День Матері — одне з найбільш
зворушливих свят, адже кожен із нас з дитинства і до останніх днів несе в
своїй душі єдиний і неповторний образ — образ своєї матері, яка все
зрозуміє, все простить, завжди пожаліє і буде завжди любити, не зважаючи
ні на щоѕ Сьогодні ми розмовляємо з владикою Володимиром Війтишином про
духовні аспекти свята Матері.
— Що вам перше спадає на гадку, коли чуєте про свято
Матері?
— Насамперед Шевченкові слова «У нашім раї на землі
Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малимѕ»
Цього дня даруємо своїм матерям букети квітів і приязні усмішки,
висловлюємо шану, любов і повагу. Цього дня також згадуємо й світлої
пам’яті матерів, які відійшли у вічність, але завжди живуть у наших
серцях. Усі ж знаємо, що головну роль у вихованні дітей відіграє перша,
найрідніша у світі людина — матір. Саме від неї залежить релігійне
виховання дитини, і саме мати прищеплює любов до Бога і рідної землі, а
пошана жінки-матері в Україні є давньою традицією. Її з давніх-давен
возвеличували як берегиню сім’ї, роду, народу. Згодом це посилилось
передусім із пошануванням Матері Божої — Небесної Покровительки і
Заступниці українського народу, якого під Її покров віддав Ярослав
Мудрий.
На долю нашого народу випало багато лиха, але
впродовж його історії українська жінка–матір була тією берегинею, що
зуміла зберегти незнищенну велич духу української людини. І нею
залишається, бо не розгубила у вікових завірюхах великої спадщини, а
захистила і передала наступним поколінням її найбільші скарби: сильну
віру, багатство нашої традиції, рідну мову і культуру праці. До речі,
чомусь забуваємо, що хоч почали святкувати День матері з 1928-го, однак в
Україні вперше відзначив День матері Союз Українок Галичини ще в
далекому 1886 році.
— А яким чином Церква відзначає пошанування
матері?
— Не Церква — Бог відзначає Своєю четвертою
заповіддю: «Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на
землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі». Тобто сповнення цієї заповіді,
окрім духовних плодів, запевняє і дає нам ще й земні плоди миру і
добробуту. А Церква як матір і вихователька християн завжди дбайливо
оберігає сім’ю як основну клітину суспільного життя, адже наше
високоморальне життя і є тим єдино правильним духовним культом, якого
від нас чекає Господь. Бо покликання людини — життя у Святому Дусі. І
нічого більше. Оскільки християнська родина є домашньою Церквою, то ж
кому як не матері, на котру покладена велика відповідальність народження
та виховання дітей, маємо віддавати належну вдячність і пошанівок? Отож
День Матері — висловлення подяки материнській любові й самопожертві — є
і церковним святом. І не лише ми, а й християни 23 країн світу
відзначають цей день у другу неділю травня. Саме в місяць, який
присвячений Пречистій Діві Марії й до якої звертаються всі християни,
просячи заступництва і допомоги. А наші церковні маївки, молебні до
Богородиці — Матері Спасителя нашого Ісуса Христа і Матері Церкви, окрім
молитовних прохань і подяк, є ще й своєрідними постійними нагадуваннями
про найріднішу для нас людину — нашу земну матір.
— Кого б ви навели як яскравий приклад для
наслідування?
— Наша історія рясніє великою кількістю таких живих
прикладів, але я наведу тільки декілька з духовної сфери, що мені
ближче, і які пов’язані з нашим краєм. Матір владики Йосафата Говери і
двох синів-священиків, матір владики Миколая Сімкайла і сина-священика,
матір владики Іоана Бойчука і сина-священика, як і всіх матерів, які
віддали на служіння Господеві й народові своєму своїх дітей. Як владика і
як син тепер розумію ціну їхньої жертви, як і в радості передчуваю їхню
нагороду в небі. Народ, який має численні духовні покликання, має
велике майбутнє.
— На що ви звернули б увагу сучасній матері?
— Саме на матір покладений священний обов’язок
виховання і гармонійного розвитку дитини. Наш складний час переповнений
негативними думками й ділами, тому мамі важливо зосередитись найперше і
найбільше на головному — духовному здоров’ї та християнському вихованні
її чада. І хоч часто важко знайти золоту середину між самопожертвою для
дитини та вимогами особистого життя і не завжди вдається постійно
підтримувати глибокі духовні зв‘язки з дитиною чи приділяти належну
увагу та дарувати їй любов, матір повинна завжди прагнути цього,
покладаючи надію в Господі. Саме мама повинна навчити перших молитов,
саме вона мусить підтримувати певну дисципліну і привчати дитину зважати
на інтереси інших членів сім’ї, а в майбутньому й рахуватися з її
оточенням. Це, напевне, найважча, а разом з тим і найпочесніша місія
жінки-матері — виховати гідного християнина для Бога і народу. І не
майте найменшого сумніву — тоді ви будете наділені численними Божими
ласками і втішатиметесь добрими плодами своєї праці й добрими словами
людей про дітей ваших.
— Що ви хотіли б побажати, владико, нашим
матерям цього дня?
— На долю української матері випало чимало болючих
випробувань, але вона завжди знаходила силу і мужність їх зносити, бо
вірила в опіку Божої Матері і мала надію, що здійсниться бажання
багатьох поколінь — відродиться незалежна Україна. І так сталося.
Упродовж віків українська мати попри всі нещастя і страждання зуміла
передати своїм дітям любов до всього рідного.
Тому цього дня нам усім варто зупинити хоч на мить
шалений ритм життя і задуматися, чи не забули ми раптом про свою
найдорожчу в світі людину — маму в день, коли віддається належне її
непримітній щоденній праці і безкорисливій жертві задля блага своїх
дітей. І тільки Господь зможе сповна віддячити нашим матерям за їх
суспільний обов’язок.
Сьогодні в глибокій покорі та з вдячністю перед
Господом схилімо голови і поклонімося нашим матерям. Божого
благословення і міцності духу в любові Господній під Покровом Богородиці
нашим найдорожчим матерям!
http://www.galychyna.if.ua/
