Генеральний план знищення Католицької Церкви
др. Жероме Данінкуес, міський лікар в Нью-Йорку
Частина І. Генеральний план
Хтось залишив великий запакований конверт, "забутий" в моєму медичному кабінеті. Напротязі 2-х місяців ніхто не прийшов за ним. Нарешті я відкрив його, бо думав, що, можливо, знайду всередині адресу власника. З великим здивуванням я знайшов щось, що носило назву "Генеральний план знищення Церкви". Ніхто цього "твору" не підписав і не було жодної адреси. Був тільки дуже докладно розроблений план знищення Христової Церкви. Там було сказано, що є понад 1300 масонів, які стали католицькими священиками з метою знищення Христової Церкви зсередини. Не знаю, чи це є правдою, але знаю,і це є правдою, що "Генеральний план" винятково зухвалий і, якщо б він вдався, то міг би зруйнувати фундамент Церкви. Згідно "Генерального плану" Церква мала би бути знищена в 2000 році. Я вирішив опублікувати цей план, бо вважаю, що це допоможе відкрити очі багатьом священикам та добрим християнам, поки ще не півзно.
Будьте чуйними, друзі. Хтось посилено працює супроти Церкви. Відкрийте ваші очі! Не спіть, коли диявол не спить!
"Генеральний план видається цілком безпомилковим. Він складається з трьох частин: в першій подається конкретний план знищення, в другій - як цього досягти, в третій - хто має це зробити.
В основі "Генерального плану лежить дуже проста ідея.Вона полягає в тому, щоб прищепити любов і культ людини, а виключити любов і культ Господа. Коли любов до Господа перестане існувати, люди будуть здатні не до любові, а до ненависті. Заповідь Божа має бути замінена словами: "Люби тільки ближньго свого, як самого себе". Тут відкидається перша частина: "Люби Господа Бога понад усе, цілим своїм серцем, цілою своєю душею та цілим своїм розумом". Цей план є дуже атракційним, бо все в ньому опирається на любові до ближнього. І так в імя цієї любові добрих католиків, священиків та єпископів будуть легко відвертати від любові до Бога. В імя любові буде спроба прищепити ненависть до сенсу тієї любові, якою є Бог. Чи ви усвідомлюєте тепер, дорогі друзі, які наслідки може мати цей план? Я впевнений, що коли ви детально розглянете його, то визнаєте, що це є диявольськи просте розбиття Христової Церкви зсередини, детронізація Ісуса Христа в душах християн і, накіцнець, вбивство любові до ближнього, бо любов до ближнього не може існувати без любові до Господа. "Генеральний план" детально це передбачив.
В описі "Генерального плану" ви можете натрапити на щось, що пригадує реалізм, але це не є випадково.
Частина ІІ. Вселенська Церква.
"Генеральний план" на початку показує, що з усіх церков, які називаються християнськими, одна, що є основою всіх церков - це Свята Католицька Церква. Отож план закликає до знищення фундаментів Святої Католицької Церкви і відразу до знищення цілого християнства під тягарем упадаючої Церкви.
Обовязково треба усунути назву "Свята", бо це ввесь час спрямовує увагу на особу Господа, в цьому є щось святе і це є непотрібне і шкідливе. Це дуже легко виконати. Не потрібно нічого робити, а тільки домагатися зближення до наших протестанських братів. Тому слова, що Церква є Свята і Єдина, ображають наших протестанських братів і католики не повинні цього вимагати. Отож, дуже легко довести до того, що біля 2000 року ніхто не буде називати Церкву Єдиною, Святою, і т.п. Іншим перешкоджаючим словом є "католицизм", бо воно є близько звязаним з хвалінням Бога та Ісуса Христа. Потрібно обовязково виключити це понятття. Це досить легко виконати: треба замінити слово "католицицька" на слово "вселенська". Тоді все, що буде сказано і вчинено, буде виглядати так, як і до цього часу, але святе значення слова "католицька", яке повязане з Господом та Ісусом Христом, буде усунено.
В 2000р. "вселенська" церква мала б опанувати світ, всі церкви обєднанні, а між ними також жиди, індуси, мусульмани. Першою і єдиною заповіддю цієї "Вселенської церкви" повинна бути: люби ближнього, як самого себе. Безумовно, Господь в цій церкві повинен далі існувати. Але це є Господь, який є дуже добрим, таким добрим, що він не карає, не вміє карати. А це означає, що всі швидко забудуть про Нього, бо люди забувають про Господа, який не вимагає пошани до своїх святих заповідей, який не вимагає нічого. Безумовно, це є лише пропозицією "Генерального плану". Але багато років перед тим обовязково потрібно розпочати підготовчі дії з дуже простим завданням. Це є план, на виконання якого потрібно 25 років, багато терпеливості, уважності та залучення до співпраці єпископів, священиків та добрих католиків. Завжди в імя любові і милосердя. Слово "милосердя" є також невигідним, бо під ним розуміють любов до ближнього, повязану з Господом та Ісусом Христом і з любовю до Матері Божої та всіх святих. Отже, слово "милосердя" має бути усунено і повинно залишитися тільки слово "любов". Слово "любов" повинно замінити всі інші інтерпретації, бути зрозумілим для всіх людей, обєднати їх в єдине ціле. Але, повторюємо, це є лише пропозиція плану.
Початок повинен бути більш простим: позбутися речей, які мають "мале значення", засіяти фальшиву побжність, співчуття до некатоликів, відкрити двері Католицької Церкви для людей, що не вірять в християнського Бога (жиди, індуси). "Генеральний план" вказує, що слово "побожність" не є обовязковим. Його потрібно замінити на слово "співчуття", яке вже не є повязане з Господом, Ісусом Христом і Його Матірю. Цього дуже легко досягти, утотожнюючи слово "побожність" з дивацтвом, з безхарактерними, некритичними людьми. Потрібно переконати, що "побожність" - це як стара жінка, яка не має що робити і з нудьги ходить до церкви.
Частина ІІІ. Без ряс та габітів.
На першому місці в "Генеральному плані" є позбавлення віруючих людей певних речей, які ніби-то не мають великого значення. В перші роки люди перестануть носити хрестики та медальйони. А згодом священики та ченці перестануть ходити в священичій одежі. Згідно "Генерального плану" всі ці справи будуть виглядати дуже невинно, але будуть сприяти такому життю, яке поступово дозволить забути про існування Господа Ісуса Христа та Матері Божої.
20 років тому "Генеральний план" заклав усуненя ряс та габітів, бо ця одежа сама по собі співставляється зі службою Богові. Кожен монаший габіт на вулиці є символом життя, посвяченого Господеві. Він є тихим, але постійним знаком того, що Бог та Ісус Христос існують в ХХ столітті і що тисячі людей готові посвятити своє життя любові до Ісуса Христа. В "Генеральному плані" це було добре закладено. Розпочався цей план поясненням, що ряси вже застаріли. До цього додавалося, що священики та ченці, одягнені по світськи, можуть краще впливати на своє оточення, ніж тоді, коли вони одягненні в ряси. По-третє, ряси погано впливають на "протестанських братів", яких потрібно притягнути до себе. Безсумнівно, "Генеральний план" вже отримав величезну перемогу: тепер ми не бачимо священиків та черниць на вулицях. Це є перша частина плану.Його кінцева мета передбачає взагалі виключення духовенства та кінець його діянь. "Генеральний план має надію, що люди забудуть як виглядають священик та монахи. Якщо вони не будуть видимі та не будуть діяти, то можна з впевненістю сказати, що молоді люди будуть байдужими до проблеми посвячення себе Господеві і ніхто не буде думати про можливість стати священиком чи черницею.
Наступним завданням "Генерального плану" є знищити целібат. Якщо священики почнуть женитися, то так якби вони вже не були священиками - людьми, які присвятили ціле своє життя тільки Ісусові Христові. Кожен міг би стати священиком. А якщо кожен може ним бути, то це так само, якби ніхто не міг ним стати. В цьому напрямі "Генеральний план" ще не отримав перемоги, але має надію отримати її ще перед 2000 роком. В цьому плані, який передбачає знищення священичого стану, будемо використані ми: ти і я, дорогий читачу, та всі добрі католики, священики, черниці, єпископи. В плані закладено також, що всі ченці залишать монастирі. Тут закладена подібна ідея. Мається на увазі інсинуація, що "брати" на вулицях потребують їх, що кармеліти можуть чинити багато добра, лікуючи хворих, закладаючи школи, і т.п. Як бачимо, план здається невинним, але є дуже спритним. Хто не піде, керуючись любовю до ближнього, до того, хто плаче, хто терпить, хто потребує, якщо це є сам Ісус Христос, який плаче та терпить в особі ближнього?
"Генеральний план" отримав велику перемогу в цьому плані. Багато монастирів вже не є млнастирями. Памятники любові до Господа вже перестали існувати. "Генеральний план" хоче їх доладно знищити, бо дуже добре відомо, що в них горить полумя любові до Бога та Ісуса Христа. Виходячи на вулицю ченці вже не є твердинею віри. Одягнені як світські люди, вони швидко доходять до висновку, що можуть допомагати своїм світським "братам", не будучи вже духовними особами. В кінці вони прийдуть до найважливішого висновку, що тепер вони можуть любити своїх "братів" краще, ніж тоді, коли вони були духовними особами. План спрацьовує добре. Його мета - поставити на пядестал людину замість Бога. Людина є Богом. Бог не існує. Немає потреби адорувати Його, посвячувати Йому своє життя, потрібно робити це для людини, яка є справжнім богом.
Дорогі священики та монахи, благаю вас в імя любові до Господа, одягніться знову в ряси! Кожне діяння, яке ви розпочинаєте в імя любові до Господа і вашого ближнього, буде в тисячу разів краще від тисячі дискусій або тисячі праць, повязаних з милосердям, воно буде свідченням любові до Ісуса Христа, який насправді бере участь в твоєму житті. Будьте гордими з того, ким ви є і покажіть світові, що ви гордитеся цим!
Я віддав свого 6-річного сина до католицької школи, якою керують черниці, одягнені по-світськи. Я представив сина директорці школи, а він запитав її: "Чому ти не вдягнена як черниця? Чи тому, що ти встидаєшся перед людьми, що ти є черницею?" Директорка почервоніла і нічого не відповіла, а мій син через два роки забув про черниць. Вони для нього є тільки вчителями. Це виглядає так, якби Бог зник в школах.
Частина ІV.Не дуже важливі речі.
Як ми представили в попередній частині, перша частина "Генерального плану" полягає в тому, що людей позбавляють певних "особистих речей", про які кажуть, що вони не є суттєвими, але ображають наших некатолицьких "братів". В плані закладено також "усунення" людей, які носять медальйони, хрестики, вервиці, і т.п.
"Генеральний план" розглядав це "дуже уважно", бо ці речі хоч не виглядають "надто важливими", є однак найбільшими символами Ісуса Христа, Матері Божої і Бога. Потрібно обовязково усунути їх з оточення, бо вони створюють певну атмосферу релігійності. "Генеральний план" підкреслює, що усунення цих речей буде сприяти притягненню "протестанських братів" до Католицької Церкви. Вони не будуть відлякуватися католицькими символами. І цей план вже діє.
Матір Божа дала параман в 1261 році, коли Вона обявилася ст. Симону Стоку в Лондоні, при цьому обіцяючи найбільше, що Вона могла пообіцяти. Матір Божа обіцяла, що кожний вмираючий, який буде приодітий в параман, не піде до пекла. Матір Божа не висунула ніяких умов, крім ношення параману.
Я лікар і дуже часто стикаюся зі смертю. Я знаю, що сам мушу померти і всі ми мусимо померти. Я знаю, дорогий читачу, що твої руки, твої очі, твоє серце в певний день перестануть функціонувати. Я це знаю і ти це знаєш, що вони розкладатимуться і гнитимуть після того, як твої близькі тебе поховають. Твої власні діти чи твої батьки будуть змушені зробити щось з твоїм тілом, яке зникне з поверхні землі. Якщо після смерті ти потрапиш на Небо, то це означає, що ти використав свій шанс під час земного життя. Якщо ти потрапиш до пекла, то це означає, що ти по дурному втратив цей шанс.
Якщо Кенеді або Христофор Колумб перебувають в Небі, то це означає, що в своєму земному житті вони поступали правильно, а якщо вони в пеклі - це означає, що вони були немудрими в дочасному житті, хоч мали повагу від оточуючих, добре здоровя та велику владу.
Потрапити до Неба є метою кожної людини після того, як вона прожила дочасне життя. Той, хто закінчує життя і впевнений, що заслужив на Небо, є безпечний, а невіруючий абсолютно нічого не знає.
Понад 30 пап популяризувало параман, носили його, підкреслювали його значення найкращими словами, які тільки знав світ. Тисячі священиків та єпископів пропагувало його напротязі 7 століть і мільйони католиків носили параман. І враз, ніби по магічній силі,тепер перестали про нього говорити. Якщо хтось хотів би отримати параман в церкві, то виявляється, що його там немає. Навіть кармеліти не мають параманів, але ніхто і не запитує їх про них. Дехто говорить, що вони є взагалі непотрібними для більшості людей. А однак, параман є і надалі простою, достатньою зброєю нашої Матері, великою ласкою, яку Вона дає Своїм дітям.
Дорогий католицький друже, чи ти хочеш піти до Неба? Це дуже просто, якщо ти помреш з параманом. Носи параман. Твоя Матір, Мати Божа, понад 30 пап та теперішній папа рекомендують це тобі. Не дай зловитися в сильце "Генерального плану". Ти виграєш Небо.
Частина V. Служба Божа є трапезою.
Служба Божа є також обєктом атаки "Генерального плану". Ніхто не робить спроб усунути її відразу, бо це було б неможливо. Цей акт буде іншого типу. План передбачає усунення сенсу Служби Божої, святості перемінення хліба і вина, відновлення жертви Ісуса Христа. Це має бути зведене до трапези - братерства людей.
"Генеральний план каже,а християни стверджують, що Служба Божа є трапезою. Слід підтримувати цю думку і казати, що це є трапеза для братів. Нехай священик буде повернений обличчям до людей. Це мусить бути затверджено. Священик не може бути повернений до парафіян плечима. Це ніби-то ображає їх. Все це приведе до того, що людина, а не Господь, буде найважливішою в Службі Божій. Крім того, священик може, наприклад, чхнути і це ще більше приверне увагу його парафіян, іронічно стверджує "Генеральний план". Я припускаю, що християни дуже легко зловляться на цю наживку.
Священик повинен дивитися на вівтар, на Господа. Людина, яка сидить в другому ряді, не повертається, щоб подивитися на того, хто сидить в третьому ряді, вона дивиться на вівтар, на Господа.
На вівтарях колись знаходилися святі реліквії. Тепер це вже не є необхідним. Простий деревяний стіл або будь-що інше - це вівтар, бо це тільки трапеза. Потрібно усунути зі Служби Божої все, що можна назвати святим. Ми пропонуємо натуральність - стверджує "Генеральний план". Нехай кожний священик вживає слова та жести, які імпонують йому найбільше, за винятком приклякання під час консекрації; все інше є непотрібним. Говорити, багато говорити під час Служби Божої. Проповіді, читання, навіть більше, ніж у протестантів, багато співів, поздоровлення всіх "братів", перепрошування їх ..., тобто все те, що дозволяє забути про Господа, про хваління Його, а сприяє хвалінню людей.
Це означає, що диявольський "Генеральний план" перевертає основи Служби Божої, а на кінцевому етапі знищить братерство людей, яке так пропагує.
Кивот - це наступна проблема. Коли священик дивиться на вірних, він повертається плечима до Кивоту. Набагато краще буде помістити Ісуса Христа, утаєнного в Найсвятішій Тайні Євхаристії, десь на боці, на одній із сторін церкви, так що священик не буде мати його за плечима під час Служби Божої. Кивот вже не буде центральним пунктом церкви. Це буде перемогою, крок за кроком Служба Божа стане трапезою. Буде поставлено столи, щоб християни засіли за ними разом до споживання їжі, так як Ісус Христос з апостолами. Це буде фінальною частиною - стверджує "Генеральний план". Ісуса Христа вже тут не буде, а будуть тільки "брати", зєднані "братерством". Священик також засяде разом з ними як звичайний брат. Споживати будуть звичайний хліб - хліб спільноти. Залишки цього хліба будуть викидати на смітник або давати собакам - іронічно стверджує "Генеральний план". Зробіть Службу подібною до протестанських обрядів, щоб до вас швидше прийшли протестанські "брати".
Частина VІ. Зміна значення Євхаристії.
Наступною пропозицією "Генерального плану" є забрати в людей любов до Господа, бо можна з впевненістю сказати, що хто не любить Господа, той не буде любити ближнього. Любов до ближнього не може існувати без причини. Любов до ближнього є неможлива без любові до Господа.
Пресвята Євхаристія є ядром католицизму - стверджує "Генеральний план", бо Вона є нічим не менша, ніж Ісус Христос. Одномоментне усунення Євхаристії є неможливим, бо запротестували б вірні. Але диявольський "Генеральний план" закладає усунення спочатку тільки певних святих рис Євхаристії. Нехай люди не приймають Святе Причастя стоячи на колінах, бо це тільки вид їжі, який не вимагає якоїсь спеціальної поведінки. Взяття Причастя в руки також допоможе знищити містичний сенс, святий сенс Євхаристії. Нехай, може, тільки діти приймають Святе Причастя в уста. А якщо це буде хліб спільноти, хліб, який ми будемо їсти, різати..., нехай це буде зроблено так, як під час Останньої Вечері Ісуса Христа.
Перша частина є так підготована, що переконає кожного. Пригадуючи як Ісус Христос це робив, робіть це натурально... Це переконає найкраще. Але метою є спроба усунення святості, містичної суті, зменшення важливості Євхаристії.
Найбільш важливою частиною "Генерального плану" є другий його пункт, тобто утвердження в переконанні, що Ісус Христос не є ядром Євхаристії, переконання в тому, що Євхаристія - це трапеза "братерства", трапеза разом з іншими християнами, на яку вони збираються, щоб любити один одного. Нехай брати згромаджуються, нехай кажуть "Амінь", нехай сперечаються на тему Ісуса Христа "по-братерськи"...
Євхаристійний Христос та Його виставлення для почитання будуть усунені, бо Монстрація не має нічого спільного з трапезою для братів.
З часом Служба Божа і Святе Причастя будуть практикуватися тільки в приватних будинках, бо свята церемонія буде усунена з церкви. Святе Причастя не буде роздаватися під час Служби Божої, бо під час прийняття Святого Причастя не буде "трапези для братів". Безумовно, все це буде робитися черговими малими кроками. Наприклад, патена не буде використовуватися під час подавання Святого Причастя, бо як це пояснює "Генеральний план", Господь є у всіх частках Гостії (вони можуть впасти на землю і це не має ніякого значення). Людей будуть намовляти забирати Гостію додому, тримати ЇЇ, наприклад, на образах або, щоб батько подавав ЇЇ всім членам сімї під час приймання їжі. Як бачимо, цей план є воістину диявольським. Він представляє речі, які здаються в міру переконливими, але насправді є одною великою брехнею, яка подається під виглядом правди. Він пробує вкласти в думки людей переконання, що найважливішою справою є любов до ближнього, а не життя в освячаючій ласці та приймання Святого Причастя. Це підсилюється теорією, що багато людей приймає Святе Причастя, але не любить ближніх.
Будьте уважні, друзі... Діти диявола працюють тяжко і докладно. Ще раз попереджаю вас, будьте уважними.
Частина VІІ. Виключення хваління Матері Божої та Святих.
Це був 1-й крок "Генерального плану" - переконати людей, що треба вихваляти Господа, а не Матір Божу та святих. План є дуже рафінованим в цьому питанні. Він стверджує, що розсудливі католики дуже добре знають, що Католицька Церква визнає тільки Господа і, хоча вимагає певної певної пошани до святих, однак надто не почитає їх. Буде легко підказати простим людям таку ідею, що Католицька Церква почитає святих з того часу, відколи має їх на вівтарях. І це погано, бо почитати можна тільки Господа. Якщо говорити про святих, то "Генеральний план" досяг перемоги в багатьох місцях. В державі, яка має велику кількість церков - в Іспанії - на вівтарях тепер немає святих. В різних місцях це аргументували по різному, але залишається фактом, що святі зникли з багатьох церков.
Якщо говорити про Матір Божу, то існувало тисячу аргументів, щоб здетронізувати Її під час Екуменічного Собору, але це не вдалося. Хотіли наблизити до себе протестанських "братів", зменшуючи Маєстат Матері Божої, стверджуючи, що Вона не є Матірю Господа, що потрібно восхваляти тільки Ісуса Христа. Спочатку під час Собору справи йшли добре згідно "Генерального плану". Складалося враження, що вперше в історії Церкви Матір Божу буде здетронізовано з Її привілейованого місця в Літургії та в християнстві. але папа Павло YІ прибув ососбисто на засідання, назвав Її Матірю Церкви і цілий Собор почав Її восхваляти знову як Матір Господа і титулувати Її великими іменами "Королева", "Матір", додаючи ще титули "наша Заступниця", "наша Допомога" і закінчуючи тим, що ми просимо Марію, щоб Вона охороняла нас Своєю Материнською протекцією і поєднувала нас з Ісусом Христом. Собор нагадав нам, що Матір Божа дісталася до Неба і що коли Вона вставляється за нами, то виєднає нам спасіння і буде це робити
Диявол існує насправді.
"І сталася велика битва на небі: Михаїл та його ангели воювали проти змія. І воював змій та ангели його. Та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана,який зводить всесвіт, і скинений був додолу, а з ним і його ангели були скинені." (Апокал.12, 7-9)
В 1894 році в Апостольській столиці наступником Св. Петра, Римським Архієреєм був Лев ХІІІ. Відправляючи Службу Божу, він впав в екзальтований стан. Кардинали і єпископи спостерігали за ним зі здивуванням, вони не могли зрозуміти його поведінки.Через деякий час він ніби пробудився з летаргічного сну, а після Служби Божої відразу пішов до себе в кабінет, де склав наступний екзорцизм:"Святий Архангеле Михаїле, допомагай нам в боротьбі і будь нашою обороною супроти засідок злого духа. Нехай Господь поборе його, покірно про це просимо, а Ти, полководцю полків небесних, вкинь до пекла силою Божою диявола та інших злих духів, які витають по світі на згубу людських душ. Амінь."
На запитання кардиналів та єпископів, що було причиноюю дивної поведінки св. отця під час відправлення Служби Божої, він відповів:"Я чув два голоси, які виходили ніби з кивоту. Один голос був милим і лагідним, другий - був злим і харчав. І той голос, що харчав, сперечався з Ісусом: "Я можу знищити Твою Церкву." Лагідний голос Спасителя промовив: "Якщо можеш, то зроби це." На це диявол відповів: "Мені потрібно більше влади і більше часу!". "Скільки часу і скільки влади?" "75 або 100 років і більшу владу над тими, які підуть мені служити!" Слова Ісуса Христа: "Я дам тобі час і владу. Зроби з ними, що хочеш. Яке століття вибираєш?" "Двадцяте" - відповів диявол."
Цими словами закінчився "діалог" диявола з Ісусом Христом. Щоб сповнилися слова Ісуса Христа, промовленні багато століть назад до апостолів, що брами пекла не переможуть закладеної Ним Церкви, Ісус Христос дає дияволові 100 років, які він потребує для здійснення свого плану.
Коли ми звернемо увагу на те, що в 1994 р. минуло цих 100 років,дарованих дияволові, то кожна логічно мисляча людина зрозуміє, що тепер світ знаходиться на межі величезних подій. Диявол добровільно не залишить зайнятих позицій, а таеож не залишать їх слуги пекла.
З книги св. Ігнатія Харчевського під назвою "Царство диявола" ми довідалися про дії слуг пекла, які були заплановані багато років тому, як вони будуть поводити себе з християнськими народами під час вирішального бою ангелів Божих з ангелами пекла. Вбивства священиків та людей, які залишилися вірними Христові, є тільки дрібним просоченням інформації.А як виглядає повний стратегічний план диявола відносно опанування Христової Церкви на землі? Святе Письмо так подає деталі, які нас цікавлять: "Але біда землі та морю, коли зійде до вас диявол, що палатиме великим гнівом, бо знає, що часу має небагато." (Апок.12,12)
Цю думку розвиває і окреслює дату Анна Катерина Емеріх, стигматичка і містичка попереднього століття (1774-1824) в своїй книзі під назвою "Життя та болісні муки Господа нашого Ісуса Христа і Найсвятішої Матері Його Марії."На сторінці 1153 читаємо: "Коли Ангели відкрили брами пекла, я побачила мішанину огиди, проклять, лайки, виття і зойків. Ісус Христос промовив щось до душі Юди, яка була тут замкненою, а апостоли силою Божою багато злих духів повалили на землю. Всі чорти були змушені віддати честь Ісусові Христові і визнати Його, що було для них найстрашнішою мукою. Багато з них оточено в коло з іншими, один біля одного і спутано тих крайніх, які стояли в колі, так що ціла череда в цей спосіб залишилася на привязі. Все це відбувалося згідно певних окреслених настанов. Ангели вкинули звязаного Люцифера в саму середину прірви, аж за ним загуділо в темряві. Я чула, якщо не помиляюся,що Люцифер мав бути випущеним десь 50 чи 60 років перед 2000 роком після народження Ісуса Христа. Інших дат я не памятаю. Декотрі чорти мали бути звільнені першими на кару і спокушення людей. Цей час звільнення припав якраз на наші часи, для інших людей трохи пізніше. Неможливо передати, що я бачила; це така страшна картина і так на мене вплинула, що я є близька до смерті."
Цю цитату з пророцтва Анни Катерини Емеріх ми залишаємо без коментарів.
Ми з подивом костатуємо надзвичайну правдивість пророцтва. Але не сповнилося "пророче" твердження члена тайного жидівського уряду,втіленого диявола Дікіса про всевладність Люцифера.Друга світова війна є найкращим прикладом цього. Ті, що визнавали власне цього бога, заплатили власною кровю за її розвязання.
Але погляньмо на те, що чинили і чинять надалі князі темряви, випущені з пекла в 60-х роках нашого століття.
Пояснення.
Після ІІ Ватиканського Собору в багатьох церковних кругах почали поширюватися модерністичні настрої, які маскувалися під "післясоборну віднову" і хотіли відкоректувати права Божі та церковні, проголошуючи, наприклад:
Вже не потрібна сакраментальна усна сповідь. Можна замінити її загальною сповіддю, яку промовляють разом, як у протестантів!
Не потрібно скільки молитися, покутувати, постити, приймати св. Причастя навколішки і в уста!
Не потрібно приклякати перед Sanctissimum!
Не потрібні сповідальниці, проповідальниці, сьогодні треба говорити біля віватаря!
Не треба відправляти Службу Божу, будучи повернутим до Хреста, якій знаходіться в Найсвятішій Тайні Євхаристії!
Не треба ходити в одежі, що належить духовенству і ченцям та черницям. Не треба таких гострих приписів!
Не треба вервиці і т.д. і т.п. Це все вже застаріло. Тепер настав час післясоборної віднови!
І якраз так само післясоборні часи вихваляють запеклі вороги Церкви. Підозрілим є також вихваляння деяких постатей, які очолюють післясоборні часи!
Тому сьогодні, як ніколи раніше, стає зрозумілою проповідь Найсвятішого Отця Павла 4 в день 29 червня 1972 року, в свято Апостолів Петра і Павла, яка була проголошена перед великою громадою вірних, в присутності кардиналів та дипломатичного корпусу.
Згідно з виданням газети "Courier de Rome" за 8 вересня 1972 року подаємо нижче уривки з цієї проповіді.
Як вказує газета, під час проповіді Папа був глибоко зворушений:
"Створюється враження, що через якусь щілину до Церкви Божої вдереться сморід диявола.Ми вважали, що після Собору засіяє сонце над святою церквою... Замість сонця ми маємо хмари, бурю, темряву.При розгляді питань - незадоволення, невпевненість. Тому хочемо сьогодні, більш ніж коли, зміцнювати наших братів у вірі!"
о. Боніфацій Гюнтер (Чину Кармелітів Босих) "Тільки сатана не хоче вклякати перед Богом і Божою Матір´ю. - Вроцлав-Івано-Франківськ, 2002 р. Джерело -
http://uniat.ucoz.com/