Цар Ірод Агрипа, внук того Ірода, що наказав повбивати дітей у Вифлеємі, стараючись вгодити іудеям щоб довше пробути при владі, почав переслідувати християн. Серед інших віруючих він заточив до єрусалимської тюрми св. апостола Петра, задумавши засудити його на смерть. У тюрмі наказав Ірод закувати Святого в кайдани й поставити біля нього велику сторожу. Та вночі з'явився св. Петрові ангел і вивів його з тюрми на волю.
Кайдани св. Петра переховував у себе спочатку начальник в'язниці, що став християнином; опісля перейшли вони в руки інших християн, що берегли їх як дорогоцінну пам'ятку.
За Константина Великого ті окови перебували в єрусалим­ській церкві Господнього Воскресіння. У 439 році прибула до Єрусалима на прощу грецька цариця Євдокія, дружина імператора Теодосія Малого. Під час свого перебування в Єрусалимі вона щедро обдарувала різні тамтешні церкви. З вдячності за те Єрусалимський патріарх Ювеналій подарував Євдокії окови св. Петра. Одну частину тих оков узяла цариця з собою до Царгорода, а іншу послала в Рим своїй доньці Євдоксії, що була дружиною імператора Валентіана III. Євдоксія прийняла з великою побожністю цінний дар, наказала поставити на честь св. Петра церкву й там поклала свою частину оков.

У Римі були ще й інші кайдани, в які* був закутий св. Петро за імператора Нерона. Ті окови наказав у V сторіччі Папа Сикст НІ або Лев Великий з'єднати разом з тією частиною оков, які були подаровані побожній цариці Євдоксії. Коли ті окови торкнулися одні до одних — сталося чудо: обидві частини злучились в один суцільний ланцюг! Тоді церковна влада вирішила кожного року поклонятися оковам св. Петра окремим церковним святом. Окови св. Петра мають 38 ланок і дві круглі клямри, якими була закута шия св. Петра.

Бог робив багато чудес за посередництвом тих оков, тому сповнились слова св. Івана Золотоустого: "Коли тінь св. Петра мала таку цілющу силу, то набагато більшу матимуть окови, що дотикались його тіла".