В останні 20-30 років у Європі відбувається, без перебільшення,
революція у сфері прав людини. Якщо ще зовсім недавно мова йшла про
соціальні права, про невід’ємне право на гідне життя, то в останні роки
почався нестримний рух до зовсім нового „набору” прав, які власне
руйнують всю попередню ієрархію прав людини. Нині, як не сумно, все
більшого статусу набувають сексуальні права: право бути гомосексуалістом
і пропагувати збоченство, право дітей давати волю своїм статевим
інстинктам шляхом статевого безкультур’я, зрештою – пропагувати розпусту
у глобальному масштабі. Тому сьогодні у більшості т. зв. цивілізованих
країн Європи активно діє правова система, згідно з якою будь-яка
дискримінація гомосексуалістів суворо карається законом, бо це, мовляв,
обмежує „фундаментальні права” людини.
У Великій Британії, а віднедавна і у Франції, схвалені законопроекти,
які легалізують в цих країнах одностатеві шлюби і дозволяють таким
сім’ям всиновлювати дітей. У Франції депутати Національних зборів
обговорювали це питання десять днів. Незважаючи на спротив представників
правої опозиції і Католицької Церкви, результат голосування був
прогнозованим, оскільки легалізація одностатевих шлюбів – одна з
передвиборних обіцянок президента Франсуа Олланда. Тож священикові уже
важко відмовити таким „парам” у шлюбі, інакше він може бути покараний…
У країнах ЄС, а також США, Австралії чиняться активні спроби (у
юридичній площині) знищити сім’ю та допустити до розбещення дітей.
Робляться вони з ініціативи представників гомосексуальних середовищ, і
підтримують їх у цьому засоби масової інформації. Нівелюються не лише
християнські цінності, а й природний моральний закон, що базується на
здоровому глузді та внутрішньому імперативі чинити добро й уникати зла.
Різними способами суспільство намагаються переконати, що в ім’я
„толерантності та політичної правильності” слід це приймати або
принаймні закривати очі на зло, яке несуть з собою гомосексуальні союзи,
а також вважати нормальним усиновлення дітей такими „парами”. Здорові
традиційні погляди ігноруються, замовчуються або висміюються. Християнам
уже забороняють чітко стверджувати, що гомосексуалізм – це гріх. І вже є
численні випадки, коли священики та прості миряни постраждали внаслідок
того, що порушували „фундаментальне право” людини займатися розпустою і
збоченством.
Україна, як невід’ємна частина Європи, також заторкнута тими
згіршеннями, що їх несе сьогоднішній секуляризований світ. Днями міністр
закордонних справ України Леонід Кожара сказав, що уряд підготував до
внесення до Кодексу законів про працю новий закон, що забороняє
дискримінацію гомосексуалів. За його словами, це є однією з умов ЄС для
скасування візового режиму. „Схожий закон прийнятий, незважаючи на
потужний опір, в Молдові (там за дискримінацію гомосексуалів передбачені
штрафи. – Прим авт.), а в свій час і в Польщі, незважаючи на сильний вплив католицизму. Думаю, що і в Україні це вийде”, – зазначив міністр.
Церква однозначно і рішуче виступає проти таких змін до законів, коли
християни та християнське вчення мимоволі опиняються поза законом,
стають ворогами „гуманності” з усіма наслідками, які з цього випливають.
Тут доцільно навести слова зі святого Письма: „Називаючи себе
мудрими, стали дурними і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що
зображує тлінну людину (...) Тому то видав їх Бог пристрастям ганебним,
бо їхні жінки замінили природні зносини на протиприродні; так само і
чоловіки, лишивши природні зносини з жінкою, запалали своєю пожадливістю
один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на
собі самих належну плату свого блуду” (Рим. 1: 22-27)
Михайло ЗАХАРЧУК
www.novazorya.if.ua