Академія мистецтв у Петербурзі — з 25 квітня 1838 року, із першого дня волі, Шевченко стає учнем Академії. Увесь поринає у світ навчання і творчої праці і як художник, і як поет. Kарл Брюллов стає учителем Шевченка.
Брюллов у 1838 році написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв.
Вербова палиця. Коли Шевченка у жовтні 1850 року переводили в Новопетровськ, поет знайшов на вулиці в Гур’єві вербову ломаку: вона служила йому палицею в дорозі. Прибувши у форт, Шевченко застромив палицю у землю на солдатському городі, і з неї виросло перше дерево в Новопетровську.
Дата народження — 9 березня 1814 року в сім’ї кріпосного селянина в селі Моринці. Дитинство Шевченка пройшло в сусідньому селі Кирилівці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя.
Згадайте, братія моя…» — поезія-заспів, що розпочинає цикл поезій Тараса Шевченка «В казематі».
Кобзар — назва збірки поетичних творів Тараса Шевченка. У наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори поета, однак перші видання «Кобзаря» містили тільки окремі його поезії. Уперше «Кобзар» видано 1840 в Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки.
Ликера Полусмак — останнє нерозділене у житті Шевченка кохання. Вона не захотіла залишити столичного життя й переїхати в Україну, щоб жити в селі. Покинула поета й вийшла заміж за перукаря Яковлева. І лише 1904 року, після смерті свого пияка-чоловіка, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка.
Мені тринадцятий минало…» — поезія Шевченка, яка датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1847 року та часом перебування поета з 22 червня 1847 року по 11 травня 1848 року в Орській фортеці.
Новий жупан. Нового одягу поет шити не любив, тому ходив у старому. Довідавшись, коли саме Шевченко мав отримати гроші від Київської Археографічної комісії, де служив, Козачковський за тиждень до того покликав кравця і, поки поет спав, дав йому зняти мірку із його старої одежі. Коли Шевченко одержав гроші, кравець приніс нового жупана. Шевченка це дуже здивувало.
Оксана — перше кохання Шевченка. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть старшого віку. Але надії були марними — Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна. Розлука була несподівана і довга. Усе своє життя Шевченко згадував ту дівчину, яку колись кохав.
Петербург — у часи Шевченка столиця Російської імперії, де Тарас Григорович прожив більшу частину свого життя, закінчив Академію мистецтв, познайомився із тогочасною елітою та творив свої геніальні шедеври художнього мистецтва та літератури.
Рєпніна Варвара — дочка князя, яка захопилася талантом і поезією Шевченка й закохалася в нього на все життя. Оскільки кохання не було взаємним, то княжна вирішила, що їй Богом призначено стати ангелом-охоронцем поета, і всіма силами своєї душі боролася з жагучим почуттям.
Святий вогонь» — вислів, який застосовують літературні критики, описуючи характер Шевченка: «В запальності поета, однак, не було ні злоби, ні пихи — тільки святий вогонь — відчуття правди й справедливості. В суперечках він висловлювався гостро, аж співбесідники побоювалися за нього». Особливо несамовитий ставав поет, коли заходила мова про кріпацтво — це була його глибока й болюча рана.
Тополя» — рання балада Тараса Шевченка. Датується орієнтовно 1839 роком, Санкт-Петербург. У «Тополі» фантастичний елемент органічно поєднується з реально-побутовим. В основі балади лежить типовий соціальний конфлікт: мати силує дочку вийти заміж за багатого і старого, а дочка не хоче.
Хата — «Нехай скромна, але своя хатина. І своя жінка», — про це все життя мріяв Тарас. І у нього були жінки: когось любив він, хтось кохав його. Але мрія побудувати свою хату і свою сім’ю так і залишилася тільки мрією.
Червона кімната» — згадка про Карла Брюллова. Шевченко після зустрічі з художником питав у Сошенка: — Невже Брюллов завжди такий добрий, такий ласкавий? — Завжди, — відповідав той. — А ця червона кімната його улюблена? — Улюблена. — Все червоне! Кімната червона, диван червоний, завіси край вікна червоні, халат червоний і малюнок червоний!
Шевченко Тарас Григорович — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф. У Торонто є музей, присвячений тільки шевченківській тематиці. У галузі літератури щорічно присвоюють Шевченківську премію — одну з найпрестижніших відзнак України. Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті номіналом 100 гривень та на золотій пам'ятній монеті номіналом 200 гривень. На його честь названо астероїд 2427 Кобзар.
Як умру, то поховайте…» (з 1867 року має назву «Заповіт») — квінтесенція всієї творчості Шевченка. У творі сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи музи поета-борця.
Ірина Рибчак, 2 курс, «українська мова і література та іноземна мова»
