Пресвята Богородиця є не тільки нашою Учителькою,
Посередницею і Матір’ю, але також і Царицею. А тому, що Вона в пониженні
і терпінні Сина Божого брала активну участь, тому і в Його вивищенні і
славі також мала брати участь. І як Ісус Христос є Царем всесвіту, а
Йому підвладне все, що є на небі, на землі і під землею, подібно і Марія
є Царицею неба і землі, а Її престіл є біля підніжжя Христового
престолу. Справді, Вона є великою Царицею, повною гідності і величі,
краси і блиску, милосердя і добра, сили і слави.
Яко Богородиці і Цариці, належиться Марії після
Божої честі найвища честь. Віддати ту честь є обов’язком всіх християн,
бо сам Бог вшанував Найсвятішу Діву і нам наказав Її вшановувати. Бог Її
вибрав ще від віків на Матір Свого Сина і Посередницю, вчинив Її
вільною від гріха, щедро обдарував скарбами неба, наповнив своєю ласкою і
відзначив післанництвом архангела. А коли Марія стала Богоматір’ю, то
Сам Син Божий був Їй послушний, шанував Її як Матір, зробив на Її
просьбу перше чудо, з хреста повірив Їй опікуватися Церквою, з тілом і
душею взяв Її до неба і підніс на трон слави, небу і землі наказав стати
біля Її підніжжя і визнати Її за свою Царицю.
Такої прослави Марії жадає від нас Сам Бог. Бо якщо
кивот Старого Завіту Бог оточив такою пошаною, що ніхто не міг до нього
приступити, хоч у тому кивоті були тільки таблиці завіту, манна і палиця
Арона, то наскільки більшої пошани Бог вимагає для Кивоту Нового Завіту
– Марії, яка принесла світові Законодавця, дала правдиву манну, Хліб
життя, і сама була тією розквітлою палицею, яка зродила благословенний
плід, Ісуса Христа.
Та честь і пошана Марії є дорогою для Ісуса. Бо якщо
цар Соломон побіч свого трону посадив на другому троні свою матір,
Ветсавію, щоб із ним ділила його славу і владу, то тим більше Ісус
Христос вчинив щодо Своєї Матері.
Адже по славі Отця честь Матері була Ісусові
найдорожчою. Погордити Марією – означає погордити Христом, а це сьогодні
справджується у сектах, які, відкинувши набожність до Пречистої Діви
Марії, втратили віру в Божество Христа.
Та честь і слава Марії є дуже важливою у житті
Церкви, бо між Марією і Церквою існує тісний і таємний зв’язок, звідси
легко можемо зрозуміти, з одного боку, турботу Церкви про честь Марії, а
з другого – зусилля диявола, щоб відірвати вірних від того вшанування. В
нинішній час, коли байдужість і недовірство віддаляє багато душ від
Бога, єдиним із найкращих середників до навернення заблуканих овець є
поширення честі і слави Пречистої Діви Марії, і цього середника вживає
сьогодні Господь Бог. Хто ж не знає про чуда Божої ласки в Люрді, Фатімі
і т. д.? Ця прослава Марії є давньою як християнська релігія і
всесвітньою – як Св. Церква. Перейди цілий світ і де почуєш, що
вимовляють Ім’я Ісуса, там також із пошаною вимовляють ім’я Марії. Всі
віки вшановують Її, всі народи схиляються перед Її престолом, називають
Її своєю Владичицею, Царицею і Матір’ю, віддаючи під Її опіку свою віру і
Батьківщину, а до них належить і наш народ. Князі і царі на Її честь
будували прекрасні святині, священики приносили в жертву свої праці і
натхнення, вчителі Церкви присвячували свої мистецькі твори, багаті
жертвували своє золото, а бідні – свої слези, молодь – квіти, люди
похилого віку – свої молитви на вервиці, душі, посвячені Богу, – свою
невинність і дівоцтво. Всі заносять до Неї свої покірні молитви,
зворушливі пісні і приємні жертви. О Маріє, піднеси свої очі і подивися:
ото цілий світ зібрався біля підніжжя Твого престолу, всі народи
прославляють Твоє ім’я, очі всіх звернені на Тебе, всі серця підносяться
до Тебе.
Та прослава Марії, врешті, і для нас є надзвичайно
важливою і корисною. Бо не тільки Вона приносить нам найсолодшу потіху,
не тільки уділяє нам щедрих ласк, а що більше – є однією з ознак, які
запевнюють нас про вибрання до небесної слави. "Є то, – каже св.
Вернард, – знаком Божого вибрання до слави, кого Марія любить”. "Хто той
знак носить, – каже св. Бонавентура, – буде записаний в Книгу життя”.
Інші вчителі духовного життя твердять, що хто покірним і чистим серцем
служить Марії, той є певний неба, так якби вже був у небі. Тому слушно
Святі Отці вкладають в уста Найсвятішої Діви Марії такі слова: "Щасливий
чоловік, що мене слухає, що день у день біля дверей моїх чуває. Бо хто
мене знаходить, той життя знаходить і осягає від Господа ласку” (Прип.
8, 34 - 35).
Але як маєш ту честь віддавати? Наслідуй, взивай, люби і вірно служи Марії.
Підготували Традиційні сестри-монахині ЧСВВ
Провінції Божого Милосердя
www.saintjosaphat.org
