Цими днями наше журналiстське розслiдування дiяльностi мiстичної "секти Догнала" мало несподiване продовження.

"Близько 18.30 журналiстцi, Мартинець Свiтланi, пiд час виконання своїх службових обов'язкiв у мiстi Жовквi, на вулицi Роксоляни, 44, завдано тiлесних ушкоджень трьома невiдомими особами, якi були в одязi монахинь", -- зi скерування призначення судово-медичної експертизи слiдчого СВ Жовкiвського РВ ГУ МВСУ лейтенанта мiлiцiї Дзьобаса О.В.

"Забiй грудної клiтини справа, струс головного мозку, забiй тiм'яно-скроневої дiлянки..." -- це вже сухi рядки з довiдки судмедекспертiв.
Це сталося у п'ятницю, 6 липня 2012 року.
Сьогоднi ми вже знаємо, що люди, якi били журналiстку, -- не монахинi. Одежа монахинь служить їм лише прикриттям, щоб вiдвертати увагу, щоб проникати у чужi будинки, щоб уникати вiдповiдальностi за скоєне.
Але хто тодi вони?
...У п'ятницю у вiддiл новин газети "Експрес" надiйшла дивна iнформацiя -- про те, що у мiстi Жовквi, на вулицi Роксолани, якiсь люди, одягненi, як монахи, утримують в заручниках старенького священника Михайла Осідача. Люди, що телефонували, слiзно благали -- допоможiть отцю. Казали -- там бiда.
У ходi будь-якого розслiдування з'являється багато дезiнформацiї, тому журналiсти перевiряють все особливо ретельно. Найперше ми з'ясували, чи є у Жовквi такий священик -- Михайло Осідач. Виявилося,  є, i справдi старенький -- 82 роки. Цей священик належить до греко-католицької конфесiї.
Ми негайно зателефонували в адмiнiстрацiю УГКЦ, розповiли почуте. Наш дзвiнок дуже здивував церковникiв, нам сказали: мабуть, це якась помилка, бiля священика Осідача не живе жоден монах, анi жодна монахиня. I ще сказали, що в отця є опiкун-священник, дали координати.
Це нас ще бiльше насторожило, бо пiдтверджувало можливiсть утримання священика у заручниках. Особливо з огляду на те, що у ходi журналiстського розслiдування неодноразово з'являлась iнформацiя: члени секти Догнала використовують у своїх корисливих цiлях iмена справжнiх священникiв -- i православних, i греко-католицьких, прикривають ними свої злодiяння.
Ми вирiшили перевiрити iнформацiю, що надiйшла, невiдкладно, не гаючи жодної хвилини.

.. Жовква. З допомогою людей знаходимо будинок, де живе священик Осiдач. Пiдходимо за вказаним номером. Бачимо старшу людину, яка сидить на лавцi.
-- Слава Iсусу Христу, -- вiтаємось. Кажемо, що журналiсти, називаємося, питаємо, чи тут живе священник Осiдач. Чоловiк питає, про що хочемо з ним говорити.
У цю мить з будинку виходить двоє в одежi монахинь. Ми навiть не встигли здивуватись. А далi все вiдбуватиметься, як у якомусь недоброму фiльмi.
-- Владико, мовчати! Ви не маєте права з ними говорити, -- кричали двоє дивних жiнок вiком 27 -- 35 рокiв, зодягнутi як монахинi.
Було видно: почуваються господарями. У словах, мовлених до старого священика, вчувався акцент громадян iншої держави. -- Не смiйте говорити! Мовчати!
Цi накази звучали як накази гестапiвок з фiльму "Сiмнадцять миттєвостей весни". Було видно, що старий священик не осмiлюється їм перечити, -- боїться чогось.
У цю мить з будинку вибiгла ще одна жiнка у чорному. Вона накинулась на журналiстку Свiтлану Мартинець, стала завдавати їй удари -- у голову, у тулуб. Била професiйно. Їй допомагали спiльницi.
"Я відчула сильний тупий бiль у правому боцi й головi. Я не знаю, чим мене вдарили, -- все дiялося дуже швидко. Пiдозрюю, що це був удар ланцюгом. Я намагалася руками захистити обличчя -- били всi. Вони завдавали удари в голову, груди, заломлювали менi руки.
Я бачила монашу одежу, i менi в головi не вкладалося, що цю одежу так безчестять. Я виросла у побожнiй родинi й не могла зрозумiти: як таке може бути?
Iз поведiнки цих жiнок з акцентом було видно, що роблять вони це не вперше -- били вмiло.
Мiй колега намагався захистити мене вiд ударiв, я крикнула: "Викликай мiлiцiю!" -- згадує Свiтлана Мартинець, яка сьогоднi вимушена лiкуватись пiсля iнциденту.
Почувши, що викликають мiлiцiю, нападницi у чорному припинили побиття журналiстки, заштовхнули у дверi будинку священика i хряснули дверима.
Треба вiддати належне мiлiцiї -- оперзагiн iз восьми чоловiк прибув за три хвилини. Упродовж чотирьох годин намагалися вмовити людей усерединi будинку вiдчинити дверi та пред'явити документи. Марно. Нападники вiдмовлялися виконати законнi вимоги представникiв мiлiцiї.
Працiвники мiлiцiї запропонували журналiстам поїхати з ними до райвiддiлу i написати заяву про напад невiдомих. Також зазначили, що одному iз нас потрiбна медична допомога, дали також скерування на судово-медичну експертизу.
Усю нiч навпроти будинку стояв патруль мiлiцiї. Зранку до будинку в супроводi працiвникiв прийшов начальник
райвiддiлу -- Ярослав Ващишин. Втiм, i його спiткала невдача. У будинок їх знову не пустили, особи нападниць на журналiстку встановити не вдалося.
Що дiється?
Хто цi жiнки з акцентом в будинку монаха, що поводяться так, нiби мають за плечима кiлькарiчний тюремний стаж? Що вони роблять у будинку священика?
На жаль, навіть якби мiлiцiя вранцi мала дозвiл суду на огляд будинку, встановити це вже не вдалося б. Сусiди нам сказали, що троє людей уночi городами покинули будинок Осiдача з боку, протилежного вiд входу, навпроти якого стояв патруль.
Втiм, за фото, якi ми встигли зробити на подвiр'ї, та вiдео, знайденому в iнтернетi, ми точно встановили: жiнки в чорному -- не монахинi, це члени "секти Догнала".
Ми друкуємо їхні фото. Просимо всiх, хто упiзнав цi обличчя, зателефонувати до редакцiї та допомогти здiйснити правосуддя.

Якщо ви упiзнали когось iз цих псевдомонахинь, зателефонуйте, будь ласка, до редакцiї. Анонiмнiсть гарантуємо

... Але що вони робили у будинку старого священика? Цей дивовижний факт поки що пояснень не має. Як i те, як можна в одежi монахинь бити людей.

До речi:  Цими днями суд встановив, що громадянин Чехiї Антонiн Догнал перебуває на територiї України незаконно, без жодних на те правових пiдстав. Рiшення суду набуло законної сили, а це означає, що лiдером секти, яка сiє в Українi ненависть, є iноземець, який порушує закони нашої країни.

Експрес online