За останнi 20 рокiв у медичнiй картцi мешканця Тернопiльської областi Григорiя Юрiйчука слово "рак" з'являлося чотири рази.

Щоразу першою реакцiєю чоловiка (як i бiльшостi людей, якi потрапили в таку ситуацiю) були здивування, розгубленiсть, зневiра у власних силах та в можливостях медицини... I щоразу Григорiй Онуфрiйович знаходив у собi сили перебороти вiдчай i шукати способи дати вiдсiч руйнiвнiй недузi.

"Уперше дiагноз "рак" я почув у 1993 роцi, коли менi було 55 рокiв. Якщо бути точним, це була "карценома обводової кишки", - розповiдає чоловiк iсторiю своєї боротьби з онкохворобами.

 - За статистикою, майже 

 тисяч хворих на рак ободової кишки помирають щороку, - продовжує Григорiй Юрiйчук. - При цьому впродовж року з моменту встановлення дiагнозу помирає 48,7 % хворих. Для когось це був би вирок. А я почав лiкуватися травами - настоянками кореня балабана, омели, чистотiлу. I досi впевнений, що, якби пристав на пропозицiю медикiв (традицiйнi операцiя, хiмiотерапiя тощо), то, мабуть, не мав би шансу на одужання.

- З такою думкою напевно не погодилися б не тiльки медики. Мабуть, вам i вiд людей доводилося вже чути скептичнi думки з приводу ваших методiв лiкування?

- Так, менi не раз казали, що без iн'єкцiй, без променевої терапiї не проживу i року. Це було i в 1999 роцi, коли вже iнша хвороба мене вклала у лiкарняне лiжко. Рак наче переслiдував мене. Саме тодi я мав операцiю з приводу пухлини простати i другий курс "опромiнення". Згоден, комусь було б важко не погодитися з лiкарями, якi переконували, що традицiйна терапiя - мiй єдиний шанс. Але я до диспансеру не повернувся. Утретє проходити через цю терапiю не хотiв. Упродовж року я почувався нормально, а ось у 2001 роцi з'явилися метастази. Їх лiкував препаратами-антибiотиками, якi використовують для лiкування iнфекцiй сечостатевої сфери, протимiкробними засобами для системного застосування.

- Але як пов'язаний рак iз цими iнфекцiями i чому ви впевненi, що антибiотики проти нього ефективнi?

- Я не медик за фахом, я - агроном. Але читав багато лiтератури, статей, у яких викладено рiзнi версiї походження онконедуг. За однiєю з версiй, до раку призводить трихомонада - одноклiтинне створiння, вiдоме вченим ще з кiнця ХIХ столiття. У чоловiкiв трихомонада часто перебiгає безсимптомно, провокуючи простатит, аденому передмiхурової залози (загалом цьому збуднику приписують до 40 видiв патологiй). А ще є така версiя: онкопухлина - це скупчення великої кiлькостi цих збудникiв, нiби скупчення бджiл. Пухлину можна видалити. Але через те, що операцiя, хiмiотерапiя, рентгенопромiнення, психологiчний стрес дуже ослаблюють людину, повторна "окупацiя" збудниками вiдбувається доволi швидко, агресивно.

Часто лiкування зводиться до продовження мук онкохворого. Не треба скидати з рахунку i той факт, що лiкування таких патологiй, як рак, за схемою, що її пропонує офiцiйна медицина, є надзвичайно дорогим. Це все i спонукало мене шукати альтернативнi методи  терапiї.

- Про що саме йдеться?

- На початку я лiкувався отрутою болиголова, i ледь не загинув через руйнування шлунка. Реабiлiтуватися допомогла настоянка живокосту. Тодi перейшов до лiкiв - препаратiв вiд трихомонади. I рак, здавалося, вiдступив. Але у 2005 роцi знову нагадав про себе. Цього разу це була онкопухлина хребта. Тодi я випробував на собi методику лiкування "мертвою" водою та настоянкою кореня лаконосу (iнша його назва - американський корiнь. У США, Англiї й Нiмеччинi препарати з нього використовують при лiкуваннi онкопухлин).

- Пояснiть, будь ласка, що таке "мертва вода"?

- Таку воду методом електролiзу отримують iз звичайної питної. Уперше цей метод випробовував росiйський винахiдник Дмитро Кротов, сам вiн завдяки цiй водi вилiкувався вiд аденоми i радикулiту.

Обидвi рiдини виробляють зi звичайної води у спецiальному електроактиваторi (це побутовий прилад, який є у вiльному продажi). Кисла вода, яку називають "мертвою", збирається бiля позитивно зарядженого анода, а лужна, що збирається бiля вiд"ємного катода, - це "жива" вода.

"Жива" вода (католiт) має антиоксидантнi властивостi, звiльняє вiд токсинiв, нормалiзує метаболiчнi процеси. "Мертва вода" (анолiт) має антибактерiальнi, противiруснi, протизапальнi властивостi, може спричиняти цитотоксичний вплив (руйнувати патологiчнi клiтини, не спричиняючи шкоди здоровим клiтинам людини).

Суть цього методу в тому, що "мертва вода" своєю кислотнiстю, вiбрацiйним полем вбиває чужорiдну iнфекцiю - вiруси, грибки, гельмiнти, онкоклiтини тощо, очищує, а "жива" - оздоровлює.

"Мертву воду" я пив тричi на день за пiвгодини до їди по 150 мл. Четвертий раз - перед сном. За якийсь час дозу зменшив - до 100 мл чотири рази на день. Тодi перейшов на "живу" воду. I, як бачите, я - живий, хоч надворi вже 2013 рiк.

- Справдi, кореня лаконосу в аптеках, на жаль, не має. Однак цю рослину можна знайти у фiтолюбителiв, квiтникарiв, i за наявностi насiння - виростити в себе. Так я i зробив, - каже Григорiй Онуфрiйович Юрiйчук. - Для приготування настоянки лаконоса слiд узяти 0,5 склянки висушеного кореня, i 0,5 л 70-градусного спирту. Настояти 7 - 10 днiв у темрявi за кiмнатної температури.

Спиртову настоянку пив почергово через день по 40 крапель. Поступово доводив до 120 крапель на день. А зовнiшньо ця настоянка, до речi, допомагає вилiкуватися вiд герпесу, грипу та ГРВI - варто змащувати нею мiсце появи герпетичної висипки чи крила носа.

Не зайвим буде нагадити, що на час лiкування не можна вживати цукру, меду, солодощiв, солодкого молока, солодких фруктiв та овочiв, бiлого хлiба та булок, копченостей. Натомiсть треба вживати все кисле: капусту квашену, помiдори свiжi та квашенi, квашенi яблука та огiрки. З молочного - сметану, кефiр, простоквашу, сири, яйця - в будь-якому виглядi. Як джерело бiлкiв, щодня добре з'їдати не менше трьох ложок вареної квасолi. М'ясо - лише легкоперетравне, варене. Не слiд забувати про цибулю та часник.

Хворому дуже важливо, хоч це i важко, не зациклюватися на власнiй хворобi, бiльше рухатися, але уникати важкої фiзичної працi. Для пiдсилення лiкувального ефекту слiд вживати квiтковий пилок,  водорiсть спiрулiну, бджолине маткове молочко. А про алкоголь i цигарки взагалi забути.

Iрина КОНТОРСЬКИХ