Зі всіх привілеїв, якими Господь Бог наділив Пречисту Діву, найбільшим був той, що від Неї прийняв людське тіло за справою Св. Духа Син Божий, який рівно-вічний Богу Отцю, Бог від Бога, Світло від Світла. Всі інші привілеї і ласки, як наприклад Непорочне Зачаття, захорона від всякої плями первородного гріха, ненарушене дівицтво, повнота ласк, Внебовзяття-то ніби проміння чудового сонця, вогнищем якого є Боже Материнство.
Хто може описати гідність цього материнства? Навіть хоч би одна людина мала розум і любов всіх небесних ангелів, вона не змогла б цього зробити. Бо розважмо тільки про те, що Пречиста Діва Марія стала направду не тільки в моральному значенні Богородицею, а тому, що задля людства зачала і породила Того, котрий є правдивим Богом. Розважмо також, що Бог Отець доручив Свого Єдинородного Сина Пречистій Діві Марії, аби через Воплочення стався заразом її Сином, і то так, щоб не було двоє синів, але один Син, бо в одній Божій Особі. Той, якого не може обняти небо і земля, перебував у дівичому лоні Марії; Той, що живить усі створіння, кормився молоком її грудей; Той, до якого все належить, був її підданий. Розважмо: адже Пречиста Діва Марія вчинила Своїм словом, що Божий Син є не тільки нашим Творцем, Паном і Судією, але нашим Учителем, Спасителем, Братом, Обручником. Розважмо також, що Марія, даючи Божому Синові людське тіло, дала Йому нове життя, якого спершу не мав, і через це вчинила Його священиком і жертвою. Священиком, який складає своєму Отцю нескінченну честь, і Жертвою, яка через свою смерть поєднала світ з Богом. Найсвятіше Тіло, яке задля нас стільки витерпіло і яке є кормом наших душ, - це тіло Марії, а Найсвятіша Кров, що зросила хрест, яка і тепер у містичний спосіб проливається на престолі в кожній Св. Літургії, - це кров Марії. Після чоловічества Ісуса, яке тісно з'єдналося з Божеством, найбільше до Найсвятішої Тройці зблизилася Богородиця-так, що внаслідок цього утворила окремий порядок і стала вивищена понад усякі створіння: вище Неї тільки один Бог, нижче все - крім Бога. Направду, є це чудом чудес - бути заразом матір'ю і дівою, а то сягає вічности - бути Матір'ю Вічного (Бога).
Пречистій Діві Марії, яко Божій Матері, належиться не тільки найвища честь після Бога, але також вдячність і послушність. Але щоб ми їй не жертвували - цього замало, тому слушно можемо повторити слова св. Анзельма: "Мати мого життя, Живителько моєї душі, Кормителько Спасителя всієї моєї істоти! Що ще можу сказати? Язик мій стомився, бо дух мій умліває. О Діво, Діво, все моє єство непокоїться і тривожиться: як маю скласти Тобі подяку за великі Твої ласки?! Що ж дам Тій, яка породила Бога і Спасителя мого, материнство якої вберегло мене від вічної смерті, Син якої вирвав мене серед згуби і з нужденного вигнання привернув до щасливої вічності?"
Марія, як Мати Відкупителя, вплітається в чудову тканину Божих планів. Від її слова "Хай мені станеться" Господь Бог поставив у залежніть відкуплення світу і поставив Марію під хрестом, коли довершувалося це відкуплення, а потім помістив її у Вечернику, коли Св. Дух мав зійти на апостолів. Від її посередництва залежить також і наше спасіння. Господь Бог міг і інакше покерувати справою відкуплення людського роду, але Він хотів до цього використати невісту, щоб як невіста брала участь в упадку раю, так також невіста брала участь у справі відкуплення. Подивляймо тут найдосконаліші і повні любові Божі дороги. Страшно, немислимо - безпосередньо зустрічатися з Богом, бо велич Його Маєстату пригнітає нашу нічевість, а велич Його святості нашу нікчемність. Тому жидівський народ з перестрахом кликав до Мойсея: "Говори ти сам до нас, нехай Бог до нас не говорить, бо помремо". Навіть сам пророк Ілля з тривогою закриває лице, коли Господь Бог говорить до нього. Грішна людина не могла наблизитися до Бога, бо прірва відділяла її від Бога, потрібно було посередника, а ним є Богочоловік, Ісус Христос.
Однак, хоч ми отримали посередника в Отця, треба було посередника і в Сина, бо нашими гріхами буває ображений не тільки Отець, але і Син, в якому милосердя пов'язане зі справедливістю. Отже це посередництво в Сина виконує Марія. Послухаймо, як це гарно пояснює св. Вернард: "До Отця ти боялася приступити, людино, а перестрашена Його голосом, ти ховалася за листя, тому дав тобі за посередника Ісуса. Чи є щось таке, чого б не виєднав такий Син у такого Отця? Направду, будеш вислуханий, Отець бо любить Сина. Чи, може, і до Сина боїшся приступити? Він є твоїм Братом і Твоїм тілом; того Брата дала тобі Марія. Але, може, ти в ньому лякаєшся Божого маєстату, бо ставши чоловіком, Він не перестав бути Богом? Може, прагнеш мати посередника в Сина? Прибігайдо Марії, бо саме в Марії чоловічество".
Аби Марія могла виконувати роль нашої Посередниці і Дательки всіх ласк, Господь Бог наділив її, з одного боку, повнотою ласк і могутністю, а з другого - повнотою милосердя. Отці Церкви вчать, що, як Ісус Христос прийшов до нас за посередництвом Марії, так через Марію приходять до нас всякі ласки. Вона є "водоспадом" ласк, бо зливає ласки з неба на землю; Вона ж - ніби "шия" Церкви, бо через неї пливе ласка від голови, тобто від Христа, до Його Містичнго Тіла, Св. Церкви. Вона є другим вогнищем Милосердя. Коли хтось зближається до вогню, то бере з нього тепло: так, хто з довірою приступає до Серця Марії, отримує ласки і дари. Є то Серце нашої Мами, яка нас любить, як своїх дітей, якій Син нічого не може відмовити. Слушно кажуть святі, що її молитва всесильна, і називають її - "Благаюча Всемогутність".
Марія випрошує ласки, особливо грішникам, бо Вона для них стала Матір'ю Божою. Марія-правдива Естер, яка своїм заступництвом захоронює нещасних людей перед карою Небесного Царя і не відкидає навіть найбільшого грішника, який жебрає в Неї ласк, а приймає на лоно Свого милосердя. Марія опікується і провадить до спасіння всіх, які віддаються під її опіку. Тому слушно Вона названа зіркою, яка світить усім у земній мандрівці, і драбиною грішників до неба.
Одного разу до св. Вернарда прийшов великий грішник і майже в розпачі заволав: "О, гріхи мої такі великі, що неможливо, щоб Господь Бог мені їх вибачив і щоб я знайшов у Нього ласку!" - "Ні, мій сину, - відповів на це святий, - не треба впадати у відчай, бо хоч би ти боявся, чи знайдеш ласку в Бога, то все ж май надію, що знайдеш її у Марії. Адже Вона є "повна ласки", як її назвав сам ангел". Після того святий відкрив Святе Письмо і прочитав такі слова: "Не бійся, Маріє, бо Ти знайшла ласку Бога". І так сказав: "Марія знайшла ласку? Як то: невже Вона хоч коли-небудь її втратила, що потребувала знайти? Борони Боже! Але можна також знайти те, що інші загубили. Отже, і ти згубив ласку Божу через свої гріхи, а Марія знайшла цю твою ласку. Тому не засмучуйся і не падай на дусі, а біжи чимскоріше до Матері Божої, впади до її стіп і проси: "Мати Божої ласки, поглянь на мене, грішного! Я втратив ласку Божу, а Ти її знайшла. Мамо, мамо, поверни мені втрачену ласку, випроси прощення у Свого Сина, а потім будь моєю Опікункою і підпорою, щоб я вже так легковажно не грішив і так невластиво не легковажив Небесного Отця".
Ким би ти не був, любий читачу, коли хочеш безпечно спастися, проси опіки в Марії; бо як дитина не може бути без молока мами, так християнин без опіки Марії не може спастися (св. Бонавентура). Коли ти є грішник, проси в Марії, яка є "Прибіжище грішників", щоб Вона випросила тобі ласку навернення. Коли ти є праведник, молися до "Помочі вірних" про ласку витривання у любові до Бога і досконаліше наслідування Ісуса Христа. У смутку проси про потіху, в убожестві про хліб, у хворобі про здоров'я, у спокусах про перемогу, в житті - про спасіння і з певністю переконаєшся, якою могучою Вона є Посередницею, бо взиваючи про її опіку, не впадеш у розпуку; йдучи за Нею, не зблудиш; коли буде тебе підтримувати, не впадеш; коли буде тебе провадити, ти не стомишся; коли Вона буде ласкава, то щасливо дійдеш до мети.
І обов'язково всі свої жертви, молитви, милостині, покуту і працю поручай Марії, щоб Вона жертвувала їх Господу Богу. По-перше, для того, що Бог того прагне, аби ми через Марію складали свої жертви-так, як через Неї отримуємо Божі дари. По-друге, тому що наші заплямовані руки не достойні складати жертви Господу Богу, руки ж Марії подібні до найчистіших лелій. Тому для Господа Бога вони є наймилішими.
Підготували Традиційні сестри ЧСВВ Провінції Божого Милосердя
Дзвін з Фатіми 4(39), липень-серпень 2008 р.Б. / http://www.saintjosaphat.org
