Аборт : Щоб повністю виключити непряме схвалення абортів Церквою, Ратцінгер завжди виступав п ... Читати далі »

ПОВЕРНЕННЯ КВІТІВ

Найбільший із-поміж чарівників, не бажаючи більше дивитися на злих людей і жити поряд з ними, покинув свою країну й подався на вершину високої гори.
Після його відходу всі квіти в лузі, а також ті, які росли на пагорбах, у лісах, і ті, які зацвітали на берегах рік, озер і моря, зів’яли й загинули. Не залишилося жодної. Країна перетворилася на пустелю, бо після смерти квітів птахи, метелики, бджоли й інші комахи відлетіли кудись далеко.
Старі мешканці цього краю розповідали дітям про красу квітів і комах, але діти їм не вірили.
— Це лише казки! - казали вони.
У те, що квіти й комахи існують, вірив тільки син убогої ... Читати далі »

НЕБО І ВОРОНА

Якось одна ворона піднялася у небо з куснем м'яса у дзьобі. Двадцять інших ворон здійнялися слідом і, переслідуючи, почали злостиво на неї нападати. Коли ворона врешті випустила м'ясо, задоволені переслідувачі відлетіли, залишивши її у спокої. І сказала ворона: "Я втратила шматок м"яса, а здобула мирне небо".
І сказав монах дзену: "Коли мій будинок згорів, мені відкрився вигляд на місяць уночі".
 

ДОСКОНАЛЕ ЯБЛУКО

Тільки-но Насредін скінчив свою промову, як почув з натовпу:
- Замість того щоб плести релігійні ... Читати далі »

Відповідь на поклик Христа

В одній старій леґенді розповідається, що коли три царі зі Сходу йшли за Вифлеємською зорею поклонитися Христові, то по дорозі вступили до хати однієї жінки. Розповіли їй про ціль своєї мандрівки і запропонували піти з ними.
- Ох, - відповіла жінка, - я пішла би з вами з великою охотою. Я знаю, що має народитися Месія. Я так чекала на Його прихід. Але, на жаль, зараз не можу. Мушу прибрати в хаті, зварити їсти. Ви йдіть, а я пороблю все і дожену вас.
Коли врешті закінчила всю роботу, то три царі були дуже далеко, їх уже не було видно, і жінка не знала, в яку сторону іти. В ... Читати далі »

Жив та пробував у прикарпатському краї леґінь на ім’я Степан. І такий уже він був красний та відважний, не по літах поважний, що дівчата аж з острахом на нього позирали. Ходять, бувало, та зітхають, а сльози самі з очей котяться. Який же він гордовитий, кажуть. Бо на них, мовляв, і не погляне. Журяться собі дівчата, а серденько, наче сніг, тане — од вроди юначої, од вдачі козачої.
А Степан і не думав гордитися-хизуватися. Якщо й не помічав тих поглядів дівочих, то не через пиху-погорду. Жив бо він мрією, яку передавано з роду в рід, від покоління до покоління. Марив тією надією — сподіванкою його батько, марив дід, і прадід, і прапрадід. Усі пращури до найвіддаленішог ... Читати далі »

I

Оскільки поміж трьома богословськими чеснотами чільне місце належить вірі, - у цьому першому пункті годиться повести мову про святу православну віру східного обряду, якою войовничий козацький народ уперше й понині просвітився ще за панування хозарських каганів від апостольського Константинопольського престолу і яку й нині невідступно обстоює, бо ніколи жодною чужою релігією збаламучений не був. Добре-бо відомо, що славної пам'яті гетьмана Богдана Хмельницького з Військом Запорозьким єдина причина спонукала взятися до зброї і розпочати справедливу війну проти Речі Посполитої польської (опір турботи про права і вольності): потреба вборонити свою православну віру, яку влада полякі ... Читати далі »