rtb
Довідник корисної інформації



Меню сайту

Категорії розділу
ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ [56] ГРИБИ [5]
ВИЖИВАННЯ [68] СУСПІЛЬСТВО [200]
ЛІКУВАННЯ [99] ПРИВІТАННЯ [3]
КУЛЬТУРА [30] ПРОГРАМИ [6]
КУЛІНАРНІ РЕЦЕПТИ [71] ЦІКАВА ЛІТЕРАТУРА [13]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » Довідник » ЛІКУВАННЯ

Лептоспіроз: хвостата небезпека
09.09.2015, 15:06
Основними джерелами збудників лептоспірозу були гризуни (мишовидні — хатня, польова, лісова миші, сірі щурі, звичайна і руда полівки та мешканці водоймищ) — 69,8%, сільськогосподарські і домашні тварини — 3,4%, джерело не встановлено у 26,8% випадків. 
 
Прикарпаття — у зоні ризику
У 2014 році в Івано-Франківській області зареєстровано 31 випадок захворювання на лептоспіроз (проти 14 у 2013 році). Показник захворюваності на 100 тис. населення склав 2,2, тобто він у 2 рази вищий, ніж по Україні. 6 випадків закінчилися смертю (Івано-Франківськ — 2, Галицький район — 1, Рогатинський — 2, Тлумацький — 1). 
Станом на 13 серпня 2015 року в області зафіксовано 13 випадків захворювання людей на лептоспіроз проти 8 випадків за аналогічний період 2014 року. Летальних випадків не зареєстровано.
У 2015 році лептоспіроз зафіксовано у 8 районах області: Галицькому — 1, Коломийському — 1, Косівському — 3, Рогатинському — 1, Снятинському — 1, Тисменецькому — 1, Тлумацькому — 1 та м. Івано-Франківську — 4. Щодо Калущини, то останні 2 випадки лептоспірозу зареєстровано у 2010 році (с. Завій, с. Новиця).
У серпні 2015 році в Калуському районі на облік взято 3 найбільш епідемічно-небезпечних водоймища, якими користуються люди (під час сільськогосподарських робіт, купаються, рибалять), з яких відібрано і відправлено проби води до лабораторії особливо-небезпечних інфекцій ДУ “Івано-Франківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” для дослідження на виявлення збудника лептоспірозу.
 
Що це за хвороба і звідки вона береться?
Лептоспіроз — це гостре зоонозне інфекційне захворювання людини і тварин, збудником якого є різні види лептоспір. Протікає у жовтяничній і безжовтяничній формах. Інкубаційний період (від часу зараження до перших ознак хвороби) триває 2-20 днів. Хвороба характеризується раптовим початком, інтоксикацією, хвилеподібним перебігом. Температура підвищується до 39-400С, людину морозить. З’являється загальна слабкість, головний біль, біль у попереку, суглобах і м’язах, особливо литкових. Часто буває біль у правому підребер’ї, під грудьми. Виникає кон’юнктивіт. У розпалі хвороби, залежно від тяжкості перебігу її, приєднуються нудота, блювання, марення, безсоння, кровотечі із носа. У тяжких випадках приблизно на 4-7 день хвороби із зниженням температури з’являється жовтяниця шкіри та білкової оболонки очей, а також крововиливи у шкіру й слизові оболонки. Повне одужання настає на 6-12-му тижні хвороби. Після перенесеного захворювання залишається стійкий і тривалий імунітет (несприйнятливість організму до хвороби), спрямований лише проти того виду лептоспір, який викликав захворювання. 
Джерелом захворювання є мишовидні гризуни, дикі і сільськогосподарські тварини. У тварин спостерігаються найрізноманітніші варіанти перебігу хвороби, але найбільшого значення набувають стерті форми та носійство. Збудник виділяється у зовнішнє середовище з сечею.
Лептоспіри до організму людини потрапляють через рот із забрудненими харчовими продуктами і водою через пошкоджену шкіру рук, ніг, слизові оболонки при купанні, користуванні забрудненою водою та догляді за худобою. Існує професійний ризик виникнення захворювання в лісорубів, косарів, працівників тваринницьких господарств, ветеринарів, робітників колекторів. До групи ризику належать й аматори-рибалки.
Пік захворюваності припадає на літні місяці, саме в цей час створюються найкращі умови для інфікування.
 
Хворобу легше попередити, ніж лікувати
Основним засобом попередження захворювання є дератизація — знищення мишей і щурів. У нашому регіоні вона проводиться спеціалістами Калуського відділу профілактичної дезінфекції в населених пунктах,  на підприємствах і в житловому секторі на договірній основі, а також за епідпоказами. 
З інших засобів профілактики лептоспірозу рекомендується використання під час роботи у господарстві рукавиць та гумового взуття, зберігання  продуктів, кормів для тварин і реманенту в місцях, недоступних для гризунів, регулярний догляд за руками, лікування подряпин, тріщин шкіри, ранок.
У лісі, на заболочених місцях слід працювати у гумовому взутті. Не купайтеся в заболочених озерах, річках, ставках, береги яких заселені щурами, у воду яких скидають стоки тваринницькі господарства, цехи з переробки тваринницької сировини. Не можна ловити рибу в заболочених місцях. 
Але якщо сталася біда: раптово підвищилася температура, з’явилися загальна слабкість, різкі болі в м’язах ніг, спини, головні болі, а тим паче жовтяниця — необхідно негайно звернутися до  лікаря-інфекціоніста. Не займайтеся самолікуванням, тому що спочатку ніби стає тимчасове покращення, проте потім хвороба перебігає дуже важко і може спричинити смерть.
Лептоспіроз — особливо небезпечне інфекційне захворювання  і ставитися до нього необхідно з усією відповідальністю.

http://visti-kalush.com.ua
Схожі матеріали:
Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Джерело матеріалу - http://visti-kalush.com.ua | Теги: лептоспіроз, хвороби, лікування, миші
Переглядів: 1314 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці

Відправляємо:


Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті



© 2008-2024 Свята Традиція УГКЦ
Яндекс.Метрика