Бог ще у Старому Завіті утвердив таке поняття як священство – тобто богопосвячені особи, які прийняли в особливий спосіб (посвячення, висвячення) Духа Святого і від імені Бога здійснюють Святі Таїства – служіння Богу. Це руки Бога на Землі, і Господь через богопосвячених людей виконує Свою Святу Волю, прагнучи привести рід людський до спасіння і визволити його з гріховного ярма, яке люди тягнуть на собі від Едему через гріх проти Бога на користь диявола. Духовна боротьба – це є нашим короткочасним життям, у якому ми самі власною вільною волею вирішуємо, який ми вибір зробимо – на вічне життя чи вічні страждання, бо душа людини є безсмертна і вона не може бути знищена. Диявол у свій час збунтував проти Бога і звів за собою багато ангелів, які добровільно стали ворогами Бога через людину, яку Господь наділив особливою ласкою і яка мала стати вінцем Його творіння. Гордістю і заздрістю диявол увесь час завидує людині, прагне її погубити, адже любов Бога до людини є найбільшою. Навіть за падших ангелів Господь не пожертвував собою, проте задля спасіння людини і визволення її від влади диявола, яку людина прийняла непослухом в Едемі, Він прийняв найстрашніші муки і смерть хресну, показавши свою безмежну любов до нас, яку ми не прагнемо збагнути  і усвідомити. Багато християн досі не розуміють значення, причини і наслідків Хресної Жертви Христа, вважаючи її банальним актом покарання жидівським народом Того, якого в той час не змогли прийняти через Його науку. Сучасні несвідомі християни вважають Господа жертвою жидівського переслідування і політичних репресій. А це біда. Господь дав нам усі засоби, щоб ми тут, за землі, могли отримати шанс на спасіння, визволитися і позбутися гріхів, побороти свою гріховну порочну природу, щоб ми могли прийняти Святого Духа і відкинути диявола, власне, щоб повернутися до того святого стану, в якому ми були сотворені Господом Богом.

Проте, як вище мова йшла про Господніх священиків, актуальною проблемою є «священство» диявола, адже диявол не спроможний нічого нового створити чи придумати, проте він як мавпа, вміє лише перекручувати і перекривляти все, що створене і придумане Богом. От власне і священство він собі створив перекручене і змавповане з нормального Божого священства. Тут я говорю про тих, хто прямо чи опосередковано служить дияволу як своєму Богу – в загальному прийнято їх називати масонами, проте вони різні, виконують різні функції і по-різному себе іменують. Ще з древніх часів існували люди, яких називали жерцями, прямі слуги диявола, проте диявола вони називали різними іменами і ототожнювали його з божеством чи богами , які нібито керували стихіями, явищами природи тощо. Диявол передавав їм таємні знання – інформацію у вигляді кодів (заклинання, ритуали). Ці коди могли в певній мірі впливати на матерію. Це дуже просто зрозуміти, коли читач має поняття у комп’ютерному програмуванні. Уся віртуальна реальність комп’ютера – це всього на всього набір кодів і математичних формул, алгоритмів тощо. Віртуальну реальність можна змінити, дописавши чи змінивши певний код у певному місці тіла кодів. Наша реальність у світі  - це також у певній мірі, може символічно, але це якби набір кодів, які заставляють функціонувати матерію, здійснювати її рух і життя. Бог є творцем матерії, проте він її створив аналогічно так само, як програміст створює віртуальну реальність у комп’ютері, він її створив автономно, проте він не є частиною цих кодів, проте має всю владу і знання, щоб змінювати віртуальну реальність тими чи іншими кодами, залишаючись в іншій реальності. Саме тому у світі існує матеріальний  і духовний світ. В духовному світі створений матеріальний світ, який відносно духовного світу є якби віртуальною реальністю – тут усе закономірно і структуровано, досконало і продумано, на прикладі духовного світу, єдина основна різниця між духовним світом і матеріальним – матеріальний світ тимчасовий і як і комп’ютер – недовговічний. І тому на землі щось народжується, а щось помирає, щось створюється, а щось зникає чи руйнується. Це тимчасовий вимір часу і простору, який створений для того, щоб виконати написані щодо землі і людства пророцтва та Божий план. Опісля виконання пророцтв, матерія воз’єднається із духовним світом, адже після гріхопадіння матерія відділилася і відокремилася від духовного світу, і повернеться до первобутнього стану Едему – без часу як явища і поняття.  

Отже, повернемось до жерців і священиків. Господь, як Творець усього, має абсолютну владу над духовним і матеріальним, створеним Ним, світом. Також Він цю владу у певній мірі передає своїм слугам – священикам, у свій час пророкам, у наш час – святим людям, які владою Бога можуть змінювати матерію у природний і надприродний спосіб, результатом чого є чудеса, які не піддаються раціональному і логічному розумінню, проте силою Бога вони перемінюють ту чи іншу частину матерії, як от  зцілення від невиліковних хворіб, розділення води, вплив на погоду і природу, поведінку тварин , стихій, явищ, доступ до вимірів майбутнього часу, минулого часу тощо. Такого роду знання і вміння, які даються окремим богопосвяченим особам, частково ще з прадавніх часів були відкриті для ангелів, зокрема, для найвищого у той час ангела – люцифера. Проте коли він збунтував і віддалився від Бога, частину знань він зберіг, а тому у певній мірі передавав їх уже своїм слугам – жерцям. Ці знання містили інформацію про те, як здійснювати вплив на природу, явища, стихії у надприродній спосіб. Тому бачимо, у Старому Завіті фараонські жерці показували свої вміння використовувати таємні знання задля внесення надприродних змін у матеріальну природу, змагаючись із Мойсеєм тощо. Проте у прикладі із Мойсеєм ми також бачимо, що ці знання є обмеженими і неповними, тому жерці не могли змагатися до кінця проти влади Бога, яку Бог чинив руками Мойсея. Проте цих знань було достатньо, щоб вводити людей в оману, коли жерці проявляли певні чудеса з матеріальною природою, заставляючи поган вірити в існування того чи іншого бога, котрий під різними іпостасями являвся тим же дияволом.

Ці знання в тій чи іншій мірі були прихованими і забутими, проте в різний час відкритими і доступними для тих чи інших людей, жерців, втаємничених членів таємних окультних товариств, які починаючи із низів окультного втаємничення, завдяки частковим таємним знанням та ритуалам, досягали вищих, доступних дияволу, знанням, посвячуючись у вищі ступені пізнання влади диявола і його знань. Щобільше член, наприклад, масонських лож, досягав висот втаємничення, тим більше дияволів він допускав у свою душу і свідомість задля опанування останніми того чи іншого масона, тим більше йому дияволи розкривали таємниць і знань задля його дияволопосвяченого служіння. Як Святим Духом свята особа пізнає таємниці творіння Бога, знань і дарів Святого Духа для того, щоб вносити у світ істину Божу, Його Святу Волю до спасіння людства, зцілення їх від духовних і тілесних недуг, пізнання Святого Письма і для захисту та боротьби проти диявола, так само через опанування дияволом, ці масони вносять у світ зло, нещастя і погибель людських душ, виконуючи злу волю диявола, прагнучи утвердити «царство» сатани у цьому світі, через деструктивні пізнання таємних знань диявола з метою викорінення християнства – носія діянь Бога у світі. Цей світ – це поле війни Бога і диявола за душі людей. Звісно ж, Бог має абсолютну владу вмить знищити диявола і грішників, які є виконавцями злої волі диявола, проте насильно Бог не може вплинути на вільний вибір людини. Він хоче спасти людину і забезпечує людину усіма доступними засобами для спасіння, які людина може прийняти або відкинути. Так само диявол не має влади над людиною, і не може вплинути на вільний вибір людини. Як Господь надихає людину до добра, добрих помислів і вчинків, так само диявол своїми спокусами надихає людину до гріха і злих помислів та вчинків. І, зрештою, як правдивий священик Бога має силу і владу Святим Духом проповідувати Слово Боже, поучати людей і рятувати їх від диявола, аналогічно жерці диявола мають силу і владу проповідувати науку диявола, вчити людей злу і відлучати їх від Бога, від спасіння, провадити шляхом погибелі до пекла – що є метою сатани усіх людей звести до пекла, відлучити від вічного спасіння і щасливого життя з Богом у Царстві Божому, бо диявол хоче відомстити і нанести страшний біль Богу, гублячи Його створіння, прирікаючи людей на вічні муки, що є найбільшим злочином проти Божественної Любові.

Протягом усього часу існування людства ці жерці диявола прагнули якомога більше людей звести від шляху спасіння, від Бога. Поки сатана був скованим у ланцюгах і запертим у пеклі, його волю на землі виконували ці жерці із дияволами різних рівнів, супроводжуючи свої діяння нікчемними демонами та злими духами – душами тих, хто на землі був посвячений на служіння сатані.  Останнім часом, після того, як кілька десятків років тому, люцифер був звільнений з оковів, і з цілими легіонами дияволів отримав прямий доступ у світ, він прагне поки що звільнити все пекло, всіх дияволів, щоб усіх привести на землю. Для цього йому слід обмежити владу Бога на землі через масову апостазію людства від Бога. Бо поки у світі є багато правдивих християн, доти Господь стримує більшість дияволів у пеклі. Коли прийде час,  і на землі майже не залишиться християн – тоді усе пекло увірветься на землю і тоді земля буде спустошена та прийде кінець світу.

Тотальний наступ пекла почався минулого століття, коли масовими війнами, революціями та стихійними лихами, хворобами, консервативний лад  та  державний устрій людства був зруйнований, коли сатана зміг поділити світ на два табори свого правління, в одному з яких Бог був заборонений офіційно через політико-ідеологічнй устрій, а в другому був створений новий демократичний ліберально-соціалістичний устрій, в якому Бог усувався непрямим способом, при якому людина сама добровільно усувала Бога через свої пристрасті та особистою деградацією людської природи до рівня тваринної природи варвара, що чинилося під впливом сучасних наук, ідеологій, теорій та псевдонаук, придуманих та відкритих дияволом, переданим прямо чи через його жерців-масонів різним науковцям та видатним діячам. Адже дивно, хіба ні, що великі науковці раптом винаходили та відкривали такі речі, якіі самі не могли усвідомити, які  їм приснилися у снах, навіяних дияволом, чи передавалися через контакт зі світом духів під дією психотропних речовин чи наркотиків, які вживали науковці, літератори, ідеологи, політики та ін., адже твереза свідомість блокує розум людини до доступу до т.з. інформаційно-енергетичного поля землі, що є світом духів і що, як бачимо, негативно та дегенеративно впливає на людство, від чого людство і було довший час захищеним задля спасіння і гармонійного, не деструктивного, існування у світі.

Цей поділ дияволом світу на два табори мав на меті усунути християнство там, де його можна усунути тільки тотальною ліквідацією християн, і там, де його можна було б усунути без фізичної ліквідації, проте через ментальну схильність християн до тілесних пожадливостей та багатства.

Уявіть собі цю армію жерців диявола, які, наприклад, в Америці уже декілька століть очолюють найвищі посади державної влади, інститутів освіти, науки, релігії тощо. Так же само в Європі, де масонство є ключовою умовою до набуття публічності, як в політиці, економіці, так і в соціальній та науковій сферах. Для прикладу, перший більшовицький уряд був повністю масонським, адже майже повністю складалося із жидів, які були учнями-послідовниками Енгельса, Маркса та Леніна – масонів. Вони посіяли масонську ідеологію, потім дикі комуністи їх ліквідували через «надто тісні зв’язки із Заходом», так як їм приходилося постійно їздити в Європу для звітності та одержання вказівок європейського масонства, проте саму масонську ідеологію підтримали і розвивали аж до падіння СРСР. Після падіння СРСР масони знову могли проникнути в Росію, Україну та пострадянські держави, подаючи тоталітарним вождям наших часів ті ідеї масонства, які так необхідні для контрольованого масонами суспільного розвитку цих держав. Для прикладу – московське православ’я, яке найкраще у всьому світі і в наш час виконує завдання масонства по ліквідації християнства. Московське православіє своїми словами, проповідями, церковною наукою та діяльністю просто заставляє людей ненавидіти Бога і його церкву, християнство взагалі. Адже взяти до уваги, скільки людей загинуло від православ’я, скільки було закатовано, розстріляно, зморено, згнито через те, що Московське православна церква була смертельною рукою кровожадних комуністичних лідерів. 99% усіх православних єпископів, священиків, монахів та монахинь були і є агентами НКВД, КДБ. Хто щось пробував заперечити чи не погодитися, тих розстрілювати, але це 1%! Саме тому зараз у Росії росіяни так ненавидять християнство. Але терплять, бо знають, що Московська Церква – це просто машина пропаганди Кремля, а отже, мусить бути, щоби провокувати конфлікти і збройну агресію російської «імперії» на кордоном, а також мати альтернативу світовим релігійним лідерам та конфесіям.

В Америці та Європі масонство поступово почало усувати демократію на задний план, замінюючи її лібералітетом. Демократія мала за мету усунути будь-які прояви дискримінації, зокрема Церкви щодо гріха, дозволивши всім людям стати вільними у виборі тих чи інших ідей, толерантно шанувати вибір іншого та усувати прояви непорозумінь та дискримінації. Християн навчили толерантно ставитися до гріхів ближнього, приймати гріх, нечистоту, пристрасті, збочення та іновірство інших культур, релігій, менталітетів. Масони зуміли змішати християн із поганами, зрештою, перетворивши всіх на венігрет, де християнин з часом повинен був би стати таким віруючим, який би увібрав усе «добре» християнське, відкинувши усе «погане» християнське. Нова релігія чи Нью Ейдж, яким зараз заражений чи не кожний другий християнин. Після того, як християнство в корені було відрізаним від правдивої науки Господа, цих християн, зокрема за участю модерної ліберальної Церкви, привчали тезису, що всі релігії однакові і всі релігії сповідують віру в одного і того ж «бога», що не обов’язково ходити до церкви, якщо можна піти в синагогу чи мечеть, не обов’язково приймати Святі Тайни в Церкві, адже можна жити по-божому і без участі церкви в житті християнина. Тепер масони вимагають від імені підконтрольних їм єпископів, священиків, богопосвячених осіб, політиків, громадських діячів, релігійних діячів від Церкви зректися вчення Христа і приєднатися до релігії нового світу – глобальної релігії світського ліберального гуманізму і внести корективи у вчення Церкви про Бога, гріх, християнське життя та науку апостолів. 

Тепер же, коли західне суспільство пережило демократію та лібералітет, воно по своїй суті і по плану світового масонства прагне увійти у нову стадію суспільного розвитку – глобальну диктатурну державу. Державу без кордонів, без відрізняючи ознак, соціальних бар’єрів. Йде формування того суспільства, яке повністю стане підвладним верховним жерцям диявола – масонів, які по  своїй меті покликані підготувати єдине царство для свого месії – антихриста.  

Тепер уже мало бути ліберальним християнином, мало приховувати і замовчувати гріх, який довкола нього крутиться, - тепер слід показати, що ти новий християнин – ти мусиш прийняти гріх і жити ним, щоб не відрізнятися від решти людей, які так же живуть по пристрастях своїх. Власне якщо ти християнин – ти вже ворог нової держави, тому щоби тебе не переслідували, ти повинен стати таким «християнином», який би не відрізнявся від звичайного безбожника. У Європі зараз так – поки ще є християни – їх або переслідують за традиційну віру, або прославляють і забезпечують достатком, якщо вони зрікаються  традиційної Христової  віри і стають безбожниками, які безпідставно  називають себе «християнами». Проте це проробляється з тими християнами, які прийняли християнство. Їх адаптують чи усувають від суспільства (згодом будуть ліквідовувати). А тепер, щоби молоді люди не ставали християнами, з ними проводять уже від дитсадка дегенеративне опрацювання свідомості і розуму, навчають збоченням і пропагують збочення для того, щоби виростити нове покоління тварин – зіпсутих носіїв людської природи, які б автоматично, згідно свого нового світогляду, противились би християнству і нізащо б його не приймали, навпаки, переслідували і заперечували. Коли ще батьки є християнами – то вони мають вплив на дітей, навіть генетично, і шляхом виховання від ранніх років вони можуть посіяти зерна Христової віри в душах малих дітей. Тому щоб цього не допустити, масонська влада через державні соціальні інститути ще від дитсадка, школи зомбує дітей, обробляє несформовані свідомості дітей тією антихристиянською ідеологією життя та світогляду, з метою знищення будь-якого морального підґрунтя дитини для подальшого духовного нормального життя. Ці інститути калічать душі дітей, дегенерують свідомість, розум, мислення дитини, знищують її совість і залишки християнської природи. Вони ще від народження дитини перетворюють дітей у свиней, нерозумних тварин, обмежуючи формування їхньої свідомості до рівня інстинктивного сприйняття світу, життя, яке полягає у пошуку тілесного задоволення, харчування і матеріального благополуччя. Вони не вчать дітей ненавидіти Церкву, християнство і Бога, але вони роблять такі умови, за яких дитина сама починає ненавидіти Бога, Церкву, вважати Бога жорстоким чи таким, що взагалі не існує.

Через різні таємні товариства, які також належать масонам, розвивається культ моди, коли публічні особи в освіті, економіці, музиці, фільмах, відео кліпах, літературі, новинах пропагують новий стиль життя, де духовні цінності заміняються тваринними пожаданнями, а християнські цінності критикуються, осміюються чи заперечуються. Масони створюють людству нових кумирів, ідолів, примушуючи людей слідувати їхній поведінці та способу життя. Масони прагнуть звільнити людину від оков духовності та моралі, звільнивши в людині тваринну пожадливу природу.

Через таку конфронтацію християнських та антихристиянських цінностей, духовної та тваринної природи, у суспільстві створюється розкол, де люди не розуміють і не сприймають інших. Так як представників тваринної природи стає все більше, християни відходять у меншість, дискримінуються і зневажуються. Багато слабких вірою християн чи тих, які проникли масонською пропагандою, зневірюються і зрікаються християнської віри. Дехто заспокоює свою совість, продовжуючи називати себе християнином, проте через потурання та наслідування способу життя безбожних людей, починає свою християнську віру адаптовувати до безбожних цінностей.

Залишаючись на одинці з усім світом, перевернутим з ніг на голову, християни прагнуть віднайти підтримку у богопосвячених людях чи інших християн. Проте зараз, не тільки у великих містах, але й малих селах богопосвячені особи замість того, щоби вести спосіб життя Христа і наслідувати апостолів, також проникаються духом світу, прагнуть нічим не відрізнятися від сучасних людей, наслідуючи сучасні масонські модні тенденції. Вони умертвляють свою совість тими аргументами, що ніби зближаючись зі світом і переймаючи його поведінку, зможуть стати ближчими до людей, християн, мирян. Але вони добре усвідомлюють, що це не правда і навпаки, вони просто перестають служити Богу, боротися зі своєю слабкою людською природою, долучаються до глобальної вакханалії світової розпусти і масонської релігії вседозволеності та моди.

Сучасний християнин не бажає терпінь, переслідувань, уникає образ і несприйняття, він хоче бути зі світом і бути таким як всі. Забуває написане: «Дружба зі світом – ворожнеча  проти Бога». І так ми поступово віддаляємось від Бога, прагнучи зблизитись зі світом, у якому панує диявол і його слуги. І чим дальше ми віддаляємось від отари Бога, тим більше вовків на нас нападають, роздирають і затягують на дно пекла. Спершу ці вовки з нами граються, вони здаються нам друзями і пестливими цуциками, відволікають нашу пильність і увагу, все дальше затягують нас у гущі темного лісу. А коли ми вже не бачимо дороги назад, коли світло зникає і ми опиняємося в мороці темряви світу – нас роздирають і вкидають до пекла. І як би нам не здавалося, що ми рано чи пізно знайдемо дорогу до отари, що ми контролюємо ситуацію, в якій опинилися, що ми пограємося і повернемося назад, - це не наші думки, але нашептані дияволом, адже самі ми не зможемо спастися, тільки ласкою Божою, а тому нам слід ні на мить не покидати Бога, не слід робити так, як роблять погані християни, слід мати свою позицію і терпіти до кінця. Може здаватися, що в отарі нам нудно і хочеться пізнати світ поза отарою. Але якщо ми так думаємо, це вже погано, бо стріли диявола проникли в стадо і потрапили в наші серця. Якщо нудно – слід проаналізувати своє духовне життя і виправити той стан речей, при якому нам християнське життя здається не таким різнобарвним, як там, у світі, поза отарою. Слід більше молитися, постити, удосконалювати своє духовне життя, а не стояти на місці і розглядатися по сторонах. Слід максимально відмежовуватися від матеріального світу, все більше наближаючись до духовного світу, до Царства Божого.

Слід пам’ятати – що все матеріальне – дочасне, одне ламається, інше помирає, інше руйнується, ще інше – раптово зникає і відходить у небуття. Якщо ми станемо матеріальними – ми так само відійдемо у небуття і пропадемо