Розпочнемо з кінця – з посткриптуму: все, сказане нижче, не претендує на теологічну бездоганність і богословську точність. Це лише приватні роздуми на основі суб’єктивних спостережень…
Отож вперед. І сказано:
Одкровення 13:
- І побачив я звіра, що виходив з моря, маючи десять рогів і сім голів, і на рогах його десять діядем, і на головах його імена блюзнірські.
- А звір, що бачив я, був подібний до барса, ноги ж – як у ведмедя, а паща його – як паща лева. І дав йому дракон силу свою і престол свій і владу велику.
- і поклонилися драконові, бо владу дав звірові, і поклонилися звірові, кажучи: «Хто подібний до звіра, і хто спроможний воювати з ним?»
- Дано йому уста, що говорили великості та блюзнірства, і дано йому владу – діяти сорок два місяці.
- Дано йому вести війну проти святих і перемогти їх; і дано йому владу над кожним племенем і людністю і язиком і народом.
- Поклоняться йому всі, що мешкають на землі, чиї не записано імена в книзі життя в Агнця заколеного, від заснування світу.
- І заподіює всім, малим і великим, і багатим і вбогим, і свобідним і невільникам, щоб дано було їм клейно на руку їхню праву або на чола їхні;
- щоб жоден не міг купити чи продати, крім того, хто має клейно, ім’я звіра або число імени його.
- Тут є мудрість. Хто має розуміння, той нехай злічить число звіра, бо це – число людське, і число його 666.
Наскільки близькою є перспектива явлення світу звіра-антихриста у історії людства? Достеменно цього не знає ніхто з людей. Але новітні знаки часу спонукають поставитися до наведеного вище місця зі Святого Писання дуже уважно. Про які знаки власне йде мова? Ось деякі з них. І кожний з них у історичній перспективі є передумовою для наступного.
Перший знак – фатальний відхід людства від Бога.
Тут особливо щось коментувати потреби немає. Ось очевидні глобальні плоди цього смертоносного процесу: духовний занепад, моральна деградація, фальсифікація цінностей і сенсів, маніпуляція свідомістю, спекулятивна економіка, екологічний колапс, соціальна несправедливість, культура споживацтва, розквіт пороків, залежностей і збочень, руйнування інституту родини і знецінення вартості людського життя, ренесанс ідолопоклонства, язичництва і окультизму, поширення воєн, голоду і морів, множення природніх катаклізмів і техногенних катастроф… І на цьому фоні заперечення істин Євангелія, відмова від традицій тисячолітньої християнської цивілізації і плюндрування святинь (Євангеліє від Матея 24:4-9, Друге Послання до Тимотея 3:1-13, Перше Послання Йоанна 2:18-19)…
Вона буде вбогою і стане Церквою вбогих
Уже протягом багатьох століть, особливо починаючи з моменту так званої «великої французької революції», людство зі швидкістю поштового експреса несеться у цивілізаційну прірву. Родові судоми стають все болючішими і частішими, наближаючи мить Великих Пологів…
Другий знак – драматичне маління земної Церкви.
Про цей процес ще у далекому 1969 році німецький священник Йозеф Ратцінгер, якого сьогодні світ знає як Папу Бенедикта XVI, говорив так: «Із нинішньої кризи вийде Церква, яка багато втратить. Вона стане нечисельною і муситиме розпочати заново, більш-менш від початків… Разом зі зменшенням числа своїх вірних вона втратить також більшість суспільних привілеїв. Розпочне заново від малих груп, від рухів і меншості, яка заново поставить віру в центр досвіду. Вона буде більше Церквою духовною, яка не припише собі політичного мандату, фліртуючи раз із лівими, а раз із правими. Вона буде вбогою і стане Церквою вбогих». Водночас зазначений процес супроводжується все більшим наростанням переслідувань і гонінь на християн, які поступово набирають обертів у всьому світі – десь через загрозу життю і здоров’ю віруючих, а десь через приниження гідності і обмеження свободи вираження віри. На цьому тлі Церква як і у апостольські часи потребує здатності не йти на лукаві компроміси зі світом, відваги для проповіді Доброї Новини і твердості у слідуванні євангельському розрізненню між добром і злом (Одкровення 2-3: послання до семи Церков). Інакше «багато тоді спокусяться і видаватимуть один одного й будуть ненавидіти один одного. Чимало лжепророків постане і зведуть багато людей. Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне» (Матея 24:10-12). Отож Церкві потрібна нова П’ятидесятниця у сутінках Останніх Часів…
Третій знак – відділення християн від Святих Таїнств.
Церква вимушено, але вочевидь виправдано запровадила обмеження на участь вірян у Святих Таїнствах, в першу чергу, у Євхаристії. Християни в цьому не оригінальні – аналогічні кроки зробили і брати-іудеї, а Мекка і Медина вперше в історії закриті для паломників-мусульман. Церква у поточній ситуації з пандемією корона вірусу COVID-19 по суті опинилася перед вибором без вибору. Однак, чи не передбачає ця подія (ми щиро віримо, що вона носить разовий, тимчасовий і короткотерміновий характер) крім видимого фізичного виміру ще й контекст сакральний, який ймовірно та за певних умов зумовить непомітні тектонічні зміни у духовному світі. Непомітні до певного часу.
Світові легше було б вижити без сонця, аніж обійтися без Пресвятої Євхаристії
Зокрема, Катехизм Католицької Церкви про Таїнство Євхаристії говорить таке: «1325 «Євхаристія означає і здійснює спільність життя з Богом і єдність Божого Народу, які роблять Церкву тим, чим вона є. У ній ми знаходимо одночасно вершину діяння, яким Бог освячує світ у Христі, і вершину культу, який люди у Святому Дусі віддають Христові і через Нього – Отцеві» (Конгрегація богослужіння, Інструкція «Eucharisticum mysterium», 6.). 1343 Переважно «першого дня тижня», тобто в неділю, день Воскресіння Христового, християни збиралися, «щоб хліб ламати» (Ді. 27), Від тих часів і до наших днів відправа Євхаристії не переривається, тому сьогодні ми зустрічаємо її скрізь у Церквах із тотожною основною структурою. Вона залишається центром життя Церкви. 1344 Так Божий народ у своєму паломництві, від одної євхаристійної відправи до іншої, звіщаючи Пасхальну містерію Ісуса «аж доки Він не прийде» (1 Кор. 11,26), наближається «вузькою дорогою Хреста» (II Ватиканський Собор, Декр. «Ad gentes», 1.) до небесного бенкету, коли всі вибрані сядуть до трапези Царства.
Які наслідки для окремих вірян та Церкви в цілому як Містичного Тіла Христового матиме перспектива тривалого усунення з життя значної кількості християн Євхаристійного Тіла і Крові Ісуса? Сподіваємося, що така перспектива ще не проявиться в повноті внаслідок триваючої сьогодні пандемії, але прецедент уже закладено – глобальний прецедент. Як говорив святий отець Піо, «Світові легше було б вижити без сонця, аніж обійтися без Пресвятої Євхаристії». Осмілимося припустити, що послаблення присутності Євхаристійного Ісуса у житті Церкви матиме невідворотні наслідки як для її цілісності, так і для збереження залишків святості у світі. В контексті сказаного, виникає асоціація з таким місцем зі Святого Писання:
Друге Послання до солунян 2:
- Нехай ніхто жадним способом не бентежить вас! Бо спершу настане відступство й виявиться чоловік безбожний, син погибелі,
- той супротивник, який зноситься понад усе, що зветься Богом чи святощами, так що сяде сам у храмі Божім і видаватиме себе за Бога.
- І тепер знаєте, що саме стримує його з’явитись у часі своєму.
- Так, тайна беззаконня орудує вже тепер. Лише тепер є той, хто його стримує, аж поки не буде усунений.
- І тоді й з’явиться беззаконний, якого Господь Ісус умертвить духом уст своїх і знищить сяйвом приходу свого.
Четвертий знак – тінь глобальної диктатури
Людство не вперше зустрічається із загрозою масової смертоносної епідемії. Чума, холера, віспа, ебола, SARS, свинячий грип, пташиний грип … Вони протягом століть збирали щедрий врожай із сотень мільйонів людських життів. Чим же вирізняється з-поміж них коронавірус COVID-19? Він відмінний тим, що у цьому випадку вперше в історії співпали два чинники: тотальний наступ пандемії у глобалізованому світі – немає жодного куточка на планеті, який би потенційно уникнув такого наступу; абсолютна неготовність міжнародної системи охорони здоров’я надати адекватну і вичерпну відповідь новоявленій загрозі – включається ланцюгова реакція, яка зачіпає основи геополітичного світопорядку та глобальної економічної архітектоніки. Наслідок перерахованого вище – втрата ілюзії безпеки, стабільності і прогнозованості майбутнього. Страх поселяється у свідомості народів. Що далі? Еліта цього світу має відповідну пропозицію – спроба її реалізувати принесе плоди не відразу, але коронавірус COVID-19 очевидно стане першим аргументом на цьому шляху. Першим, але не останнім у ланцюгу подальших подій у історії людства.
Уряд Єдиного Світу – це велика влада над популяціями, а не допомога людям. Вони хочуть світ рабів.
Отже: “Повинна бути узгоджена глобальна реакція … Нам потрібна якась працююча виконавча влада”, – сказав колишній прем’єр-міністр Великобританії Гордон Браун. Він закликав створити глобальний уряд, який би впорався з пандемією коронавірусу. Гордон Браун, який був і прем’єр-міністром, і лідером Британської лівої лейбористської партії з 2007 по 2010 рік, заявив британським ЗМІ, що запропонований ним світовий уряд вирішить медичні та фінансові кризи, спричинені COVID-19. Такий уряд спрямував би зусилля на пошук вакцини проти вірусу, організацію її виробництва та поширення. Він також спрямовуватиме реакцію центральних банків, захищатиме ринки, що розвиваються, та “погоджувати спільні підходи до використання державних витрат для стимулювання зростання”. На Лондонському саміті G20 у 2009 році Браун сказав: “Я думаю, що виникає новий світовий порядок, а з ним і основи нової, прогресивної ери міжнародного співробітництва”. Зараз Браун є спеціальним посланцем ООН з глобальної освіти.
Найджел Фарадж, лідер партії Brexit та член-засновник Партії незалежності Великобританії (UKIP), поставив під сумнів ідеї колишнього прем’єр-міністра за світовий уряд. “Гордон Браун не розуміє”, – написав він, – “Глобалізація – це причина наших проблем, а не наш рятівник”. Але англійський католицький письменник Лоренс Англія вважає, що пропаганда Брауна є тривожнішою, ніж наївною. «Гордон Браун все це отримує», – написав він у відповідь, – «Уряд Єдиного Світу – це велика влада над популяціями, а не допомога людям. Вони хочуть світ рабів. Він був головним учасником Більдерберга.»
Довідка: Більдерберзька група, також Більдерберзька конференція або Більдерберзький клуб — щорічна приватна конференція, в якій беруть участь від 120 до 150 осіб європейської та північноамериканської політичної еліти, експерти з промисловості, фінансів, наукових кіл та засобів масової інформації. Зустрічі Більдерберга використовуються як форум для світових еліт з 1954 р. для подальшого розвитку їхнього бачення світу. Учасники можуть вільно використовувати інформацію з обговорень, але нікому не дозволяється розкривати, хто що сказав. Серед високопоставлених людей, які брали участь у зустрічі Більдерберга, є такі особистості, як Девід Рокфеллер, Білл Гейтс, Білл та Хілларі Клінтон, Ангела Меркель, Тоні Блер, Емма Боніно та П’єр Елліот Трюдо. Зустрічі проводяться в дорогих готелях по всьому світу — найчастіше в Європі, а кожні чотири роки — в Канаді або США. Участь у конференції відбувається тільки за особистими запрошеннями. Деякими коментаторами організація трактується як таємний світовий уряд. Актив цього клубу об’єднує 383 людини, з них 128 (одна третина) — американці, а решта — європейці й азіати (японці, корейці, сингапурці, представники Тайваню і Гонконгу). Штаб-квартира Більдербергського клубу розташована в Нью-Йорку, в приміщенні Фонду Карнегі.
П’ятий знак – утворення передумов для тотального контролю
Як цього можна досягнути? На цю тему уже немало написано і сказано. Наприклад, з даного приводу багато говорить ізраїльський філософ та історик, професор Єврейського університету в Єрусалимі Юваль Ной Харарі. Його агностична науково-популярна монографія «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього» стала міжнародним бестселером. Харарі є відкритим гомосексуалістом і активним противником Бога. Саме йому належить наступні тези, які уже стали суперпопулярними в середовищі різношерстих інтелектуалів: «Ми сподіваємося знайти сенс, вбудовуючись у певну готову історію про всесвіт. Але істина якраз у зворотньому: всесвіт не відкриває нам сенс. Це я надаю сенс всесвіту… Чому взагалі існує всесвіт? Що визначають фундаментальні закони фізики? Що таке свідомість і звідки вона береться? Ми не знаємо відповідей на ці питання і називаємо своє невігластво великим іменем «Бог». Саме про таких як Харарі говорить апостол Петро: «… за останніх днів прийдуть з насмішками грузливці, які житимуть у своїх по хотях…» (1 Петра 3:3). Отож важливо і повчально подивитися на найближчі перспективи людства саме очима таких людей, як Юваль Ной Харарі. І ось, що він проголошує.
Людство зараз переживає глибоку кризу. Можливо, наймасштабнішу кризу нашого покоління. І ті рішення, які зараз приймають люди і влади, сформують світ, в якому нам доведеться жити, – це стосується не тільки систем охорони здоров’я, а й економіки, політики і культури. Що робити нам? Діяти швидко і рішуче, враховуючи, зрозуміло, довготривалі наслідки наших дій. Ми повинні постійно задавати собі питання: яким стане наш світ після того, як буря вщухне? А вона стихне, людство переживе пандемію, більшість з нас виживуть – але ми опинимося у зовсім іншому світі.
Одна з проблем в тому, що ми не знаємо точно, коли за нами спостерігають
Щоб зупинити пандемію, населення країн має дотримуватися певних правил. Можна домогтися цього за допомогою спостереження за всіма громадянами і покарання тих, які не послухалися. Сьогодні – вперше в історії – технології це дозволяють, і уряди деяких країн (найбільш помітний приклад – Китай) вже ввели такі заходи: за допомогою всюдисущих сенсорів і потужних алгоритмів вони стежать за температурою і станом потенційно інфікованих людей, їх переміщенням і контактами. Мобільні додатки попереджають здорових про наближення до них носія вірусу. І так відбувається не тільки в країнах Східної Азії. Ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху недавно дозволив ізраїльській розвідці відстежувати пацієнтів з коронавірусом за допомогою технології спостереження, яка зазвичай застосовується в боротьбі з тероризмом. Коли парламент відмовив у схваленні цього заходу, Нетаньяху пропхав її за допомогою надзвичайного указу. Ця пандемія, якщо ми не будемо напоготові, може стати справжнім вододілом в історії стеження влади за своїми громадянами. Не тільки тому, що вона “нормалізує” тотальний контроль навіть в тих країнах, які раніше відмовлялися від нього, а й тому, що знаменує собою перехід на абсолютно новий рівень – відстеження того, що відбувається в організмі, буквально під шкірою. Тепер владі недостатньо знати, на який ресурс ви переходите, клікаючи посилання в смартфоні. Вони хочуть побачити, які у вас в даний момент температура і тиск.
Вони навчаться не тільки передбачати і контролювати наші почуття, а й маніпулювати ними
Одна з проблем в тому, що ми не знаємо точно, коли за нами спостерігають. Технології розвиваються із запаморочливою швидкістю, і те, що здавалося науковою фантастикою 10 років тому, сьогодні – реальність, а то і зовсім анахронізм. В якості розумового експерименту уявіть державу, в якій обов’язковим є носіння браслета, в якій моніторять пульс, температуру, тиск і інші показники і аналізують їх за допомогою алгоритмів. Ці алгоритми зможуть зрозуміти, в який момент ви захворіли, і відслідкують ваші пересування і контакти – таким чином ланцюжок передачі інфекції буде значно скорочений. Це допоможе задушити епідемію в зародку. Виглядає чудово, чи не так? Але зворотний бік цього – легітимізація нової, ще більш просунутої системи стеження. Якщо, наприклад, я захочу подивитися матеріал Fox News, а не CNN, це може багато чого розповісти про мої політичні погляди. Але якщо у вас є можливість моніторити, що саме відбувається у мене в організмі під час перегляду, ви дізнаєтеся, що змушує мене плакати, сміятися і злитися.
Важливо пам’ятати, що людські емоції – такий же біологічний феномен, як і кашель або жар. І якщо корпорації і влада почнуть просувати масовий збір біометричних даних, вони дізнаються про нас краще від нас самих, і це ще не найстрашніше. Вони навчаться не тільки передбачати і контролювати наші почуття, а й маніпулювати ними. Біометричний моніторинг зробить алгоритми стеження тієї ж Cambridge Analytica застарілими як палка-копалка. Уявіть, що ви, скажімо, в 2030 році носите цей браслет де-небудь в Північній Кореї і при черговій промові вождя вас починає долати злість (сміх, роздратування). З вами покінчено.
Так, можна стверджувати, що це лише тимчасовий захід, до якого вдаються лише в надзвичайній ситуації. Але у тимчасових заходів є одна неприємна риса: вони часто переживають надзвичайні ситуації і стають новою нормою. Наприклад, Ізраїль оголосив надзвичайний стан в ході війни за незалежність в 1948 році, виправдавши тим самим деякі тимчасові заходи – від цензури ЗМІ і конфіскації земель до спеціальних правил з приготування пудингу. Війна закінчилася, але НП офіційно так і не було скасовано – так само, як і більшість “тимчасових” заходів (правила з приготування пудингу були скасовані лише в 2011 році). Тобто навіть коли нам вдасться знизити відсоток інфікованих коронавірусом до нуля, уряди деяких країн можуть продовжити застосовувати ці заходи – через побоювання “другої хвилі коронавірусу” або нового штаму вірусу Ебола і так далі. В останні роки ми відчайдушно боролися за право на приватне життя. Можливо, нинішня криза – переломний момент в цій боротьбі. Біда в тому, що коли перед людьми постає вибір між приватним життям і здоров’ям, люди вибирають останнє.
Шостий знак – фальсифікація Божого Порядку в людині та світі
Тут знову наводимо слово Юваля Ноя Харарі, нещодавно виголошене ним на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
У третьому десятилітті 21-го століття людство зіткнулося з такою безліччю проблем і питань, що тепер на них складно сфокусуватися. Я хочу звернути увагу на проблеми, які загрожують виживанню нашого виду. Це ядерна війна, екологічний колапс і технологічний прорив. Ядерна війна й екологічний колапс — вже знайомі нам загрози, тому дозвольте пояснити, в чому полягає менш відома нам загроза технологічного прориву. Ми стільки чуємо про користь технологій майбутнього, і це, звичайно, так, але вони також можуть розбалансувати людське суспільство і змінити сам сенс людського життя різними способами — від створення світового марного класу до виникнення колоніалізму даних і цифрової диктатури.
- Марний клас.Спочатку ми можемо зіткнутися з потрясіннями на соціальному й економічному рівнях. Автоматизація скоро знищить мільйони робочих місць, і хоч нові робочі місця, безумовно, будуть створені, невідомо, чи зможуть люди здобути необхідні знання та навички вчасно. Найімовірніше, на нас чекає каскад все більших змін, якщо врахувати, що штучний інтелект ще й близько не розкрив свого потенціалу. Робочі місця зникатимуть, з’являться нові, але потім і ця робота зміниться і зникне. Якщо раніше люди боролися з експлуатацією, то в 21 столітті будуть по-справжньому боротися з непотрібністю. І набагато гірше бути непотрібним, ніж експлуатованим. Переможені в цій боротьбі поповнять ряди марного класу. Ці люди будуть марні, звісно, не в очах сім’ї та друзів, а з погляду економічної та політичної системи. Марний клас буде відділений зростанням прірви від дедалі більшої могутньої еліти.
- Нерівність і колонії даних.Революція штучного інтелекту (ШІ) може стати причиною безпрецедентної нерівності не тільки між класами, а й між країнами. У 19 столітті кілька країн, такі як Великобританія і Японія, індустріалізувалися першими, що дозволило їм завойовувати й експлуатувати інші країни. Якщо ми будемо необережними, це саме чекає нас у 21 столітті завдяки ШІ. Людство вже посеред гонки озброєнь у галузі ШІ, в якій займають провідні позиції США і Китай, а більшість країн плентається далеко позаду. Якщо ми не вживемо заходів, щоб розподілити користь і могутність ШІ між нами, він, найімовірніше, принесе божевільне багатство декільком технологічним центрам, тоді як інші країни збанкрутують і перетворяться на експлуатовані колонії даних. Йдеться не про сценарій, що зійшов зі сторінок наукової фантастики, де роботи бунтують проти людей. Розмова йде про набагато примітивніший ШІ, якого все-таки досить, щоб порушити світову рівновагу.
- Цифрова диктатура.Наступна загроза, з якою ми можемо зіткнутися — це розквіт цифрових диктатур, які невпинно стежать за кожним. Ця загроза може бути викладеною у вигляді простої формули, яка, на мій погляд, визначає життя у 21 столітті: Б х О х Д = МХЛ. У ній «Б» означає біологічні знання, «О» — обчислювальну потужність, «Д» — дані. Результатом множення буде «МХЛ» — можливість хакнути людство. Якщо у вас достатньо знань з біології, обчислювальної потужності й даних, ви зможете хакнути моє тіло, мозок і все моє життя, ви будете знати мене навіть краще, ніж я знаю себе. Ви зможете знати мій тип особистості, мої політичні погляди, сексуальні переваги, слабкості моєї психіки, найглибші страхи і надії. Навіть якщо нам вдасться запобігти виникненню цифрових диктатур, можливість хакнути людей може змінити саме поняття людської свободи. Чим більше ми покладаємося на ШІ у прийнятті рішень, тим більше влада зміщується до алгоритмів.
Це відбувається вже зараз: сьогодні мільярди дізнаються про новини з Facebook, вірять у справжність інформації, яку приніс алгоритм Google. Тепер Netflix вирішує, що ви подивитеся, а алгоритми Amazon і Alibaba/Aliexpress — що купите. Невдовзі схожі алгоритми можуть вибрати за вас роботу або партнера, чи дадуть вам кредит і чи підніме центральний банк процентну ставку. І якщо ви запитаєте, чому вам не дали кредит або чому банк не підняв процентну ставку, відповідь буде одна й та сама: «Комп’ютер сказав ні». Оскільки обмеженому людському мозку не вистачає знань, обчислювальної потужності і даних, люди просто не зможуть зрозуміти рішення комп’ютера. Тому навіть, здавалося б, у вільних країнах, люди втратять контроль над власними життями і перестануть розуміти державну політику. Навіть сьогодні фінансову систему розуміє приблизно 1% людей. Через кілька десятиліть цей відсоток дорівнюватиме нулю.
- Філософська криза.Ми, люди, звикли думати про життя, як про драму прийняття рішень. У що перетвориться значення людського життя, якщо більшість рішень прийматимуть алгоритми. У нас навіть немає філософських моделей для розуміння такого існування! Звичайна суперечка між філософами і політиками раніше виглядала так: філософи діляться безліччю фантастичних ідей, аполітики у відповідь терпляче пояснюють, що для того, аби втілити ці ідеї в життя, їм не вистачає коштів. Тепер ми опинилися в протилежній ситуації, ми на порозі філософського банкрутства. Революції-близнюки — інфо-та біотехнологій — подарували політикам і бізнесменам можливість створити пекло або рай, а філософам важко концептуалізувати те, як новий рай чи пекло виглядатиме, і це дуже небезпечна ситуація. Якщо нам не вдасться осмислити ідею нового раю вчасно, нас легко зможуть ввести в оману наївними утопіями. А якщо не вдасться концептуалізувати нове пекло – ми можемо опинитися замкнені в ньому без будь-якої можливості вийти.
- Розумний задум. У наступні десятиліття технології можуть не тільки змінити економіку, політику і філософію, але і біологію. ШІ та біотехнології дадуть нам богоподібні можливості, ми навіть зможемо створювати абсолютно нові форми життя. Після 4 млрд років формування органічного життя шляхом природного відбору, ми опинилися на порозі нової ери, де неорганічне життя сформована розумним задумом. Наш розумний задум стане новою рушійною силою еволюції. Тому користуючись новими богоподібними силами творення, ми можемо зробити помилку вселенського рівня. Можливо, уряду і корпорації використовуватимуть технології для посилення необхідних їм людських навичок, таких як розум і дисципліна, в той же час нехтуючи іншими людськими навичками, такими як співчуття, художня чутливість і духовність. Результатом може стати раса дуже розумних і дуже дисциплінованих людей, яким при цьому буде не вистачати співчуття, вміння творити і духовної глибини.
Сьомий знак – міраж Третього Храму на горі Моріа
Як відомо, в історії єврейського народу існували два храми, споруджені для поклоніння на горі Моріа (Храмовій Горі) в Єрусалимі. Перший Храм відповідно до біблійної Першої книги Царів був збудований царем Соломоном бл. 960 року до н. е. та зруйнований Навуходоносором у 586 році до н. е. Другий Храм був відбудований на місці попереднього у другій половині 5 ст. до н. е., пізніше відновлений Макавеями, ще пізніше перебудований Іродом Великим, але в кінцевому підсумку, як і пророкував Ісус, був зруйнований римлянами близько 69 року нової ери. Зараз на Храмовій Горі розташовані мусульманські святині — Мечеть Аль-Акса (далека мечеть) і Ма́сджид Ку́ббат ас-Са́хра (відома також як Купол Скелі), побудовані Абд аль-Маліком у 691 році.
Уже не одне десятиліття іудейськими ортодоксами ведуться розмови про необхідність побудови «третього храму» на Храмовій Горі. Вони пов’язують цю подію з приходом Машіаха, якого протягом кількох тисячоліть очікують згідно обітниць, даних через старозавітніх пророків. При цьому, багато богословів вважають, що насправді у відновленому «третьому храмі» сяде антихрист, який змушуватиме народи поклонятися собі як богу. І це триватиме три з половиною роки або ж у перерахунку сорок два місяці. А єврейський народ у цей період, усвідомивши свою помилку щодо розпізнання сутності лжемашіаха, повстане і воюватиме з ним. Але перед цим антихрист як світовий лідер дасть народам, нажаханим і змученим різноманітними глобальними бідами і загрозами, почуття безпеки, здоров’я і достатку, заслуживши їх захоплення та здобувши фактичну згоду на диктатуру.
Чи варто вірити написаному вище? Це діло смаку і уяви. Але от деякі зовсім свіжі повідомлення, які нещодавно з’явилися у світовому інформаційному просторі: «Згідно з «Угодою століття» Трампа, синедріон звернувся до ізраїльського уряду з клопотанням про отримання дозволів, які дозволили б священикам зробити ритуал жертвоприношення Песах (Великдень) на тимчасовому жертовнику, який буде доставлений на Храмову гору і видалений відразу після церемонії… Якщо уряд видасть дозвіл, як і повинно бути, грунтуючись на ізраїльському і міжнародному праві, це буде перший випадок після руйнування Другого Храму, коли вівтар встане на своє місце на найсвятішому місці юдаїзму: на току, купленому Царем Давидом… Протягом останніх восьми років Синедріон проводив реконструкцію храмової служби як засіб підготовки до фактичного відновлення її. Ці відтворення проводяться перед кожним біблійним обов’язковим святом Коенами (єврейськими чоловіками, що походять з роду первосвящеників Аарона), одягненими у відповідний храмовий одяг… Пасхальна жертва може бути принесена тільки в одному місці; на Храмовій горі. Жертва не вимагає відбудованого храму, але для цього потрібно вівтар, побудований відповідно до біблійних вимог. Такий вівтар був побудований минулого року і стоїть напоготові… Ця заява Дональда Трампа відкриває двері для євреїв, щоб побудувати третій храм. Тепер ми повинні зробити наступний крок вперед. Це переломний момент в історії. Як тільки ми принесемо вівтар на Храмову гору, навіть для жертви одного ягняти, шляху назад вже не буде. Передбачений наступний крок неминучий…»
«Не дивлячись на різні питання єврейського права, такі як ритуальна нечистота і відсутність первосвященика, євреї, як і раніше зобов’язані і технічно здатні принести жертву», – заявив прес-секретар «Синедріону» рабин Гілель Вайссу в інтерв’ю газеті «Breaking Israel News». «Єдине, що заважає єврейському народу здійснювати пасхальну жертву, – це ізраїльський уряд».
«Можливо, це звучало б надто рішуче раніше, але сьогодні, коли ми стикаємося з коронавірусом, зміною клімату і шахрайськими народами, люди віри, безумовно, моляться про негайне служіння в Храмі», – сказав рабин Меїр Халеві Хакадад.
Рабин Шварц процитував мідраш, який пояснив, що три рази клятви згадуються в Пісні Пісень: «Згідно Мидрашу, перше зобов’язання відноситься до Першого Храму, який побудував Соломон», – пояснив рабин Шварц. «Друга клятва – це Другий Храм, який був побудований за заслугами Кіра. Третя клятва – це Третій Храм, будівництво якого буде розпочато народами, після чого євреї приєднаються».
І схоже, що поклоніння у «третьому храмі» більше не буде призначене і відкрите лише для єврейського народу. «Множинність у формі 70 націй є біблійною вимогою, щоб храм був домом молитви для всіх народів», – сказав рабин Вайс.
ДАЛІ БУДЕ… ПРОКИДАЙСЯ, ХРИСТОВА ЦЕРКВО!
http://crs-center.org
