У Буенос-Айресі відбулась акція колективного віровідступництва:
понад тисячу аргентинців зібралися біля будівлі католицької
архиєпископської курії столиці Аргентини з листами, в яких вони
оголошували про своє зречення хрещення.
Колективну апостазію організували лідери громадських організацій в
рамках Міжнародного дня захисту прав людини. Учасники акції зажадали,
щоб Аргентина стала повністю світською державою, як, наприклад, Уругвай
або Мексика.
Перша подібна акція відбулася у 2009 р. Згідно з даними організації
«Колективне відступництво», в ній взяло участь близько тисячі осіб.
Гасло акції - «Не від мого імені!» - означало відмову людини визнавати
Католицьку Церкву, що користується в Аргентині закріпленими в
конституції привілеями, своїм представником в законодавчих справах.
Один із членів «Колективного відступництва» Андрес Міньонес,
активний атеїст, заявив, що більшість листів з відмовою від Церкви все
ще не отримали позитивної відповіді, незважаючи на те, що з моменту їх
подачі пройшло вже більше півтора року.
«Відступництво не є актом прояву неповаги до католицького
духовенства. Акт відступництва заснований на відповідальності
небайдужої людини за свій голос», - йдеться в заяві товариства.
За організаціями подібних акцій стоять різні суспільні групи - рух
по захисту прав людини, профспілки, феміністки, атеїсти, а також деякі
законодавці, як, наприклад, Марія Хосе Лубертіно, яка представила
проект про вилучення з громадських будівель релігійних символів.
За статистикою, 83% аргентинців належать до Католицької Церкви.
Проте лише 8% відвідують церкву частіше, ніж один раз на тиждень, а 16%
тільки один раз на місяць. Серед католиків лише 28% відвідують
щотижневі служби, а чверть з них взагалі не відвідують служб. Крім
того, далеко не всі аргентинці дотримуються католицького віровчення.
Конституція Аргентини декларує свободу віросповідання. Але держава
дає Католицькій Церкві особливі привілеї, прописані в 2-ій статті
конституції. Католицтво не має статусу офіційної релігії, підтримка,
яку одержує Церква від держави, є економічною (держава платить зарплату
єпископам і кардиналам), а також організаційною (наприклад, військові
структури мають спеціальні посади для католицьких священиків). Крім
того, держава субсидує багато приватних шкіл, більшість з яких
пов'язана з Церквою. До 1994 р. в конституції вказувалося, що президент
країни повинен бути вірним Римо-Католицької Церкви. Старий текст також
включав мету - «зберегти мирні відносини з індіанцями і сприяти їх
переходу в католицтво». Але пізніше цей пункт було вилучено.
credo
