Непорочна чистота Пречистої Діви Марії є настільки високою і досконалою святістю, що наш обмежений людський розум не в силі цього таїнства збагнути і розважити чи порівняти з будь-якою, навіть найдосконалішою чистотою і святістю, на яку спромоглися великі святі і Божі угодники. Святість Пречистої Діви Марії, яка випливає з її Непорочності, є такою відмінною, вищою і досконалішою від будь-якої земної святості, як вищою і досконалішою є душа від тіла або світ духовний від матеріального світу. Тому за жодних обставин не можна порівнювати навіть найкращі наші людські чесноти з чеснотами, які посідала Пречиста Діва Марія. Святе Писання, натхненне Духом Святим, мовить: "Уся ти гарна, моя люба, і вади нема в тобі!" (П.П. 4.7). Якщо брати до уваги біблійний переклад, то вадою вважається не тільки якась тілесна змаза, а навіть найменший духовний порок. Тому ми у Святому Писанні ніде більше не знайдемо місця, де б, окрім Ісуса та Марії, ще комусь приписувалися ті слова, що в них немає вади. Далі читаємо: "Ти найгарніша поміж дівами; ти одна-єдина досконала; наче рання зоря, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце" (П.П. 6.10). Саме слово "найгарніша" містить у собі глибший зміст, аніж ми його розуміємо. Найгарнішим в Святому Писанні називають те, що досягає вершини своєї краси і є вічним, тобто тим, що не підлягає жодним фізичним впливам, руйнації. Отже, слова "Ти найгарніша поміж: дівами" і є незаперечним доказом того, що Мати Божа, перебуваючи у фізичному, безгрішному людському тілі, не підлягала незворотному фізичному земному законові старінню і смерті, який вступив у дію від гріхопадіння наших прародичів Адама і Єви і передався у спадок усьому людству. Знаємо з історії, що св. Діонісій Ареопагіт щиросердно поклонявся Приснодіві Марії. Він мав щастя жити в той час, коли ще Марія була на землі. Одного разу він попросив у св. Йоана Богослова, котрому Христос, вмираючи, віддав під опіку Свою Матір, дати йому щастя побачити її. І апостол завів його до кімнати, де перебувала Марія. Св. Діонісій при появі Пресвятої Діви несподівано побачив себе цілого у небесному сяйві і був глибоко зворушений: "Я повністю розгубився, - говорить він. - Я відчував чудесні пахощі Неба, був готовий померти за Неї. І мій розум, і моє серце настільки були вражені величчю її слави, що я майже втратив свідомість. Я побачив чудесне сяйво, котре випливало з Неї, що якби віра не навчила мене ісповідувати Єдиного Бога, то я воістину прийняв би її за божество. Усе життя мені здавалося, що Вона перед моїми очима. Я завжди залишався душею в тому будинку, де мав щастя споглядати її! О, що ж буде, коли ми побачимо Її у Небі, біля Її Сина, на небесному престолі, посеред сонму ангелів і одягнену в славу Самого Бога..." У цю правду впродовж віків вірила вся Христова Церква, хоча догма про Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці була затверджена лише в 1854 році Папою Пієм IX, і вона цитується саме так: "Пресвята Діва Марія від першої хвилини Свого зачаття благодаттю й особливим привілеєм Всемогутнього Бога, з огляду на заслуги Ісуса Христа, Спасителя роду людського, була збережена непорочною від усякої плями первородного гріха" (ККЦ п. 491, стор 123). Наводить на смуток те, що багато видань, не раз навіть і християнських, зображують Пречисту Діву Марію як звичайну святу жінку, вже далеко не в молодих роках, якої, як і кожного з нас, торкнулася старість. Не будемо дуже строгими суддями для тих людей, але їхні блуди походять від їхнього незнання або лише поверхневого знання Святого Писання і християнських традиційних передань. Наступні слова із Пісні Пісень кажуть: "Ти одна- єдина досконала". Досконалий і совершенний є лише один Бог, і більше нікому, крім Пречистої Діви Марії, Святе Писання тих слів не адресує. Наскільки Мати Божа мусить Бути близько Бога, щоби удостоїтися тієї неземної риси "досконалої", що належить лише єдиному Господу Богу. Також читаючи далі продовження вірша: "Наче рання зоря, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце ",- розуміємо, що ці слова підкреслюють неземну красу Пречистої Діви Марії. Біблійна мова, коли характеризує красу якогось земного створіння, то прирівнює цю красу до земних коштовностей, до щирого золота, дорогоцінних перл, каміння, інколи до природної краси голубого моря, чистого джерела тощо. "Наче рання зоря, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце ", - ці порівняння з неземними формами вказують на те, що Марія наділена Господом Богом ні з чим не зрівнянною, неповторною красою, тобто від самого Свого зачаття увінчана навіки "нев'янучим вінком". Іван Богослов, зачарований відкрив йому Господь, написав: "І знамення велике видно було на небі - жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок " (Одкр. 12,1). Я к щ о т о р к н е м о с я традиційних християнських передань, то до Пресвятої Богородиці посилають просьби, звернення, подяки, віддання шани і честі, як до молодої дівиці-Матері, але ніколи не говорять про неї, як про старшу жінку-Матір. Марія прожила між нами на землі за різними переданнями близько 61-64 років. З цього випливає, що навіть у такий поважний вік Пречиста Діва Марія, у повному розумінні цих слів, залишалася на вигляд дівицею. І лише одежа, яку носила Мати Божа, відповідала віку, яку у таких роках носили на той час жінки. Матінка Божа ніколи не користала зі свого привілею "нев 'янучої квітки ", а в покорі і скромності, як бого- і законопослушна особа не виділялася з-поміж жінок свого народу. Самі слова, сказані Марією Архангелу Гавриїлу: "Ось Я, Господня слугиня: нехай зо Мною станеться по твоєму слову!" (Лк. 1.38), - є настільки милими і чеснотливими в очах Божих, що заслуги всіх святих на терезах Божої Любові є менші, аніж ці коротенькі, покірні і чисті слова, які змінили хід історії спасіння. Хто ж тоді Вона, наша Небесна Матінка, що настільки близька до Бога і така рідна і люба кожному з нас? Звичайно, що Пречиста Діва Марія є лише створінням Божим. Може, подібною до Ангелів небесних, які оглядають Бога лице в лице, як твердить Боже Слово: "Кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця " (Мт.18.10). Багато святих, які з Ласки Божої бачили Небесних Ангелів, говорили, що ці чисті небесні духи настільки сяють блиском і невимовною красою, що якби проста людина побачила цього прекрасного і чистого духа, яким є ангел, то з великого враження або зійшла б з розуму, або померла б від розриву серця. Йдеться про простих ангелів, а що можемо сказати про Херувимів і Серафимів, які знаходяться біля самого Бога, виконуючи свою прославляючу місію: "Над Ним стояли Серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома - літав. І кликали один до одного: "Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна Його слави!" (Іс. 6, 2-3) Якщо Ангели-Хоронителі - помічники, і ті Ангели, які виконують на землі якусь Богом поручену місію, є такої незбагненної краси і наділені світлим розумом і високою мудрістю, то що ж тоді можемо сказати про Херувимів і Серафимів, які по своєю красою дуже подібні до сяйва Господа Бога і належать до найвищих Архангельських Небесних Хорів. Напевно, що тут нам слів забракне, щоби бодай щось на цю тему висловити і охарактеризувати. А що ж тоді нам каже Святе Передання, яке є укладене в одній із Марійських стихир? Воно голосить, що Пресвята Богородиця є "...чесніша від Херувимів і незрівнянно славніша від Серафимів ". Лише саме слово "незрівнянно славніша" ставить нас перед фактом, що досконало збагнути усю велич і красу "Єдиночистої і Преблагословенної" ми зможемо тільки в Небі, якщо удостоїмося тієї Ласки. Пречиста Діва Марія є шедевром Бога-Творця. У Її Святе і Непорочне Серце Бог-Отець вклав стільки чистої Любові і Ласки, що крізь цілу вічність це любляче Материнське Серце буде зігрівати своїм теплом тих, які уповали на Неї під час своєї земної мандрівки, просили помочі і заступництва. Щасливі ті люди, які люблять Матінку Божу і з дитячим довір'ям щоденно віддаються під її Святу Материнську опіку. Вони відмежують себе у цьому світі від багатьох небезпек, полегшать собі своє духовне життя, скоротять собі дорогу до Небесного Царства, а найважливіше - набагато збільшать свої шанси бути спасенними і крізь цілу вічність радітимуть і милуватимуться красою "Єдиночистої і Преблагословенної" у Царстві Її Сина і Господа нашого, Ісуса Христа.

о.ліц. Володимир Коріновський / Голос Живої Вервиці /  http://www.livingrosary.org.ua