Нечестивий цар Максиміян прийшов в Антіохію, учинив празника всепоганим богам своїм і наказав: хай спершу воїни принесуть жертву ідолам, а по тому всі люди. Було-бо у воїнському стані багато християн, котрі не хотіли послухатися того безбожного повеління, пояси свої воїнські поскидали і на мучення за Христа віддавалися. Серед них був один чесний муж, славний у всій Антіохії, на ймення Теотекн. На нього глянув Максиміян і рече: "Чи й ти, Теотекне, богам не віриш, Дію та Аполлону, їм-бо я хотів із тебе учинити жерця великого і цілого світу жертви підвести під тебе, щоб ти володів жертвами і жерцями усіма". Теотекн відповів: "Я вірую в Христа-бога і Йому себе хочу принести в жертву живу". Тоді повелів Максиміян стягти з нього військову одежу й одягти його в жіночі шати, й осудив його із жінками прясти. Через три тижні прикликав його й каже: "Принеси жертви богам, щоб зле життя своє не погубити". І не відповів Теотекн цареві. Повелів цар прив'язати його до дерева і розжарене залізо підкласти під ступні його, а іншим залізом насікати всі жили його. А коли побачив, що не впокорюється, повелів приготувати конов із сіркою та смолою і, розваривши те вельми, кинув туди святого. Коли ж його вкинули, тоді силою Христовою загас вогонь і конов остудилася, і мученик неушкоджений пробув. Злякався Максиміян, повелів повести його в темницю, по тому віддав його одному сотнику, на ім'я Зегнат, щоб усяко мучити його, як хоче. Зегнат же мав одну дівицю, на ймення Олександра, яка була через Христове ісповідання у темницю зачинена, і туди до неї кинув Теотекна, кажучи до обох: "Це на розмисли даю вам три дні, і коли, розмисливши, послухаєте царського повеління, великою честю пошановані будете, коли ж не послухаєте, гіркими муками погублю вас". По трьох днях вивів їх із темниці й запитав: "Чи знамірилися покоритися повелінню царському і принести жертви богам?" Вони ж несхитні були, ніби стовп. Тоді повелів дівицю відвести в осібну хоромину, двох воїнів пославши, щоб пішли осквернити її. Теотекн же гадав, як би збавити Олександру від скверни, і перед тими двома воїнами зайшов до неї і, знявши одяг свій, віддав їй, кажучи: "Біжи, біжи, щоб не осквернили нечестиві чистоти твоєї!" Сам же одягся в одяг жіночий і сидів. Увійшли воїни і замість дівиці знайшли Теотекна, який сидів в одежах жіночих, і, схопивши його, повели до Зегната. Розгнівався Зегнат, спершу повелів йому язика відрізати, потому наніс численні рани, жорнового каменя до шиї йому прив'язав і в ріку тамтешню вкинув. І так помер Христовий мученик. Знайшли чесні його мощі біля Русового міста в Кикилії, взяли їх християни та й поклали чесно в селі батьківщини його, славлячи Бога в Тройці єдиного, Йому ж слава навіки. Амінь.

У той-таки день преподобного отця нашого ігумена Васіяна, що в місті Константинополі, обителі влаштувавши, учнів зібрав до трьохсот, у його ж обителі й преподобна Матрона, одягшись у чоловіче вбрання, іноком була достатній час.

У Пролозі в цей день покладено пам'ять преподобного Якова Постника, але й повторно пам'ять його березня в 4 день, там і житіє його дивися.