У 2008 році, рівно за тиждень до Католицької пасхи, в США Національне географічне товариство (NASA) заявило про те, що закінчена праця над розшифруванням т. зв. євангелія від Юди.
Разом з тим, звісно, воно було перекладене на англійську мову. Над перекладом працювала група науковців із Швейцарії, якою керував колишній професор Женевського університету священик Рудольф Кассер. До речі, він є одним із дослідників коптської культури в Єгипті. „Євангеліє від Юди” написане мовою одного із племен, які жили в Єгипті. Рукопис цього нового „Євангелія від Юди” був знайдений десь у 70-х роках і відтоді про нього майже не згадувалось. Однак у 2006 році таємниця цього манускрипту була розшифрована.
У рукописах „Євангелія від Юди” записані діалоги між Ісусом та Юдою за тиждень до розп’яття Спасителя. Більше того, в рукописі домінантою проходить думка про те, що Юда та Христос були дуже близькими приятелями, і Юда був одним із дванадцяти апостолів, хто найглибше розумів істинну роль та призначення Сина Божого. Саме з тих причин Ісус Христос обрав Юду для дуже важливої та особливої місії, яка полягала в тому, щоб Його зрадити.
Головним ключовим моментом рукопису є вислів, який приписується Ісусові. „Ти перевершиш усіх інших, адже саме тобі належить принести в жертву людину, в тлінному тілі якої я живу”.
З манускриптом працювали не тільки перекладачі-науковці, але й серйозні експерти, які провели п’ять різноманітних експертиз. Усі вони доводять, що манускрипт є оригінальним документом III-IV ст. після Христа. Ось види трьох експертиз, які проводились: концептуальні та палеографічні підтвердження, аналіз чорнила, спектральний аналіз, радіовуглецевий аналіз, який включає в себе датування твору. Учені ж припускають, що цей манускрипт був переписаний із старшого грецького невідомим автором десь біля 180 року після Христа.
Загалом манускрипт складається із 66 сторінок. Окрім „Євангелія від Юди”, у ньому є текст „Яків”, відомий як „Апокаліпсис від Якова”, лист Апостола Петра до Апостола Филипа і невеличкий фрагмент іншого тексту, який вчені попередньо назвали „Книга інородців”.
Автор „Євангелія від Юди” – невідомий. Він намагається довести, що власне ніякої зради Христа Юдою не було, і що Юда видав Христа за Його особистим проханням. Ісус Христос нібито переконав Юду, що мусить відректися від усього земного і людського, виявити свою Божественну сутність і забрати на себе своєю смертю всі гріхи світу. А це можливо тільки через мученицьку смерть на хресті.
Звучить все дуже гарно і ніби переконливо. Однак є багато запитань, відповіді на які знайти практично неможливо.
Запитання перше. Якби це дійсно було правдою, то як так сталося, що в оригінальних текстах чотирьох євангелістів, знайдених у 1947 році в печері Кумран, записана абсолютно протилежна інформація про особу Юди. Кожен євангеліст залишив своє ім’я під манускриптом. Чому ж свого імені не залишив Юда? Тому, що він повісився з розпачу від усвідомлення того, що вчинив зраду. Якби ж Юда дійсно знав, що він після зради Спасителя перевершить усіх інших апостолів, як сказано в манускрипті, то напевне не наклав би на себе руки. Адже в такому випадку робити це не мало б жодного сенсу. Сам Син Божий нібито підніс його через зраду, то чому ж він, Юда, мав би згубити свою душу через самолюбство? Отже, це „євангеліє” аж ніяк не може бути від самого Юди, бо він фактично не жив уже після розп’яття Ісуса Христа. Тому з впевненістю можна стверджувати, що „Євангеліє від Юди” написав хтось інший, хто був зацікавлений у тому, аби оправдати вчинок Юди. Це міг бути хтось з родини Юди чи явних противників християнської релігії, який використав цей факт для того, щоб посіяти сумніви в майбутній християнській спільноті. А таких противників було і є більше ніж достатньо. Це була явна спроба підірвати підвалини молодої Христової Церкви. Окрім того, датування „Євангелія від Юди” і підтверджує вищеописані доводи. У рукописі домінують переконання т. зв. гностичних тверджень, які були популярні в ті часи. Гностики належали до релігійно-філософських догматів, ідеалістичної античної філософії та юдаїзму, намагалися створити своє вчення про Бога, походження та розвиток світу.
І нарешті „Євангеліє від Юди” є чистої води апокрифічним твором і подібних євангелій було в історії Церкви чимало. Апокрифи – стародавні релігійно-легендарні твори. Зміст апокрифів не відповідав офіційному віровченню, тому вони завжди відкидались Церквою. Кажучи простими словами, апокрифічні тексти є вигаданими, несправжніми і сумнівними, тому сприймати їх за правду нема ніякого сенсу.
Петро Гринчишин.
Торонто, Канада.
www.novazorya.if.ua
