25 вересня 2010 р. о 16 год. місцевого часу, у санктуарію Божої Любові,
що знаходиться на околиці Риму, архиєпископ Анджело Амато, Префект
Конґреґації у справах святих, очолив Святу Літургію, під час якої
проголосив блаженною 19-річну Слугиню Божу Кьяру Бадано.
Із папським представником співслужили єпископи з різних країн світу та
понад 100 священиків. У Євхаристійному богослужінні взяли участь тисячі
вірних з усіх куточків світу, серед яких були також батьки
новоблаженної, владика Лівіо Марітано, ординарій-емерит дієцезії Акуі,
який розпочав та опікувався беатифікаційним процесом Кьяри, отець Флоріо
Тессарі, постулятор процесу, а також представники світської влади.
Перед Службою Божою були зачитані деякі цитати Папи Венедикта ХVІ та
Кьяри Люче, свідчення, інтерв'ю та різні інформації про значення
беатифікації і про проведення цього обряду.
Кьяра Люче Бадано народилася 29 жовтня 1971 року в місцевості Сасселло,
що розташована у північно-італійському регіоні Лігурія. Новоблаженна вже
з дитинства відзначалася особливою милосердною любов'ю до людей
похилого віку, бідних та покинутих, яким вона присвячувала значну
частину свого часу. А любов до африканських дітей зроджувала у серці
молодої Кьяри бажання в майбутньому працювати на тому континенті як
медичний працівник. Від батьків дівчина отримала добре християнське
виховання, вже від дитячих років виявляючи зрілу віру, слухняну Божому
задумові щодо неї.
У віці дев'яти років вона вступила до організації «Нове покоління» руху
Фоколярів та нав'язала добрі дружні стосунки із засновницею руху, Кьярою
Любіх, з якою впродовж довгого часу листовно спілкувалась. Після
закінчення середньої школи дівчинка переїхала до італійського міста
Савони, щоб розпочати навчання у ліцеї.
В шістнадцять років життя Кьяри змінилось, оскільки вона захворіла на
остеогенну саркому, тобто, на рак кісткової тканини. А після довгого
безрезультатного лікування її спаралізувало. Впродовж трьох років
страшних терпінь Кьяра дала героїчне свідчення віри, надії та любові,
повністю віддаючись у Божі руки, поручаючись Його найсвятішій волі.
У ході лікування вона відмовилась від вживання морфіну, щоб залишатись
при ясному розумі та жертвувати Ісусові усі свої тілесні болі. 7 жовтня
1990 року, у празник Пречистої Діви Марії Вервиці, Кьяра Люче Бадано
віддала свій дух у руку люблячого Небесного Отця, прошепотівши своїй
земній матері останні слова: «Будь щасливою, бо я такою є». Після її
смерті, друзі Кьяри реалізували ті проекти, які дівчина виношувала щодо
бідних африканських дітей.
На початку своєї проповіді під час Святої Літургії, архиєпископ Анджело
Амато зазначив, що годі було знайти краще місце для проведення
беатифікації Слугині Божої Кьяри, як санктуарій Божої Любові, тої
любові, яка повністю заполонила серце дівчини. Папський представник,
серед іншого, також наголосив, що земне життя новоблаженної було часом
милосердної любові, якою дівчина щедро обдаровувала своїх ближніх. Вона
вже в 11-річному віці постановила любити тих, які були їй антипатичними.
Її життя було, свого роду, шляхом на Голготу, однак, вона зуміла
перемінити біль у радість, темряву у світло, надаючи значення та смаку
також і мукам свого кволого тіла. Навіть у терпінні блаженна Кьяра
виявляла характер сильної та мудрої жінки, підкреслив архиєпископ Амато,
цитуючи її слова: «Я не маю більше ніг, а мені так подобалося їздити на
велосипеді, але Господь дав мені крила».
«Вона терпіла, проте її душа співала», - мовив архиєпископ, запевняючи,
що своєю любов'ю дівчина виявляла та давала іншим людям Бога; вчинками
милосердної любові вона наповнила свою валізку для здійснення святої
подорожі. Усе її життя минало у конкретний актах любові до Бога та
ближніх, зокрема до тих, які найбільше цього потребували.
www.radiovaticana.org
