Жорстокість, вбивство, насильство - ці явища ніколи не викликали у суспільній думці позитивного ставлення, принаймні збоку морально-розвинених людей. Звісно ж, не можна заперечувати фактів тих часів, коли суспільну мораль детермінували, а точніше, викривляли істоти людського виду, які зовсім відрікалися всього людського, зберігаючи лише лик людини, самі ж перевершували найжорстокіших звірів, кровожерливих тварин, яким чужими були відчуття жалю, совісті, любові і співчуття. Що там заглиблюватися в давні історичні, варварські часи! Та ж взяти хоча б до уваги минуле століття, повне кровопролиття і людиноненависництва. Здається, ніби пройшов значний період часу, страшні події тоталітарних режимів відійшли у небуття та в підручники з історії. Проте це не правда. Ці страшні речі, з яких людству слід було зробити вагомі висновки для попередження їх повторення у майбутньому, зовсім не були похоронені суспільною мораллю, навпаки, знайшли нові форми свого існування у сучасному суспільстві.

Людство, не так давно засудивши тоталітарні злочини проти своєї ж істоти, продовжують політику людинофобії, не-тваринного регулювання балансу свого виду у природі. Збільшуючись чисельно, вони прагнуть регулювати свою популяцію шляхом ліквідації зайвих, надлишкових людей. Колись таку регуляцію несвідомо проводили завдяки війнам. Чисельність людського виду зменшувалась, що дозволяло окремим, домінуючим представникам суспільства збагачуватись завдяки надлишковим ресурсам та відсутності ворогів-конкурентів. Тепер же люди навчилися вдосконалювати такий процес регулювання і залучення ресурсів, уже свідомо регулюючи баланс-відношення понять люди=ресурси. Багаті і сильні світу цього підійшли до вирішення цих проблем глобально і стратегічно. Маючи вплив і владу над соціальними масами, вони можуть дозволити собі абсолютно контролювати усе людство, так ніби стаючи пастухами стада свиней, які стають мимовільно призначеними на заріз.

Минулого століття така політика виконувалася насильно, достатньо було лише добре розвиненого механізму пропаганди і люди виконували волю сильних, вбиваючи одні одних у жорстоких конфліктах та війнах. Тепер ці вбивства набули ще більш глобального масштабу, тільки проводяться тихо, без крику і суспільної уваги. Безліч установ смерті і лінчування знаходяться по всьому світі, практично у кожному місті, у кожній країні. Щодня насильно вбивають десятки тисяч зайвих людей, без їхньої згоди чи провини. Установи, які призначені лікувати людей і рятувати їм життя, перетворилися на табори смерті і місця страти. Люди, які давали клятву рятувати людські життя, стали жорстокими вбивцями і катами. Тоталітарний режим смерті охопив увесь світ, нацисти, які колись нюрнберзьким процесом були засуджені людською спільнотою, тепер отримують схвалення і великі доходи за свою жорстоку діяльність. Світ перемінився, людська думка стала абсурдною, мораль зґвалтована і перетворена на проститутку. Безліч невинних життів, яким навіть не дозволяють увійти у цей світ, розплющити очі, помирають від металевих інструментів смерті, фактично від зброї. Ті, яким пощастило народитися і пізнати радість життя, самовільно призначили собі право вирішувати питання життя інших людей: жити їм чи не жити. Це лицеміри, які засуджують один вид злочину проти людства (нацизм, комунізм), а схвалюють і пропагують інший вид - аборти.

Що казати, увесь абсурд хворої людської свідомості добре простежується у новітніх соціальних рухах, як-от рух за захист прав тварин, зокрема бездомних тварин. В Україні він набуває дедалі більшого розвитку і підтримки, зокрема серед молоді. До проблеми безпритульних тварин зараз звернена неабияка увага. А варто лише у суспільстві підняти думку проти абортів, так одразу ж виникає масова істерія і упередження. Приходимо до логічного висновку, що в сучасному суспільстві життя тварини має не те, що пріоритетніше значення, але й взагалі хоч якусь цінність. А питання життя людини - це табу, яке не можна обговорювати, адже воно викликає критику загальносуспільної, людино-ненависної ідеології регуляції балансу людей.

Я особисто можу звинувачувати усіх прихильників абортів у всьому світі, проте я акцентую увагу саме на українське суспільство, апелюючи до того факту, що, для прикладу, європейське суспільство, вироджене і секуляризоване, воно відреклося чинника християнства, яке перетворило варварські народи у цивілізованих людей. Тепер же це ті ж самі варвари, які жили до часів їхньої християнізації. Тому й засуджувати їхні вчинки, зокрема у частині абортів - те ж саме, що звинувачувати канібалів у канібалізмі. Але ж ми народ не дикий, ми не варварські племена, ми християнський, духовно-розвинений народ, ми не повинні опускатися до примітивного рівня диких племен. Ми знаємо, що вбивство - це не тільки гріх і злочин, це ще неабияке прокляття, яке ми самі на себе стягуємо. І зовсім є лицемірним нарікати на стан речей у суспільстві, на нашу погану долю, адже ми самі ці нещастя на себе притягуємо. Толеруючи політиці вбивства і пропагуючи аборти, дозволяючи вбивати своїх же братів і сестер, ба, не те, що дозволяючи, але й своїми руками їх вбиваючи, ми не маємо права сподіватися на кращу долю для своєї держави і народу. Наша братовбивча суть сама нас погубить, якщо ми не схаменемося і не покаємося. Інакше нас чекатиме доля Каїна - поневіряння, прокляття і людська ненависть до нас як до братовбивчого народу, повне спустошенні і забуття. Пам'ятаймо, ми самі собі вибираємо долю, і за нашими вчинками будемо або проклятими, або благословенними Богом.