – не час розслаблятися. Це час активної молитовної боротьби за життя кожного нашого воїна, кожного нашого цивільного, байдуже, чи він на лінії фронту, чи в тилу. Але й час активної допомоги потребуючим.

Мир не прийде сам. Так, мир – це дар Божий, але коли його втрачаємо – віднайти його важко, за нього потрібно боротися. За нього борються наші єпископи, які на гробах апостолів й мучеників, у базиліках Риму цього тижня зноситимуть молитви за наш народ, за мир у нашій державі.

Кожен з нас мусить усвідомити собі просту реальність – ми мусимо вибороти мир для нашого народу – хто молитвою, хто волонтерською працею, хто примушуючи політиків й чиновників дбати про добро народу, а не власної кишені, а хто й зі зброєю в руках. Для кожного у цій боротьбі є місце, кожен може виявити свої здібності й таланти у цій боротьбі.

Дослухаймося до слів одного з найвидатніших вчителів духовності св. Ігнатія Лойоли: «Молися так, якби все залежало тільки від Бога, а працюй так, якби все залежало тільки від тебе!» Нехай вони стануть нашим девізом, принаймні на найближчі роки.

о.Орест-Дмитро Вільчинський / http://catholicnews.org.ua