У Церкві встановлений звичай на наступний день після великих Господніх та Богородичних свят згадувати тих святих, які найближчим чином послужили даній священній події. Тому, 20 січня, наступного дня після празника Богоявлення Господнього, Церква святкує Собор Святого Івана Хрестителя, віддаючи йому шану за те, що він хрестив Господа Ісуса Христа в Йордані, поклавши свою руку на голову Спасителя.
Постать святого Івана Хрестителя займає визначне місце в історії спасіння та у Святому Письмі. Після Пречистої Діви Марії він є найбільш шанованим Церквою святим. Святий Предтеча і Хреститель Господній Іван є найбільшим з пророків, який завершує історію Старого Завіту і відкриває епоху Нового Завіту, адже саме він відкрито і явно вказав світові на прихід Єдинородного Божого Сина.
Іван народився в сім’ї священика Захарії та родички Богородиці – Єлизавети, які вже були у похилому віці і не очікували на потомство. Він народився на шість місяців раніше від Ісуса Христа. Як пише євангелист Лука, Іван був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. «Він буде великим в очах Господніх» (Лк. 1, 15), — сказав архангел Гавриїл до батька св. Івана Захарії, сповіщаючи йому радісну новину про те, що невдовзі у нього народиться син.
Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, дав взірцевий приклад богопосвяченого життя. Святий, готуючи себе до великого служіння, багато часу провів у безлюдній юдейській пустині. Він носив грубий одяг з верблюжого волосу і харчувався диким медом і сараною. Іван залишався пустельником доти, поки Господь покликав його в тридцятирічному віці проповідувати єврейському народові.
Виконуючи покликання Господнє, Іван з’явився на берегах ріки Йордан, щоб приготувати ізраїльський народ до прийняття очікуваного Месії (Христа). Коли перед святом очищення, до річки у великій кількості сходились люди для релігійних обмивань, Іван звернувся до них, проповідуючи покаяння і хрещення на відпущення гріхів.
Суть його проповіді полягала в тому, що перш ніж отримати зовнішнє обмивання, люди повинні були очиститися морально і таким чином приготувати себе до прийняття Євангелія. Звичайно, хрещення Івана не було ще благодатним таїнством християнського хрещення, а сенс його полягав у духовному приготуванні до прийняття майбутнього хрещення водою і Святим Духом. Предтеча закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною йде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрещу водою на покаяння, а Він хреститиме вас Святим Духом і вогнем» (Мт. 3, 11).
Коли ж очікування Месії досягло найвищого ступеня, до Івана на Йордан прийшов хреститися і сам Спаситель світу, Господь Ісус Христос. Отримавши одкровення про Ісуса Христа, Іван говорив народові про Нього: «Ось Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу. Це той, що про нього повідав я: за мною наступить муж, сущий переді мною, був бо раніш від мене. І я не знав його. Та я на те прийшов, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві» (Ів. 1, 29-31).
За відважне проповідування і напоумлення навіть безбожного царя Ірода, святого Івана Хрестителя ув‘язнили і відрубали йому голову.
Автор книги «Пізнай свій обряд», о. Юліан Катрій так охарактеризував постать Івана Хрестителя: «Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і геройська. Св. Іван Хреститель це велетень духа, що стоїть на грані двох Завітів: Старого й Нового. Він замикає пророків, а відкриває апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, хреститель і мученик. Він одинокий мав ласку хрестити того, що Його інші пророки тільки предсказували та в дусі бачили. Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері».
Сьогодні, всі ми відчуваємо велику потребу нашого внутрішнього відновлення, потребу нової зустрічі з Богом. Саме віднова, навернення і зустріч з Богом біля джерел нашої віри – це заклик з яким звертається до нас святий Іван Хреститель: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мт 3, 2).
Святий Іван Предтеча є для всіх християн прикладом сміливості і небайдужості, особливо в ці важкі для українського народу часи. Цей славний чоловік отримав свою місію від Бога і виконав її з честю. Він зростав серед пустині, яка виховала в ньому духа мужності, мудрості і цілковитої посвяти Богові. Іван турбувався про спасіння свого народу та не вагався відкрито робити зауваження навіть жорстокому і аморальному цареві Іроду, щоб той залишив своє грішне життя. Хреститель називав зло по імені, не зважаючи на те, під яким видом, назвою і в якому місці воно себе проявляло: в родинах, суспільстві, чи навіть при царському дворі. Усю свою проповідь він скеровував на те, щоб приготувати Христові дорогу до людських сердець.
