Преподобний Нил родом був із Константинополя, дістав добре виховання, усі книжні прийшов учення і був у словах майстерним ритором. Ставши дорослим, одруживсь із чесною жінкою і з нею двох дітей народив, чоловічої статі і жіночої. Через славну доброродність свою і велику премудрість поставлений був єпархом міським у царство Маврикієве, і жив боговгодно у великому благочесті та чесноті. Роздивившись марноту світу цього, що у злі лежить: нічого-бо немає в ньому постійного, нічого праведного та вічного, але все розтлінне, і неправди наповнене, і тимчасове — захотів шукати вічного життя, а в ньому істинні й нескінченні веселощі і безконечне добро. Переконав і супряжницю свою, аби зволила до тієї доброї пропозиції: передусім маєтки свої всі убогим роздали, тоді рабам і рабиням свободу дали, по тому розділили дітей поміж себе: дружина його узяла собі дочку, а він — сина, ім'я ж синові було Теодул, — і вийшли із Константинграда, покинувши світ і все, що у світі. Дружина — бо із дочкою пішла в Єгипет і там, в один монастир дівочий увійшовши, прийняла іноче життя і в ньому добре провадила дні свої, служачи Господеві. А блаженний Нил із сином Теодулом пішов на Синайську гору і поселивсь із святими отцями в пустелі, прийнявши їхній образ і наслідував їхнє життя, постячи і подвиги чинячи, неспанню ж та молитві віддаючись й умертвлюючи себе іночими різноманітними працями. Коли так він іночив, був нахід варварів на ту пустелю, що раптово, як дикії звірі, напавши, багатьох святих отців убили, інших — бо полонили, із ними ж і сина Нилового Теодула в полон відвели — по ньому ж бо Нил гірко ридав, а найбільше, коли почув, що в жертву має бути варварами заколений, як пишеться в "Слові" його, але Бог зберіг Теодула живим і цілим, бо єпископ міста Єлюзи викупив його від варварів і клириком до служби церковної приставив. Довідавшися про це, Нил пішов сам до Єлюзійського міста і був прийнятий од того єпископа чесно, що й пресвітером його висвятив, хоча Нил і не хотів, і просив його пробувати зі собою. Не бажав, однак, блаженний Нил там пробувати, але хотів знову відійти у Синай. Дав йому єпископ сина його і з миром їх відпустив. Прийшов-бо знову блаженний Нил із сином на попереднє своє пробування в Синай, прожив літа достатні і численні пістницькі "Слова", премудрості й користі наповнені, склав, написав епістолії та главизни всілякі та й перейшов до Господа.