Зі слова Преосвященного владики Валентина Позаіча ТІ,
єпископа-помічника Загребського на круглому столі 09.01.2013 р. щодо
питань ліберальних нововведень у хорватських школах:
Сьогодні в дискусії довкола виховання, яке є з природи гуманістичним
питанням, питанням антропології, світогляду, питанням виразно етичним і
моральним, питанням життєвого рішення стати на бік добра чи зла, міністр
освіти, в ім’я науки ХХІ століття, закликає все звести на математику –
1+1. Він заперечує свободу вибору, свої задуми проводить в діло
насильством, продукує жертви. Так, неначе він усе ще живе в хмарах
Комуністичної Партії, терору Центрального Комітету: що йому забагнеться –
те наказує чинити, його забаганки – закон, він має мандат – він має
владу.
Якщо хтось наважиться в ім’я демократії задавати запитання, нехай буде
готовий отримати етикетку: «дезінформація», «все переповнене
неістинами», «неістинне і неправдиве», «маніпуляція батьками»,
«зловмисно», «злобний», «винен», «безвідповідальний», «вкрав Різдво»,
«нехай вам буде стидно», «маргінальне угруповання». [1] Між тим
батьківський комітет «GROZD» налічує понад 40 тис. членів. А от ті
товариства, які підтримують нововведення, не зважаючи на їхнє сумнівне
походження, непевні джерела фінансування, незрозумілі цілі – міністр не
запитує про кількість членів. Що це? Рівноправ’я чи дискримінація? Все
відбувається у стилі комуністичного гасла: «Нова правда – стара
неправда». Хіба це не селективна правда?
Якщо ж ви належите до церковної єрархії, тобто ви – єпископ чи
кардинал, а відважуєтесь дискутувати з міністром, тоді можете отримувати
задоволення від наступних компліментів: «все, що цих днів ми чули від
єпископів, – це злобна брехня, а з людьми, які брешуть, я не можу
розмовляти», «Церква діє неприйнятними методами, злобно і
дезінформуючи».[2]
Товаріщ міністр має дар читання чужих думок і намірів, особливо, якщо вони злобні.
І хоча міністр нахабно й обіцяв, що не витрачатиме на це питання більше
жодної хвилини свого часу, він не перестає, як папуга, повторювати ті ж
самі бздури, що й на початку дискусії, й не хоче поглянути у дзеркало
своєї совісті. Чиє ж це гасло: «Брешіть, брешіть, щось завжди та й
залишиться»? [3]
І все це на тлі постійних спроб міністра освіти справити враження на
довколишніх, що у нього повністю відсутнє будь-яке домашнє чи шкільне
виховання, що він ніколи в руках не тримав книжки «Правила пристойної
поведінки».
Сьогодні виявилось, що неокомуністи перевершили палеокомуністів. Їх
неначе провадить буква і дух свого гімну, а властиво – оди ненависті,
сатанинське натхнення – «Ми ненавидимо вас».[4] Так, ця ненависть живе
ще сьогодні й отруює людські душі. І в ім’я автора цих слів усе ще до
сьогоднішнього дня організовують зібрання і вручають престижні нагороди.
Оте «ми ненавидимо вас» входить в науку ХХІ століття.
«Оскільки не працює батьківське виховання і катехизація», – це глаголи
міністра, то потрібно ввести режимське виховання – модулі про статеве та
гендерне рівноправ’я, про відповідальну статеву поведінку, які не
приймають і відкидають інтегральне достоїнство кожної людської особи,
відкидають і не приймають такі соціальні інституції, як шлюб та сім’я.
Під маскою «Медичного виховання» накидають індоктринацію дітей
ідеологією гомосексуалізму, еротизацію та сексуалізацію дітей з
наймолодшого віку. І водночас мовчки обходять повз добре відомі злі
наслідки таких експериментів над дітьми у інших країнах.
Після наказу запровадженої революції виховання більше нема
чоловіка-жінки, більше нема статі – є тільки гендер – нічим не обмежений
вибір. Більше нема «тато» і «мама» – є батьки – А і Б, або 1 і 2.
А як називатимуть дітей у такі системі «виховання»? Виріб У, виріб В, Виріб С?
Деякі з прихильників цієї революції, цього перевороту, навіть
покликаються на Біблію. Але вони забувають, що Бог створив Адама і Єву, а
не Адама і Сєву.
Адам і Єва – їх двоє – одне тіло. Саме Адамові та Єві уділено перше
благословення в Книзі Життя – в Біблії: «І благословив їх Бог і сказав
їм: Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її
собі» (Бут 1, 28). Цей божий сотворительський акт є вписаний в саму
людську природу, в природній біологічний і моральний порядок. Це і є
причиною того, що полишить чоловік батька і матір і стане одним тілом,
одним цілим зі своєю дружиною. Вони більше не є двоє, вони – одно. І
коли вони двоє стають одним, тоді може з’явитися й третій – дитина. Так
відбувається створення нового людського життя, прокреація нової особи,
яка є образом і подобою Божою.
Гендерна ідеологія – це виплодок ідеології гомосексуалізму. Вона
заперечує цілком очевидну річ, що людське єство існує, як чоловік і
жінка, а тим заперечує й сім’ю, як фундамент суспільства, як майбутнє
народу і запроваджує розлад статевої ідентичності. А розлад статевої
ідентичності – це тяжка хвороба.
Ця ідеологія – це бунт проти фактів, проти очевидної реальності, проти
здорового глузду, проти прокреації, проти природного морального закону.
Це є бунт проти Сотворителя – Чоловіколюбця і Подателя життя.
Неймовірним є той факт, що після скасування Нордійського гендерного
інституту, як це офіційно пояснено з причини шарлатанства, міністр
освіти і його агент вводять в Хорваті, в ім’я науки ХХІ століття, це ж
саме шарлатанство.
Хорватська держава з самого верху названа випадковою державою.[5] А у
випадковому уряді є випадковий товаріщ міністр, який може погрожувати,
ображати, принижувати, висміювати, а не уникає навіть можливості, щоб
мститися. І в цьому випадковому збіговиську є багато хворих на голову.
Але до чого тут Хорватське товариство пам’яті жертв тоталітаризмів? Чи є
у цій ситуації жертви дискримінації? Так. Від дітей та їхніх батьків
через вчителів, професорів, директорів шкіл до інших соціальних та
суспільних працівників. Хіба вже зараз ми не маємо процесію таких жертв?
Тут вже не стоїть питання тільки однієї Кароліни [6] – живого прикладу
терпіння заради істини та порядної й етичної діяльності у ЗМІ. І це у
ХХІ столітті.
А Хорватська Гельсінська Спілка? Яка б вона там не була. Ця улюблениця
Хорватського телебачення не отримала на громадському телебаченні слова,
коли видала заяву про виховання. Чи хтось задумався над цим фактом?
У інформаційному листку, який розповсюджують від імені Хорватської
єпископської конференції, про шкільну програму «Медичне виховання», а
про який товаріщ міністр Йовановіч хорватському народу через ту ж таки
громадську телевізію заявив, що він начебто сповнений неправдами, і в
той же ж таки час не удостоївся назвати жодної, є наведено кілька
запитан, кожне з яких починається словами: «Чи вам все одно, що ваша
дитина вчитиме, що…»
У формі цих запитань наведено всього кілька поглядів на те, що ваше
дитина вчитиме. І, направду, невже вам все одно, що ваша дитина вчитиме в
школі, яку ви оплачуєте. Адже школу не фінансує партійна каса товаріща
мінстра. А саме ви оплачуєте школу, водночас сплачуючи неймовірно високі
податки зі своїх, більше того, скромних доходів.
Потрібно чітко сказати: дитина не є власністю держави. Чи то держави
демократичної, чи демонократичної, чи неокомуністичної, чи
палеокомуністичної. Діти – один з неоцінених дарів Божих для батьків –
вони їхнє майбутнє. І тому питання в інформаційному листку є доленосними
для цієї генерації, і для усіх наступних. Адже зараз зло накидає сила
державного тоталітаризму, єдиномислія – і це і є ліберальний фашизм:
можливість вибору – заборонена. Усе в ім’я партійної демократії.
Воістину, питання з інформаційного листка не мають права залишитися без
відповіді. І всі ми, тут присутні, є частиною цієї відповіді. Тому
дякую усім присутнім. Ваша присутність – обґрунтована надія на майбуття.
І ми всі сьогодні в процесії славних генералів Анте і Младена .[7] Ми
«за» Хорватську Державу, державу честі, достоїнства і гордості. Хорватії
зараз потрібна нова «Буря»[8] – Хорватії потрібна люстрація.
Дякую за увагу!
1. Це реальні вислови міністра науки, освіти та спорту Республіки
Хорватія Желька Йовановіча, якими він характеризує противників
гіперліберальних модулів «Медичного виховання». Маргінальним
угрупованням міністр назвав 40-тисячний Батьківський комітет «GROZD»,
хорватських католицьких єпископів назвав злобними, зловмисними,
звинуватив їх у тому, що протестами проти його політики вони начебто
вкрали хорватам Різдво.
2. Це реальні цитати з реакції міністра Йовановіча на критику ліберальних нововведень зі сторони церковної єрархії.
3. «Брешість, брешіть, щось завжди та й залишиться», – девіз
пропагандної машинерії Йозефа Ґеббельса, райхсміністра пропаганди
гітлерівського Третього Райху.
4. Пісня комуністичних югославських партизан на слова комуністичного поета Івана Ґорана Ковачіча.
5. Алюзія на заяву теперішнього хорватського прем’єр-міністра Зорана Мілановіча про те, що Хорватія – це випадкова держава.
6. Йдеться про Кароліну Відовіч Крішто – журналістку, яка відважилась
надати на телебечені слово противниками ліберальних нововведень і через
те зараз потерпає від переслідувань.
7. Йдеться про національних героїв Хорватії генералів Анте Ґотовіну та Младена Маркача.
8. «Буря» – йдеться про визвольну акцію хорватської армії і поліції
«Oluja» (Буря) 04.08–07.08.1995 року, під час якої було визволено з-під
сербської окупації більшу частину території Республіки Хорватія.
КАТОЛИЦЬКИЙ ОГЛЯДАЧ
