Царице Св. Вервиці, Помічнице вірних, прибіжище людського роду, Переможнице в усіх боях за Божу справу!
Покірно припадаючидо до Твого престолу, ми певні, що ублагаємо Твого милосердя та одержимо ласки й потрібну поміч у цих нещастях не за свої заслуги, якими  не можемо похвалитися, але з безконечної доброти Твого Материнського Серця.
Ми Тобі, Твоєму Непорочному Серцю, в ці трагічні часи історії людства повіряємо, віддаємо й посвячуємо не тільки Св. Церкву, Містичне Тіло Твого Сина, що страждає й кривавиться у стількох членах тяжкими й різними способами, а й увесь світ, роздертий жорстокими боями, розпалений пожежею ненависти, жертву власного безправ'я.
Нехай зворушать Тебе ті всі матеріальні й моральні руїни, ті всі болі й страждання матерів, батьків, подругів, братів і невинних дітей. Стільки скошених у самому розквіті життя, стільки тіл, покалічених у стількох гидких душогубствах, стільки душ, мучених і конаючих, у небезпеці вічної загибелі!
Ти, Мати Милосердя, виєднай у Бога миру! Випроси передусім тих ласк, що можуть в одну мить навернути людські серця, ласк, що готують, приносять і запевняють мир. Царице миру, молися за нас і дай воюючому світові мир, за яким так тужать народи, мир, побудований на правді, справедливості й любові. Дай світові мир, мир зброї і мир душ, щоб у втихомиреному світі поширилося Боже Царство.
Заопікуйся невірними й тими, що ще перебувають у тіні смерти, щоб і для них зійшло сонце правди та щоб вони разом з нами могли заспівати гимн Єдиному Спасителеві світу: "Слава на висотах Богу і на землі мир, в людях благовоління".
Народам, відлученим через помилки і занепад, а перш за все тим, які мають до Тебе особливішу набожність і в яких немає дому, де не зберігали б Твоєї славної ікони (може, сьогодні захованої до кращих часів), дай мир і допровадь їх усіх до однієї вівчарні Христової під одним, правдивим Пастирем.
Дай мир, Маріє, і повну свободу Св. Церкві, спини вплив новітнього поганства, цілком відданого матерії, розпали серед вірних любов до чистоти, практику християнського життя й апостольську ревність, щоб народи, вірні Богові, зросли заслугами й чисельно.
Церква й увесь людський рід були посвячені Найсвятішому Серцю Твого Сина для того, щоб Пресвяте Серце було знаком і запорукою перемоги і спасіння, бо ж тільки в Ньому вся наша надія.
Нині посвячуємо себе назавжди Тобі, Матінко наша, Твоєму Непорочному Серцю і благаємо Тебе, Маріє, щоб Твоя любов і Твоя опіка прискорили тріумф Божого Царства, а всі народи, примирені між собою і з Богом, назвали Тебе благословенною і заспівали з Тобою від краю до краю світу "Величає душа моя Господа" —  цей гимн хвали, любови і вдячности Христовому Серцю, що в Ньому єдиному  можна знайти правду, життя і мир.
Царице миру, молися за нами!
(Повний відпуст раз у місяць за щоденну молитву впродовж місяця.
Папа Пій XII 17.XI. 1942 р.Б.).