Св. Бернард, мовлячи про велике милосердя Марії до нас, нещасних, пише, що Вона для нас – та обітована земля, що наповнена молоком і медом, яку Бог пообіцяв євреям. А св. Лев каже, що Марія така милосердна, що заслуговує, аби Її називали не тільки милосердною, а й самим милосердям. Св. Бонавентура вчить, що Марія стала Матір’ю Божою лише через нас, нещасних, і що Їй доручено обдаровувати милосердям; а потім, роздумуючи над величезною увагою, з якою Вона займається всіма нещасними, а одночасно і тією незмірною добротою, котра нічого іншого не прагне, тільки того, щоб прийти на поміч потребуючим, розповідає: "Коли дивлюся на Тебе, Маріє, мені здається, що вже не бачу Божої ... Читати далі »

1.  Сказав авва Дула, учень авви Висаріона: коли ми йшли берегом моря, я відчув спрагу і сказав авві Висаріонові: Авво, я спраглий. А авва помолився і каже мені: Пий із моря, і одразу вода стала солодша, і я напився. Опісля я зачерпнув води в посудину, на випадок, якби згодом схотілося б пити. Як авва це побачив, сказав мені: Навіщо ти зачерпнув води? Я сказав йому: Прости мені, авво, може, ще схочеться пити. І сказав старець: Бог, що є тут, є Богом усюди.
2. В иншу пору, як Висаріонові було треба, він помолився, перейшов пішки Хризорою і вийшов на берег. А я здивувався і поклонився йому, кажучи: Як ти відчував свої ноги, коли йшов по воді? І старець каже: До п'я ... Читати далі »

З усіх людей найближча нам наша власна особа. "Не знайдемо нічого, що було б для людини  ближчим, ніж вона сама собі" (Сальвіян). Тому кожен повинен самого себе любити.
Ми повинні самих себе любити, бо Ісус Христос говорить: "Люби ближнього, як себе самого".  Отже, любов до самого себе має бути правилом і мірилом любові до ближнього. "Як може хтось  любити іншого, якщо не любить самого себе?" (св. Клим. Р.). Вчися любити насамперед Бога,  відтак самого себе, опісля свого ближнього, як самого себе окремої заповіді любові до самого  себе Бог не дав, тому що кожен любить самого себе вже силою, даною Творцем закону природного  (св. Авг.) і то ... Читати далі »

Заручини – це богослужіння, в котрому наречений і наречена обіцяють один одному перед Богом, що будуть разом прямувати до вінчання. Заручини звершуються пресвітером в притворі або західній стіні середньої частини храму. Пресвітер надіває нареченим кільця, якими вони опісля троєкратно обмінюються. Чин заручин складається із благословення, великої єктенії, властивих заручин, пресвітерської молитви і відпусту.

В Кодексі Канонів Східних Церков знаходиться лише один канон, який виразно говорить про заручини:

Кан. 782 - § 1. Заручини, які похвально передують подружжю, від ... Читати далі »

Згромадження Сестер Пресвятої Родини (ЗСПР) заснувала Тереза – Текля Юзефів у 1911 році у с. Гошів Долинського району Станиславівської (нині — Івано-Франківської) області. Співзасновником Згромадження був о. Олександр Дикий.

Одна із сестер, що зараз проживає у Гошівському монастирі, каже, що Митрополит Андрей Шептицький дав назву Згромадженню «Пресвята Родина» і сказав: «Щоб ви були уподібнені до Пресвятої Родини, що не мала свого дому, жила в убожестві». Воно так і було. Наслідуючи убогого Христа, сестри жили дуже просто, між ними була згода, любов і послух.

Монас ... Читати далі »