Переворот 7 листопада 1917 року в Росії,
відомий під совєтським штампом «велика жовтнева соціалістична
революція», не лише кардинально вплинув на історію світу, а й понизив
моральні цінності попри доволі симпатичне гасло «свобода, рівність,
братерство», що називається, до рівня плінтуса і запровадив абсолютне
беззаконня, яке за своєю дикістю є неперевершеним в історії людської
цивілізації. Це сталося тому, що до влади дірвалася справжня духовна
чернь — політичні авантюристи, демагоги, бандити, нездари, лінивці та
інші покидьки суспільства. Відомий «витязь революції» Ф. Дзержинський
цинічно визначив формулу «класової справедливости» більшовизму: «Для
розстрілу нам не потрібно ні доказів, ні допитів, ні підозр. Ми вважаємо
за потрібне — і розстрілюємо, от і все». Ні більше і ні менше...
Жовтневий соціалістичний експеримент коштував десятків мільйонів жертв.
Чи не найбільше від нього потерпіла Україна.
Не випадковим є те, що після приходу до влади Леніна
осінила ще одна «геніяльна» ідея — поставити під «класовий» контроль у
зруйнованій і вже голодній країні всі запаси їжі: «Ні один пуд хліба не
повинен залишатися в руках власниківѕ Розподіляючи його, ми будемо
панувати над усіма галузями праці». і цим ілліч заклав принципи
організації нової совєтської «еліти». Вони з самого початку формувалися
навколо годівниці. Вже в 1918 році було організовано їдальню для
«народних комісарів», причому Ленін особисто контролював постачання
продуктів у кремлівські їдальні. У раціоні повинні були числитися по
кілька сортів ікри, рибні делікатеси, сири, а також грибочки з
огірочками, до яких вождь пристрастився під час відпочинкового заслання в
Шушенському.
Менші вожді намагалися не відставати від свого
флагмана. Збереглося меню обідів того ж Дзержинського за 1920 рік, у той
самий рік, коли в Росії панував голод, а в Поволжі зокрема фіксували
навіть випадки людоїдства: «Понеділок: консоме з дичини, лососина свіжа,
цвітна капуста по-польськи. Вівторок: солянка грибна, котлети телячі,
шпинат з яйцями. Середа: суп-пюре зі спаржі, яловичина, брюссельська
капуста ...» і так далі. Словом, совєтська верхівка вже на зорі свого
панування належно дбала про свій калорійний і вітамінний раціон, і вже з
початків заклала основи подальших комуністичних спецрозподільників для
владної верхівки. В одному з найбільш голодних для народу років —
1922-му було виділено 200 тисяч золотих рублів на закупівлю за кордоном
добірних продуктів харчування для... керівництва країни. Тим часом
офіційна совєтська пропаганда поширювала байки про голодну непритомність
вождів.
Хапальний рефлекс нової «еліти» розвинувся і
закріпився швидко. Сотні разів описано, як після смерти Я. Свердлова
відкрили його сейф із діамантами, захованими «про всяк випадок». Як
дружина Калініна привласнила собі соболину шубу вбитої імператриці, як
дружина Молотова взяла вінчальну корону Катерини II для подарунка
дружині американського посла... і т. ін., і т. ін...
Подбавши про себе, комуністична верхівка натомість
для народу скасувала сухий закон, встановлений царським урядом з
початком Першої світової війни. До 1936 року виробництво спирту
порівняно з 1919-м збільшилося в 250 разів. Горілка, тобто споювання
народу, стала однією з найважливіших складових совєтського життя.
Петро ПАРИПА
www.galychyna.if.ua
