До мене на консультацію останнім часом звертаються дівчата, які переживають життєву драму через війну на сході України. Їхні кавалери тепер військові. Через це – майбутнє цілком незрозуміле. А коли воїн-наречений приїздить у відпустку – його поведінка дивує, злить, розчаровує… Розгубленість змінює почуття радості. Що відбувається? Чому він не прагне мене бачити – ми ж заручені?

Що потрібно знати нареченій солдата, задля збереження взаєморозуміння в парі? Звісно, участь в групі психологічної підтримки, де б була можливість поставити всі свої питання та опрацювати переживання – дуже хороший варіант. Тож, найперше, пошукайте таку групу по місцю проживання, навчання.

Декілька простих рекомендацій також допоможуть зрозуміти свого партнера.

Будьте просто поряд, якщо це можливо, вислуховуйте, не даючи порад, співпереживайте. Провідуйте свого нареченого або друга, якщо ви живете окремо. Розмови ведіть про якісь загальні речі навколишнього життя. Вояку, який повернувся додому, дуже важко переключитися за день дороги на ту реальність, яка його тут чекає. Мозок не встигає сприйняти інакший ритм життя з інакшим розпорядком дня, фізичними навантаженнями тощо. Часу потрібно набагато більше, ніж триває відпустка, аби воїн поступово включився в мирну реальність. Та, утримавшись від вечірок, побачень поза домом, гостей, вже за тиждень ваш коханий почне сприймати вас, захоче вийти з дому прогулятись.

Фізична втома є надто сильною, аби минути за день-два. Ваш хлопець потребує звичайного відпочинку, найперше, відіспатись. А здоровий сон – найкращі ліки. У випадку порушень сну – зверніться до лікаря-психотерапевта за допомогою.

Наступна особливість полягає в тому, щоб дівчата не сприймали «виключеність» нареченого «на свій рахунок», як ігнорування. До вас це не має жодного стосунку. Потужні емоційні переживання на війні є все ще актуальними. Воїн не завжди одразу може відшукати у власній душі почуття любові до вас. Він пам’ятає, що любить вас, але може не відчувати це в даний момент.Потрібен час. Отже, тайм-аут в стосунку може дати простір для осмислення сьогодення і ваших відносин. А от коли почуття про війну стануть, як фонові, на передній план вийдуть почуття мирного життя – відчуття любові повернеться в серце воїна.

Маєте бути готові й до найгіршого – розставання. Інколи хлопець стає ініціатором розриву стосунку з дівчиною. Він відчуває себе емоційно дуже далеким від неї. Розумом розуміє, що любив її, а в душі – порожнеча. Або раптом починає подобатись інша дівчина. Так стається, коли мала місце травма - сильна фізична або емоційна - і в подальшому розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Таких випадків – 30% від загальної кількості всіх військових, які беруть участь у війні. Для невеликого Закарпаття – цифра досить вагома.

Війна – найскладніша травма, яку можуть переживати люди. Це найгірше, що може з нами статися. Війна руйнує і вбиває – не тільки людей, а й їхні почуття, стосунки, долі…

Ми не в змозі вберегтися від того, що приносить нам життя. Ми можемо вчитись з цим жити. Наречена солдата – його підтримка, емоційна опора, надія на майбутнє… Наречений-воїн – є тим, хто викликає різні переживання у дівчини: любов і радість, розчарування й образу, злість…

Яким почуттям бути, залежить від вашої витримки, здатності дбати про власні ресурси і готовності прийняти те, що може принести доля нареченої солдата.

Наталія Братасюк