В Андалузії осквернено католицьку церкву

Ісламісти скоїли напад на церкву на півдні Іспанії, осквернили і написали на її стіні фарбою слово «Аллах».

Нападу піддалася в понеділок вранці католицька церква в честь Карменської ікони Пресвятої Богородиці в містечку Рінкон-де-ла-Вікторія поблизу міста Малага (автономне співтовариство Андалузія). За повідомленням агентства ЕФЕ, вандали розбили скло, пошкодили дерев'яну статую Діви Марії, осквернили вівтар і залишили на стінах графіті арабською мовою.

Першим про подію дізнався місцевий парафіяльний священик отець Агустін Карраско. Зараз інцидент розслідує іспанська Цивільна гвардія.

Католицька єпархія Малаги висловила глибоке засмучення у зв'язку з нападом на храм і зазначила, що даний випадок є «лише ізольованим інцидентом» і не має стосунку  до вірувань мусульман.

«Єпархія твердо має намір продовжувати діалог з іншими релігійними громадами і сподівається, що подібні дії, засновані на насильстві, не завадять нашому мирному співіснуванню і не вплинуть негативно на наші братні відносини, засновані на взаємній повазі», - йдеться в заяві єпархії.

Це вже другий випадок нападу ісламістів на християнські святині в місті Рінкон-де-ла-Вікторія за цю осінь: наприкінці вересня тут був заарештований 27-річний марокканець за спробу знищити статую Пресвятої Богородиці.

Зловмисник кілька разів ударив бруківкою по скляних дверях, що захищали статую, намагаючись її розбити, але у нього це не вийшло. Коли ж його вела поліція, марокканець викрикнув по-арабськи: «Аллах акбар!» («Алах великий»).

В останні роки відзначається масова імміграція мусульман, особливо з Марокко, в Андалузію - найпівденніший регіон Іспанії.

У 2012 році американський Інститут Гейтстоуна повідомляв про заклики ісламістів регіону до «Андалузької весни» заради повернення «окупованої» Іспанії в іслам.

Нагадаємо, що Андалузія (арабською: «Аль-Андалус») була останнім бастіоном ісламу в західній Європі, поки в 1492 році році її не завоювало християнське королівство Кастилія.




В Італії зменшилась кількість абортів і йде боротьба за правове визнання ембріона

У 2014 році Італія досягла найнижчого показника за кількістю добровільних переривань вагітності - їх було менше ніж 100 000, вдвічі менше, ніж в 1979 році, в перший рік після легалізації абортів.

Зросла також кількість лікарів, які відмовляються робити аборти з міркувань совісті. Але цього не достатньо, заявили ініціатори кампанії «Один з нас», мета якої - юридичне визнання ембріона у всьому Європейському союзі.

Петицію вже підписали два мільйони європейців, але цього не вистачило для того, щоб зупинити фінансування міжнародних приватних організацій, що пропагують аборти.

Карло Казіні, почесний президент Руху захисту життя і прес-секретар кампанії «Один з нас», закликає лікарів, вчених, юристів з усіх країн Євросоюзу підписати петицію на захист життя з моменту зачаття.



Бойовики ІД підірвали жіночий монастир на півночі Іраку

Бойовики терористичного угрупування "Ісламська держава" (ІД) підірвали жіночий монастир в районі міста Мосул на півночі Іраку, передає єгипетський новинний портал "Аль-Яум ас-Сабіа". Інцидент стався в 520 км на північ від Багдада.

Як стверджують джерела в рядах пешмерга (курдських воєнізованих формувань), ісламісти "вивели всіх, хто знаходився в монастирі, і потім підірвали його". За їх даними, вибух також "значно пошкодив довколишні житлові споруди".

27 жовтня повідомлялось, що бойовики влаштували розправу над трьома бранцями, підірвавши стародавній пам'ятник в сирійській Пальмірі. 5 жовтня бойовики зруйнували там же Тріумфальну арку.

Раніше, у вересні, екстремісти знищили похоронні башти в Пальмірі.

Угруповання ІД почало активні наступальні дії на півночі Іраку на початку літа минулого року. Столиця північної провінції Найнава - Мосул, населення якого перевищує 500 000 чоловік, був захоплений екстремістами практично без бою в червні 2014 року. В даний час збройні формування ІД контролюють до третини іракської території.



ДР Конго: три роки жодної вістки від викрадених монахів

Досі невідомою залишається доля трьох монахів, який викрали в Демократичній республіці Конго. Вже минуло три роки від часу їх викрадення, і попри постійні намагання з боку Церкви, немає жодної інформації про те, де в цей момент вони перебувають і чи вони ще взагалі живі.

Трьох монахів-августинців (Жана Ндулані, Ансельма Васукунді і Едмонда Кісунгу) викрали 19 жовтня 2012 року озброєні чоловіки. Викрадення відбулось в районі Бені в Північному Ківу, де вони працювали. З того часу від них немає жодної вістки. Пошукам не сприяє неспокійна ситуація на цій землі, де діє багато повстанських груп, які воюють за доступ до багатих родовищ корисних копалин на цій території. Людей Церкви часто вважають невигідними свідками нелегальної діяльності і тому часто вони «зникають».



Парламент вирішив не вказувати у Трудовому кодексі проблематику сексуальної орієнтації

Верховна Рада прийняла за основу проект нового Трудового кодексу. В цьому проекті депутати не підтримали доповнення переліку заборон дискримінації у трудових відносинах поняттям «сексуальна орієнтація».

Як пояснила, представляючи документ, народний депутат Людмила Денісова, новий Кодекс систематизує всі нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини, а також містять ряд новацій. Наприклад, укладення трудового договору передбачено тільки у письмовій формі. Забороняється змінювати умови трудового договору без письмової згоди співробітника.

При голосуванні депутати не підтримали поправку, озвучену народним депутатом Іриною Геращенко, щодо заборони дискримінації у трудовій сфері за ознакою сексуальної орієнтації. За її словами, це доповнення до проекту Трудового кодексу необхідне для отримання Україною безвізового режиму з Євросоюзом поряд з іншими зобов’язаннями.

За те, щоб розглянути можливість урахування цієї поправки при підготовці документа до другого читання, проголосували 117 народних депутатів при 226 необхідних: 78 — від фракції партії Блоку Петра Порошенка, 22 — від партії «Народний фронт», 7 — від партії «Батьківщина», 6 — позафракційних, 4 — від Об’єднання «Самопоміч». Разом із тим не виключається можливість того, що аналогічна поправка буде подана безпосередньо до профільного комітету ВР під час підготовки проекту до другого читання. У Верховні Раді, як і в суспільстві загалом, є і противники такого тлумачення антидискримінаційного законодавства.

«Спеціальний статус сексуальних меншин неприпустимий. Вони сьогодні не дискримінуються аж ніяк, і багато країн, які вступити в Європейський Союз, вони ці норми не імплементували. Це стосується і Хорватії, і Румунії, і Угорщини, й країн Балтії», — зауважив під час обговорення проекту народний депутат Павло Унгурян.

Інший парламентар, який також голосував проти такої поправки, Дмитро Тимчук так прокоментував свою позицію: «Не бачу сенсу взагалі кричати про необхідність захисту від дискримінації там, де її у нас зроду не було. Якщо це не так, і є в Україні така системна проблема (у сфері, яку регулює Трудовий кодекс, тобто у сфері праці), — чекаємо на факти».

«Зарахування "сексуальної орієнтації" до юридичної категорії "права людини" — маніпуляція. Ні у Декларації прав людини (ООН), ні у Європейській Конвенції серед прав людини "сексуальна орієнтація" не зазначена», — зауважив архиєпископ Євстратій (Зоря), речник УПЦ Київського Патріархату.

Раніше з цього приводу свою позицію визначила також Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. Глави 18 релігійних об’єднань підписали Декларацію, в якій зазначили: «Ми не виступаємо за дискримінацію осіб, які вважають себе гомосексуалістами, але ми категорично проти того, щоб гомосексуальний спосіб життя й поведінка трактувалися як природні, нормальні й корисні для суспільства й особистості. Ми проти того, щоб гомосексуалізм пропагувався, як варіант норми статевого життя і щоби держава заохочувала своїх громадян до одностатевих сексуальних стосунків».

Разом із тим релігійні діячі в окремій Заяві підтримали євроінтеграційні прагнення українського народу. Проте вони зауважили: «Сучасна об’єднана Європа має не лише здобутки. Чимало в ній того, що потребує змін чи виправлення — так само, як і наш власний український дім. Традиційні релігійні, культурні, сімейні та моральні цінності, на яких століттями ґрунтувалося життя народів Європи, — дорогоцінний скарб, який ми повинні цінувати, спільно берегти, захищати і примножувати».

Остаточне доопрацювання проекту Трудового кодексу України доручено Комітету ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. На це згідно рішення парламентарів відведено не два, а три тижні. Після цього Верховна Рада розгляне документ у другому читанні.

Окрім відхилення теми сексменшин, головними моментами у запропонованих новаціях Трудового кодексу є те, що в разі можливих суперечностей норм різних законів про працю всі неточності трактуються на користь працівника. Також щорічна відпустка збільшується з 24 до 28 днів.

При цьому в новому кодексі залишається норма про 40-годинний 5-денний робочий тиждень. Без змін залишається норма про випробувальний термін, тривалість якого не може перевищувати 3 місяці. У той же час, понаднормова робота оплачуватиметься у трикратному розмірі, на відміну від нинішньої норми про оплату роботи в позаурочний час у двократному розмірі.



“Скрепы” як універсальний аргумент ліберастів

Одним із найкращих (у практичному, прагматичному сенсі) засобів масової пропаганди є нав'язування стійких лаконічних суджень в обхід послідовних раціональних аргументів. Особливо дієвим цей засіб є для дискредитації того чи іншого явища: непотрібно підбирати аргументів — достатньо навісити ярлик.

Сьогодні в Україні цим засобом ефективно користуються ліберасти, навішуючи на будь-які здорові, “консервативні” речі ярлик “скрепов” (як варіант — “Русского мира” або “РПЦ”).

Виступаєш проти нав'язування українському суспільству ідеології “ЛГБТ”? — “Скрепы!”

Усвідомлюєш масштаби сучасної моральної деградації? — “Скрепы!”

Дотримуєшся здорових принципів у статевій сфері? — “Скрепы!”

Просто ходиш до церкви? — Також “скрепы”!

Не сприймаєш радикальних форм вестернізації? — “Риторика РПЦ”

І т.д., і т.п.

Днями журнашлюшки із російськомовного (!) сайту “Обозреватель” узагалі дійшли до того, що прив'язали до “Русского мира” тернопільських (!!) студентів-католиків (!!!) за те, що вони закликали тернополян не святкувати “Геллоуін”.

Виявляється, в Україні чим далі на захід, тим більше “скреп”, чим більше людина схильна до здорових цінностей, тим більше вона має шансів бути названою адептом “Русского мира”. І не потрібно використовувати ніяких аргументів!

За такою логікою українські ліберасти просто змушені захоплюватися населенням найбільш проросійських регіонів України, адже ці регіони найменш релігійні. Але “чомусь” вони не поспішають бути до кінця послідовними.

Насправді, логіки в аргументах ліберастів, м'яко кажучи, не багато. Говорити, що захист релігійності, традиційних підвалин європейської культури чи базових моральних принципів — це “скрепы”, можна з таким самим успіхом, що й стверджувати, ніби їсти за допомогою ложки, ножа і виделки — це “Русский мир” (адже в РФ також користуються ложками, ножами та виделками). Суть такої риторики полягає в приписуванні “скрепов” чомусь універсальному, здоровому, природному, базовому (а саме таке сьогодні стає жертвою ліво-ліберальних стратегій соціальної інженерії). Єдине зауваження — в РФ усі ці базові речі знаходяться в ненабагато кращому становищі, ніж на Заході. “Скрепы” — не більше, ніж карикатурна бутафорія, за ними стоїть надзвичайно високий рівень секуляризації і морального виродження. І в цьому контексті ліберасти виглядають особливо кумедними.

Так, приміром, я неодноразово зустрічав тезу, що боротьба з абортами — це “совок” і “скрепы”. Це при тому, що комуністична Росія — це перша держава у світі, де було легалізоване вбивство ненароджених дітей (у більшості країн Заходу легалізація абортів розпочалася у другій пол. ХХ ст.), а нинішня Росія є одним із лідерів за чисельністю проведених абортів (на жаль, Україна від неї не відстає).

Послідовної логіки в аргументах ліберастів немає. Проте у них є засоби масового промивання мізків, які, як це не прикро, сильніші за здоровий глузд.
Ігор Загребельний



Сирийский священник рассказал как бежал из плена ИГ

Джихадисты экстремистской группировки «Исламское государство» в течение трех месяцев удерживали в плену сирийского католического священника Джека Мурада, угрожая казнить его. В интервью Арабской службе Би-би-си Мурад рассказал, что ему пришлось пережить в плену.

В мае этого года его и Ботроса Ханну, который был послужником в древнем католическом монастыре Мар-Элиан близ города Хомс, захватили исламисты.

По словам Мурада, захватчики ему и Ботросу связали руки и надели на головы мешки, а затем посадили в машину и увезли куда-то в окружающие монастырь горы.

Через четыре дня их снова куда-то повезли, но на этот раз они были в дороге гораздо дольше.

В конце концов они оказались в камере в Ракке, где их продержали 84 дня.

С ними обращались хорошо: кормили, лечили и не подвергали пыткам. Но, как рассказал Мурад, они постоянно подвергались словесным оскорблениям.

66Их постоянно называли «неверными» и обвиняли в отходе от истинной веры в Аллаха. По словам Мурада, речь шла о джихадистской интерпретации ислама, которую исповедует «Исламское государство».

Интересно, что по словам монаха, их захватчики явно интересовались его христианскими убеждениями.

«Они спрашивали меня о моей вере в Бога, в святую троицу, Христа и распятие», — рассказывает он.

Он считал бесполезным для себя отвечать на их вопросы.

«Какой смысл спорить с теми, кто держит вас в тюрьме и угрожает вас пристрелить? — говорит Мурад. — Когда от меня требовали ответа, я отвечал, что не готов отказаться от веры».

Угрозы казнить

Исламисты, с которыми он имел дело, постоянно запугивали его и его спутника, угрожая смертью за отказ перейти в ислам.

«Они пугали нас, расписывая во всех подробностях нашу казнь. Они обладают подлинным талантом запугивания своих жертв», — вспоминает он.

По словам монаха, он был готов к смерти и не сомневался, что в конце концов ему отрубят голову.

«На 84-й день к нам явился эмир, который заявил, что христиане Эль-Карьятейна замучили его вопросами о нас и требуют нашего возвращения», — рассказывает патер Мурад.

«Нас снова посадили в машину, и повезли через Пальмиру, затем машина нырнула в туннель. Нас вывели из машины, и эмир подвел меня за руку к большой железной двери. Он открыл её и я увидел двух своих прихожан, которые стояли за ней».

Они обнялись и тут священник посмотрел вокруг и изумился.

«Все христиане Эль-Карьятейна, вся моя паства, мои дети — все пришли нас встречать. Я был поражен, а они — рады и счастливы».

Во время его пребывания в плену город был захвачен джихадистами. Всех местных христиан поместили в тюрьму, и патера и его спутника присоединили к ним. Их удерживали еще 20 дней.

Наконец, 31 августа патера призвали несколько имамов из ИГ.

Они желали передать ему, что лидер ИГ Абу Бакр Багдади принял решение о судьбе христиан в Эль-Карьятейне.

По их словам, обсуждались разные варианты, в том числе убийство всех мужчин и продажа женщин в рабство.

Вместо этого верховный эмир предпочел предоставить христианам право жить в качестве граждан на территории «Исламского государства», что означало, что им возвращается земля, собственность и деньги в обмен на их согласие на защиту со стороны ИГ.

«Страна богохульников»

Джек Мурад рассказал своим тюремщикам всё, что они спрашивали о церквях и монастыре в Эль-Карьятейне, но воздерживался от упоминания могилы Святого Элиана, надеясь спасти ее от гибели.

Но обмануть джихадистов оказалось трудно.

«Они знают всё, все подробности. Мы считаем их некультурными бедуинами, а на самом деле среди них много умных, образованных людей, выпускников университетов, которые тщательно всё планируют», — рассказывает Джек Мурад.

Пока он был тюрьме, монастырь был захвачен джихадистами, взявшими город Эль-Карьятейн, а затем разрушен.

Имамы из ИГ зачитали ему текст соглашения между христианами Эль-Карьятейна и «Исламским государством».

По этим условиям, они могут передвигаться по всей территории ИГ до самого Мосула, кроме Хомса, который расположен ближе, но не захвачен джихадистами и считается ими «землей богохульства».

В конце концов священнику и его спутнику Бутросу Ханне удалось бежать из этих мест.

«В этом районе постоянно идет война. Идут налеты авиации. С другой стороны, оставаться в Эль-Карьятейне небезопасно. Я считал, что пока я там, другие христиане тоже там останутся. И поэтому я принял решение уехать, чтобы побудить других последовать моему примеру», — говорит он.

Но далеко не все христиане решили уехать из города.

«Многие из них хотят остаться, потому что им некуда ехать. Некоторые не могут смириться с мыслью о том, что они станут беженцами и предпочитают умереть дома. Другие убеждены, что «Исламское государство» защитит их».

По словам Мурада, в Эль-Карьятейне остается около 160 христиан, пишет 316news.org.

«Они приняли это решение добровольно. Мы просили Всевышнего защитить их, потому что наш город превратился в поле битвы. Там негде укрыться, всем угрожает опасность».



Американская монахиня отлучена от Католической Церкви после ее «рукоположения во священники»

Американская католическая монахиня Летиция Роулс была исключена из членов своей конгрегации и отлучена от Церкви после того, как рассказала, что в апреле этого года она была «тайно рукоположена во священника».

67-летняя сестра Летиция вступила в «Ассоциацию католических женщин-священников» и с апреля возглавляла религиозные службы в штате Огайо. В настоящее время бывшая монахиня тяжело больна. Находясь в клинике, она рассказала, что, принимая «рукоположение», хотела ответить на «призыв к священству», который она чувствовала с детства, «пока еще не стало слишком поздно».

Генеральная настоятельница конгрегации Сестер Честнейшей Крови Джойс Леман заявила, что сестра Летиция явным образом вступила в конфликт с учением Католической Церкви. В данном случае формальный акт отлучения даже не требовался, поскольку незаконное рукоположение влечет за собой автоматическую («latae sentenciae») экскоммуникацию. В свою очередь, монашеской конгрегации не оставалось ничего другого, как официально заявить об исключении Летиции Роулс из ее числа ее сестер, пишет Седмица.

Настоятельница призналась, что она лично и другие сестры общины были шокированы, узнав, что сестра Роулс два года тайно готовилась к священству, после чего приняла «рукоположение». «Невозможно предположить, чтобы она не знала, к каким последствиям это приведет, -- сказала сестра Джойс Леман. – Отлучение не могло стать для нее чем-то неожиданным».

В то же время, добавила Леман, несмотря на исключение из ордена, Летиция Роулс будет по-прежнему пользоваться жильем и медицинскими услугами, в которых она нуждается.

Со своей стороны, члены «Ассоциации женщин-священников» потребовали, чтобы ее оставили членом монашеской конгрегации. «Эта женщина служила народу Божию 47 лет, а теперь ее изгнали из общины», -- заявила представительница ассоциации Дженис Севре-Душинска. Она также сообщила, что в рамках этого движения за последние годы были «рукоположены» 77 женщин. Общее число «священниц» составляет во всем мире 220 человек, утверждает Севре-Душинска.

Что касается Папы Франциска, которого многие считают реформатором, то за два с половиной года своего понтификата он не показал ни малейшего признака сочувствия идее рукоположения женщин. Аргентинский понтифик считает, что этот вопрос был раз и навсегда решен Папой Иоанном Павлом II в его апостольском письме «Ordinatio sacerdotalis» от 1994 года. В этом документе Папа Войтыла подчеркнул, что в женщины не могут становиться католическими священниками и что Церковь не имеет власти предоставить им такое право.




Христианин предстанет перед судом за проповедь Евангелия

Христианин и работник тюрьмы Барри Трейхон был вынужден уволиться с работы после того, как он во время своей проповеди процитировал стихи из Библии говорящие о спасении, сообщает 316NEWS.

Преподобный Трейхон начал работать в тюрьме HMP Littlehey в качестве садовника в мае 2011 года.  По приглашению капеллана он проводил в часовне служения для заключенных, где в основном были осужденные за сексуальные домогательства.

Во время одной из своих проповедей, в прошлом году, Барри привел стих из 1 Кор. 6:9-11 сказав, что для тех, кто покается всегда есть прощение.  Этот стих отмечает ряд грехов, в которые входят прелюбодеяние, гомосексуальность, жадность и пьянство.

Спустя четыре дня после службы, на Трейхона была подана жалоба. Его отстранили от рaботы, назвали «гомофобом» и обвинили в нарушении национальной политики. Спустя некоторое время Барри сам ушел с должности, потому что всячески подвергался преследованиям из — за своей христианской веры.

Слушание суда по делу христианина назначена на сегодня и продлится до 10 ноября.

По словам самого Барри он просто говорил людям слово Божье:  «Заключенные тоже должны знать Слово Бога. Если они приходят в часовню на службу, то мы не можем прятать от них истину Евангелия. В той самой проповеди я говорил о силе любви и прощении Христа. Все было замечательно, пока я не прочитал отрывок из Библии говорящий о гомосексуальном поведении. Думаю, для того, чтобы встать и провозгласить Божье Слово нужна смелость», — отметил Трейхон.

Комментируя эти события, директор центра по Защите Прав Христиан Андреа Уильямс сказала: «Это удивительно, что Барри был вынужден уйти из тюрьмы за повторение Библейского стиха о сексуальном поведении, тем людям, которые осуждены по половым преступлениям. Люди всегда свободно свидетельствовали Евангелие в тюрьмах, и эту свободу намнеобходимо защитить» , — сказала Уильямс и добавила, что никто не должен быть лишён возможности покаяться и принять Христа.




Германия: в церкви устроили приют для беженцев и сняли кресты

Протестантская церковь в Оберхаузене (Германия) убрала алтарь, кафедру проповедника и распятия, чтобы мусульманские беженцы, живущие в здании церкви, могли чувствовать себя как дома, сообщает Христианский Мегапортал invictory.com со ссылкой на Christian Post.

Церковь в своем здании разместила 50 беженцев-мусульман из стран Ближнего Востока. Прежде чем беженцы смогли войти в свое временное жилище, из зала были убраны сиденья, кафедра проповедника, алтарь и распятия. Пастор Йоахим Детердинг сказал, что так беженцам легче будет чувствовать себя как дома, а кафедру, алтарь, распятия и все остальное потом можно будет легко вернуть на место.
Рядом установили несколько стиральных машин, чтобы беженцы могли стирать свои вещи, не прибегая к помощи прачечных. Церковь также решила бесплатно кормить эту группу беженцев.

Пресс-секретарь мэрии Оберхаузена Райнер Зур подчеркнул, что город с радостью принял такое предложение помощи от протестантской церкви.

Как известно, Европа сейчас переживает небывалый наплыв беженцев из стран Ближнего Востока. Канцлер Германии Ангела Меркель ожидает, что около миллиона беженцев прибудут в страну до конца года. В связи с этим под приюты приспосабливаются все возможные помещения, часто здания церквей. Некоторые из этих церквей принимают решение удалить всякую христианскую символику, чтобы как-то скрасить пребывание беженцев в их стенах. Такую картину можно увидеть во многих странах Европы сегодня. Так в Греции православная церковь также была превращена во временный приют и небольшой медицинский центр для беженцев.

Протестантская церковь Оберхаузена пошла на такой шаг, чтобы показать пример благотворительности и доброй воли христиан – людей, которых исламские террористы преследуют по всему миру.




С 2016 года начинается чипизация людей в Италии

«В течение двух лет каждый будет иметь микрочип под кожей». Это слова не сумасшедшего, а Matteo Renzi, которые были произнесены 12 июня 2015 года после одобрения законопроекта об американской базе и имплантировании микрочипов под кожу всем итальянцам.

Сначала США, затем Швеция. Италия является третьей страной, присоединившейся к программе вживления микрочипов под кожу. В соответствии с Renzi уже в 2016 году микрочипы будут имплантированы всем новорожденным, госслужащим. Затем в течение 2017 года  будет прочипировано и остальное население страны. С 2018 года против тех, кто откажется от имплантации чипов будут применяться тяжелые санкции: начиная от штрафа в размере 3000 евро до 6 месяцев тюрьмы.

Микрочип будет основываться на RFID, также как это используется сейчас у сельскохозяйственных животных. Данные о каждом будут находиться в базе данных, связанной с микрочипом, который будет собирать информацию о каждом действии и перемещении человека ежедневно.

Заявляется, что вживленный микрочип также будет полезен в области здравоохранения, где он будет представлять собой «карту здоровья», которая будет использоваться в случае непредвиденных событий. Особенно полезно это нововведенеие для одиноких людей, которые смогут с помощью специальной команды немедленно вызывать скорую помощь в случае внезапного заболевания.

---

http://catholicnews.org.ua/
http://www.credo-ua.org
http://prochurch.info
http://mirvam.org