Звернення святої Катерини Сієнської до людей, покликаних керувати державами, – слова людини, яка не мала ні дипломів, ні громадянських прав, бо була жінкою. Але до неї прислухалися не лише побожні сестри і брати, а й королі Європи, політики, ба навіть сам папа римський. І досі цей лист не втрачає актуальності; і в наш час його варто було би прочитати кожному, хто наділений владою.
Найдорожчі панове у Христі, солодкому Ісусові. Я, Катерина, слуга і раба слуг Ісуса Христа, пишу до вас, бажаючи побачити вас істинними володарями з мужнім серцем. Бажаю, щоби ви панували над власною чуттєвістю за допомогою істинної і справжньої благодійності, наслідуючи нашого Творця. Інакше ви не можете справедливо виконувати функцію влади тут, на землі, яку вам дав Бог через свою благодать. Людина, яка керує іншими й панує над ними, насамперед має керувати собою й панувати над собою. Який же сліпий може вести іншу людину? Як же мертвий може ховати мертвого? Як же хворий може лікувати хворого, а жебрак – допомогти жебракові? Ні, точно не може.
Істинно, найдорожчі панове: людина, яка засліпила око свого розуму смертним гріхом, не знає ні себе, ні Бога, тому й не може помітити та прибрати недолік у свого підданого. Я часто бачила й бачу зараз, як унаслідок недосконалого пізнання борються з вадами там, де їх немає, і водночас не несуть покарання злі, беззаконні люди, які заслуговують на тисячократну смерть. Відсутність світла не дозволяє пізнати правду, народжуються наклепи й підозри до тих, кому треба довіряти, – тобто до слуг Божих. Ці слуги у сльозах, поті й у безустанній святій молитві піддають себе різним небезпекам і стражданням заради Божої слави, заради порятунку світу. А в той самий час позбавлені світла люди довіряються тим, хто егоїстичний і непостійний, як прапорець на вітрі. Усе це відбувається через відсутність світла пізнання і через гріховний морок. Тому треба мати світло.
Дорогі панове, було би добре, якби ви панували над собою й мали перераховані багатства. Саме це я мала на увазі, коли сказала, що бажаю бачити вас істинними правителями. Бо вважаю: неможливо бути істинним правителем, не керуючи самим собою, не приборкуючи розумно власної чуттєвості. Розплющте око розуму й не будьте засліплені страхом. Довіртеся й віддайтеся істинним слугам Божим, а не підлим слугам сатани, який показує вам те, чого немає, бажаючи приховати своє беззаконня. Не дозвольте собі посваритися зі слугами Божими, адже не любить Бог зневаги, наклепів і ганьби на своїх слуг. Те, що ви їм робите, робите самому Христу. Недобре кривдити слуг Христових. Найдорожчі брати й панове, не робіть цього самі й не дозволяйте цього іншим, не вірте наклепникам.
Чинячи так, ви завоюєте доброчесність і уникнете багатьох скандалів. Але все ж здається мені, що на цей час наші гріхи заважають нам так поводитися. Що ще гірше, бачу, що твориться щось абсолютно інше: злих людей цінують і до них прислухаються, а добрі – недооцінені й забуті.
http://www.livingrosary.org.ua
