Кардинал Раї: Мусульмани хочуть підкорити Європу

Маронітський патріарх Антіохії кардинал Бешара Бутрос Раї сказав, що іслам має чітку, подвійну стратегію підкорення Європи. Вона складається з: релігії та продовження роду.

В інтерв'ю італійському щотижневику «Famiglia Cristiana» 75-річний єрарх заявив, що мусульмани вважають християн слабкими. Вони переконані, що якщо послідовники Христа не хочуть мати дітей і майже не практикують свою віру, іслам легко їх переможе. Кардинал визнав зі смутком, що мусульмани більш серйозно трактують свою віру, ніж більшість християн, і тому отримують нових послідовників.

– Часто я чув від мусульман, що їхньою метою є завоювати Європу подвійною зброєю: своєю вірою і природним приростом – розповів патріарх.

Він додав, що для мусульман сповідування віри є справою життєво необхідною і найважливішою. У Саудівській Аравії вони йдуть у мечеть у п'ятницю, навіть з тростиною. Вони знають напам'ять Коран і часто цитують його в розмові. Тоді як християни не звертаються до Біблії чи вчення Церкви.

Мусульмани «вірять, що продовження роду є волею Бога і що такою є мета шлюбу». Християни неохоче одружуються і мають небагато дітей.

Водночас мусульмани ототожнюють усе західне з християнством. – Кожна західна політика є християнською політикою, є новим хрестовим походом. Вони кажуть, що християни є залишком хрестоносців і західного імперіалізму, – пояснив кардинал Раї.



Кирило і Йосип Сталін: патріарх РПЦ прославляє ката

Я навіть не хочу засуджувати Московського патріарха за слова, покликані обілити пам’ять про чудовисько. Нехай він згадає про своїх дідуся і батька.

«Дід у мене був чудовою людиною. Він пройшов 47 в’язниць і 7 заслань, прожив в ув’язненні майже 30 років і був одним із перших соловчан. Трудився машиністом на залізниці казанського напрямку, а сидів лише тому, що боровся проти відновленства, яке свого часу було інспіроване ЧК, а потім НКВС для руйнування церкви», – розповідав Московський патріарх Кирило «Российской газете». У батька майбутнього глави Російської православної церкви схожа доля: він був заарештований відразу ж після закінчення інституту за «політичну нелояльність», відсидів кілька років на Колимі.

Цікаво, як дід і батько патріарха поставилися б ось до цих слів Кирила, сказаних на відкритті XIV виставки-форуму «Православна Русь. Моя історія. XX століття. 1914–1945. Від великих потрясінь до Великої Перемоги»: успіхи того чи іншого державного керівника, який стояв біля витоків такого роду відродження, модернізації країни, «не можна піддавати сумніву, навіть якщо цей керівник відзначений лиходійствами».

Я навіть не хочу засуджувати Московського патріарха за ці слова, покликані обілити пам’ять про чудовисько. Нехай краще глава РПЦ згадає про свого власного дідуся. Про свого власного батька. Про практично весь єпископат власної церкви, знищений в роки сталінських репресій. Про мільйони парафіян цієї церкви, замучених від голоду тут, в Україні. Про інші мільйони – вбитих, покалічених, позбавлених права на нормальне життя і роботу – тільки за те, що вірили в Бога і не хотіли відмовлятися від своєї віри. Про новомучеників російських. Про союз Сталіна з людожером Гітлером. Про кошмар перших місяців відступу Радянської армії – це пряма «заслуга» генералісимуса. Про жахіття блокади Ленінграда: рідний брат патріарха пережив її дитиною. Про репресії проти священиків, які – на відміну від держави – продовжували залишатися зі своєю паствою на окупованих територіях – вже після перемоги у війні. Що ще розповісти патріарху Кирилу, щоб він згадав, хто такий Сталін? / Віталій Портников



Завершено розслідування масового вбивства індійських християн в 2008 році

У грудні цього року будуть опубліковані результати розслідування вбивства 100 християн в Оріссі (Індія), що сталося в 2008 році.

Суддя А.С. Найду, глава комісії, яка проводить розслідування, зазначив, що для з'ясування всіх обставин знадобилося так багато часу, тому що багато сторін, замішаних в розслідуванні, у тому числі місцева влада, не бажали співпрацювати зі слідством.

У результаті заворушень, що відбулися в Оріссі в серпні 2008 року, близько 100 християн загинуло, 56000 лишилися без притулку, 300 церков і 6000 будинків були зруйновані і розграбовані. Заворушення були спрямовані проти представників касти недоторканних, які висловили намір перейти в християнство. Велика кількість християнок, у тому числі і черниць, були згвалтовані.

В даний час індуїстські екстремісти знову влаштовують заворушення, виправдовуючи свої дії тим, що представники релігійних меншин, таких, як мусульмани і християни, «проникли на індійську територію» і «почали політичну агітацію». Християн звинувачують також в «цілеспрямованому наверненні місцевого населення», наводячи як доказ дані статистики, згідно з якими кількість християн в деяких регіонах країни значно зросла.
Радикали також вимагають створення релігійного реєстру населення, в якому було б зазначено віросповідання кожного громадянина.

Архиєпископ місцевої єпархії Джон Барва SVD зауважив, що після заворушень 2008р. віра християн цього регіону тільки зміцніла.

За твердженням правозахисника Джагадіш Чандри, радикальні індуїстські ідеї проникли в урядові, поліцейські та суддівські кола, що призводить до порушення принципів справедливості, рівності і світськості, проголошуваних Конституцією Індії.



У Торонто християнам заборонили прославляти Христа на площі

Мерія Торонто заборонила християнській організації «Голоси Націй» (Voices of the Nations) проводити в серпні 2016 року щорічний музичний фестиваль на центральній площі міста, повідомляє Християнський Мегапортал invictory.com з посиланням на LifeSiteNews.

Організація «Голоси Націй» проводила свої фестивалі на площі Yonge-Dundas Square впродовж п'яти років. Останній фестиваль відбувся цього літа, 1 серпня. Але тепер мерія Торонто не дає дозволу, бо спів про Христа можна розцінити, як прозелітизм (прагнення навернути інших у свою віру), а це суперечить міській політиці.

«Якщо ви славите Христа словами «прославте Господа» і «немає Бога, крім Господа», то це прозелітизм, – заявила чиновниця мерії Торонто Наталі Белман. – Це велика проблема ... Неприйнятно вимовляти таке зі сцени».
Голова «Голосів Нації» Петер Рупарелія зазначив в інтерв'ю «LifeSiteNews», що почувається зрадженим після такого рішення мерії. П'ять років проводили фестиваль на центральній площі Торонто.

«І потім раптом вони кажуть, що це прозелітизм, тому що ми вимовляємо ім'я Єгова та Ісус», – обурився Петер Рупарелія.

У понеділок, 9 листопада, він разом з іншими представниками «Голосів Націй» та журналістами вручив представникам мерії Торонто петицію, яку підписали 30 453 людини. До петиції додали лист Центру правосуддя конституційних свобод.

«Це рішення – пряме порушення основоположних свобод – свободи слова та віросповідання, які гарантовані канадської Хартією прав і свобод, – написав адвокат Марті Мур. – Ми просимо негайно скасувати це рішення».

Якщо міська влада не змінить своє рішення, віряни мають намір через суд відстоювати свої права на свободу слова та віросповідання. Петер Рупарелія заявив, що вони не мають наміру здаватися і пройдуть усі інстанції, які знадобляться, тому що «йдеться не про якусь людину... або організацію, але про ім'я Христа».



Церкви Мексики проти легалізації марихуани

Католицькі чиновники засудили рішення Мексиканського суду про дозвіл використання марихуани. На їхню думку, таке рішення в результаті призведе країну до легалізації та розповсюдженню наркотиків.

Четверо з п'яти суддів проголосували за дозвіл вирощувати марихуану в оздоровчих цілях. Хоча зараз такий «привілей» доступний лише деяким, противники закону стверджують, що незабаром він стане легальним для всіх мексиканців.

За словами прес-секретаря архиєпископа Мексики отця Хьюго Вальдемара, церква дуже серйозно ставиться до такого рішення країни: «Це дуже безвідповідальне рішення, яке обов'язково приведе за собою наслідки».

Марихуана стала дозволеною, оскільки більшість людей Мексики мають справу з наркотиками. За даними дослідницьких центрів, за останні роки близько 60 відсотків увязнених країни засуджені за наркоторгівлю.

«Ми зараз живемо в культурі легалізацій і не в силах змінити її», - говорить архиєпископ Рохеліо Кабрера Лопес. - «Навіть батькам не під силу стримувати своїх дітей. Ми знаходимося в суспільстві, яке хоче дозвіл на все».

Відзначимо, що в своїй постанові, суд навів доводи: «заборона на марихуану порушує поняття вільного розвитку особистості».



Монашка помогла офицеру ИГИС найти в монастыре «оружие»

Сестра Яхат – 30-летняя иракская монашка, которая жила тихой жизнью посвящения Богу в доминиканском монастыре неподалеку от Мосула (Ирак). Она помогала заботиться о детях в местном детдоме и изучала в университете антропологию. Затем Мосул захватили джихадисты ИГИС.

“Когда мы поняли, что бегство – это наш единственный выход, – рассказывает Яхат, – все монашки быстро запаковали свои вещи. Затем мы встретились в церкви, помолились и поцеловали в последний раз пол, прежде чем за нами закрылись двери монастыря”.

Теперь Яхат помогает беженцам в лагере возле города Эбриль. Там она проживает уже почти полгода, где также заботится о пожилых монахинях (как сообщает World Watch Monitor).

Через несколько дней после того, как сестры оставили монастырь, его настоятельнице, сестре Марии, позвонил один из офицеров ИГИС – с целью поиздеваться над ней. “Просто хочу, чтобы ты знала – я сейчас сижу на твоем стуле и теперь заправляю тут всем”, – сказал он.

Затем (по словам Хаят) он потребовал от нее дать информацию, где сестры спрятали в монастыре оружие. Он не мог себе даже представить, чтобы в таком важном месте в городе не было оружия.

Сестра Мария «направила» его в библиотеку.

Но тщательные поиски террориста ни к чему не привели. Поэтому он позвонил Марии еще раз. Чувствовалось, что он зол. “Там нет никого оружия – одни книги!” – кричал он в трубку.

Тогда Мария объяснила ему, что Библия – это духовное оружие, способное сокрушить человека и изменить его сердце. “Библия – это единственное оружие, которым мы пользуемся, – сказала она. – И я очень рекомендую Вам начать читать ее”.

Хайт надеялась вернуться вскоре в монастырь, но исламистские экстремисты прочно закрепились в этом городе и смогли выдержать бомбардировки американцев и натиск Иракской армии.

Тысячи беженцев-христиан оказались в ужасных условиях. Их дома захвачены сейчас солдатами ИГИС или соседями-мусульманами, которым они доверяли.

Хаят ужасно истомлена трудной жизнью в лагере беженцев. Когда ее расспрашивают о дорогом для ее сердцу монастыре, она не может сдержать слез. Ведь там она на протяжении 14 лет жила жизнью полного посвящения.

С момента своего прибытия в лагерь беженцев Хаят добровольно обрекла себя на все трудности такой жизни ради солидарности с теми, кто лишился крова.

Вначале у монашки не было даже где спать. Но в те суматошные дни этого никто не заметил. “Поэтому я спала первое время на полу в прачечной. Моей подушкой была моя сумка. А постелью – грязное белье на полу. Другие монашки так и не узнали, что я специально не хотела им говорить о своих ужасных условиях. Я приехала сюда служить. И это был мой способ выразить солидарность со всеми этими беженцами в лагере”.

Хаят начала проводить молитвенные встречи для молодежи.

“У беженцев столько проблем, что мы поняли: нужны регулярные молитвы, – свидетельствует Хаят. – Вначале это было всего лишь несколько молодых людей, которые собирались в саду, здесь в лагере. Это было как маленькое семя, которое когда-нибудь даст плод. Мы зажигали свечи и молились Господу про себя или вслух. Многие говорили Богу в молитвах: “Боже, помилуй нас!” Или: “Боже, верни нас домой!”

http://catholicnews.org.ua
http://prochurch.info