Симптоматичне лікування порушень діяльності нервової системи - головні болі
25.11.2014, 13:00
Головний біль – одна з найбільш частих скарг з якою хворі звертаються до лікаря. Вона може бути ведучою , а іноді і єдиною скаргою більше ніж при 45 різних захворюваннях: неврозах, депресивних станах, гіпертонічній хворобі, артеріальній гіпотонії, нирковій і ендокринній патології, захворюваннях нервової системи, ЛОР-органів і очей, а в якості одного із симптомів може супроводжувати практично любий паталогічний процес.
Особливу актуальність в останні роки набула проблема хронічного головного болю. За даними епідеміологічних досліджень, у Європі 78% жінок і 64 % відсотки чоловіків, як мінімум, один раз на рік відчувають головний біль , а 36% жінок і 19% чоловіків страждають хронічним больовим синдромом даної локалізації. Ці страждання зазнають не тільки дорослі, але й діти – до 7 років головний біль виникає у 40% дітей, а до 15 років у 75% дітей. Але ці цифри не відображають справжнього положення речей, тому що багато пацієнтів не звертаються до лікарів, займаються самолікуванням. Не менше 90% населення періодично відчувають головний біль, але більше половини з них приймають без рецептурні анальгетики, часто зловживаючи прийомом препаратів цієї групи, не дотримуються умов їх раціонального застосування, що приводить до розвитку побічної дії препаратів.
Головний біль – хворобливе або просто неприємне відчуття, що виникає вверх до брів і до шийно-потиличної ділянки.
Головний біль виникає при подразненні больових рецепторів на шкірі, підшкірній клітковині, в судинах м`яких покровів голови, над кістці черепа, оболонках мозку, внутрішньочерепних артеріях, венах і венозних синусах. Кістки черепу і речовина мозку больових рецепторів позбавлені.
Головний біль виникає при розтягненні або здавлюванні структур, що містять больові рецептори.
В залежності від причини і з урахуванням характерних ознак виділяють декілька патогенетичних типів головного болю. Визначення патогенетичного типу головного болю має практичне значення для його лікарської терапії.
Патологічні типи головного болю.
Судинний тип головного болю – біль ламкий, тупий, супроводжується відчуттям стиснення, нудотою, потемнінням в очах, миготінням «комашок» перед очима; можливий біль пульсуючого характеру, відчуття важкості у голові і тупого розпирання. Судинний біль підсилюється в лежачому положенні, при роботі з опущеною головою.
Цей тип головного болю виникає при порушенні тонусу судин головного мозку.
Головний біль м`язової напруги виникає при розтягненні або стисненні м`язів м`яких покровів голови в результаті підвищення тонусу симпатичної нервової системи ( стрес, невроз, інфекційно токсичні захворювання, гормональні зрушення, гіпертонічна хвороба), паталогічній хворобливій імпульсації при місцевих процесах ( захворювання очей, вух, придаткових пазух носа, шийний остеохондроз). Характеризується відчуттям
«стягненням голови обручем», підвищеною чутливістю до гучних звуків, яскравому світлу, підвищеною дратівливістю.
Ліквородинамічний тип головного болю виникає при порушенні динамічної рівноваги між секрецією і відтоком спино-мозкової рідини, в результаті чого розвивається або підвищення внутрішньо черепного тиску
( пухлини, абсцес мозку, набряк мозку в результаті травми, запалення, порушення мозкового кровообігу), або його зниження (зменшення продукції спино-мозкової рідини після перенесеної черепно-мозкової травми або запального процесу).
Характерними признаками головного болю такого типу є біль, що розпирає, відчуття «тиску з середини назовні», підсилення болю при напрузі, кашлі, зміні положення голови, підсилення болю у вертикальному положенні, при ході. Можливі вогнищеві симптоми, менінгіальні синдроми, порушення свідомості.
При неврологічному типі головного болю вогнище паталогічної больової імпульсації розташовуються в центральних структурах ( частіше всього, трійчастого нерва).
Характерні напади болю (пароксизми болю) наявність тригерних ( (пускових) зон, подразнення яких провокує напад, ірадиація болю в сусідні і віддалені ділянки. Біль описується пацієнтами як «пронизуючий», « як ток» або « як блискавка».
Галюцинаторний головний біль (психалгія) зустрічається у любому віці. В цьому випадку формування патологічного вогнища відбувається в системі центральних структур больової рецепції, структурах центрального психоемоційного сприйняття болю. Для нього характерне відсутність конкретних фізичних характеристик при описанні головного болю
( наприклад, пульсуючий, стискуючий), його визначені метафоричні характеристики ( наприклад , « як змія гризе» і інші). Психогенний головний біль, як правило, двосторонній, виникає щоденно, триває декілька годин, спостерігається на фоні психоемоційного стресу ( хоча хворі часто це заперечують). При інструментальних методах дослідження пацієнтів з психогенним головним болем відсутні будь-які патологічні відхилення.
Один і той же патологічний тип головного болю може спостерігатися при різних захворюваннях, або, навпаки, при одному захворюванні можуть бути різні типи головного болю.
Приймаючи до уваги, що головний біль може спостерігатися при різних захворюваннях, перш за все слід спробувати встановити можливу причину головного болю у пацієнта і виявляти наявність ( або відсутність) у нього загрозливих симтомів.
Найбільш розповсюдженні причини головного болю.
Емоційна напруга, стрес.
Інфекційні захворювання, особливо ті , що супроводжуються інтоксикацією ( грип, харчові токсикоінфекції і ін.)
Запалення придаткових пазух носа( синусит)
Захворювання органу зору – глаукома, висока ступінь близькозоркості.
Гіпертонічний криз.
Захворювання головного мозку:
пухлини головного мозку;
підвищення внутрішньочерепного тиску;
запальні захворювання (менінгіт, енцефаліт,арахноїдит);
порушення кровопостачання головного мозку;
Захворювання чутливих нервів (невралгії, частіше всього-трійчастого нерва).
Гормональні порушення (перед менструальний синдром, гіпоглікемія).
Залізодефіцитна анемія.
Мігрень, при якій біль виникає в результаті порушення тонусу мозкових артерій.
Психогенний головний біль.
Головні болі напруги (не мають конкретної причини, зв`язані з рядом сприяючих факторів, що приводять до напруги м`язів покрову голови).
Прийом лікарських препаратів.
Нажаль, не тільки дорослі, але і малюки страждають від головного болю. Скарги можуть бути вельми різноманітними, що значно утруднює діагностику і лікування. Діти страждають на порушення зору, нудоту, несподівано виникаючі і зникаючі болі у животі і дуже рідко на власне головний біль, тому не тільки батькам, але і лікарю трудно поставити діагноз.
Із всіх видів головного болю у дітей частіше, всього зустрічаються два її види: мігрень і головний біль напруги. При мігрені напади головного болю можуть тривати від двох годин до двох днів. Біль з однієї сторони голови, пульсуючий дуже сильний, практично позбавляє дитину здатності нормально себе вести, тобто бігати, скакати, веселитися. Іноді виникає нудота (блювання), болі у животі , різке « несприймання» яскравого світла і запахів. Діти можуть скаржитися на порушення зору, безпідставний страх, а іноді і порушення чутливості в руках і ногах. Головні болі напруги виникають епізодично і тривають від півгодини до тижня. Головний біль двосторонній постійний, але не впливає на рухову активність дитини. Ніякої нудоти , блювання і інших при знаків, характерних для мігрені , не відмічається.
Найбільш розповсюдженні причини головного болю у дітей шкільного віку.
Емоційна напруга, стрес.
Короткий або ,навпаки, занадто тривалий сон.
Тривалий перегляд телевізора або гра за комп`ютером.
Стрес в сім`ї.
Стрес, невдачі в школі ( страх перед контрольними роботами або поганою оцінкою і т.п.)
Різка переміна погоди.
Розчарування, нездійсненні мрії і надії ( особливо у дівчаток).
Надмірно інтенсивне заняття спортом.
Не регулярне харчування ( у ряді випадків – просто пропущений обід).
Непереносимість деяких продуктів, наприклад, сиру і шоколаду, молока і т.п.
Основні причини головного болю в різних вікових групах.
Діти
Різні інфекції ( у дітей перших 6 міс, при виникненні головного болю висока вірогідність менінгіту).
Психічні порушення
Мігрень
Черепно-мозкова травма.
Особи середнього віку
Мігрень
Психічні порушення
Порушення артеріального тиску ( як підвищення, так і зниження АТ).
Захворювання шийного відділу хребта.
Субарахноідальний крововилив.
Неспецифічний головний біль ( синусит, невралгія трійчастого нерва, каріозний зуб, паління, зловживання алкоголем і т.п.)
Прийом і/або відміна лікарських препаратів.
Особи похилого віку.
Захворювання шийного відділу хребта.
Пухлини головного мозку.
Невралгії
Глаукома ( підвищення внутрішнього тиску)
Субдуральна гематома.
Прийом і / або відміна лікарських препаратів.
Лікарські препарати, що найбільш часто викликають головний біль:
Алкалоїди маткових ріжок ( «синдром рикошету»- погіршення стану на фоні різкої відміни препарату).
Анальгетики і нестероїдні протизапальні засоби ( особливо аспірин , індометацин, кодеїн)- «синдром рикошета».
Головний біль сполучається з болями в ділянці серця.
Головний біль супроводжується з почервонінням очей, зниженням зору.
Головний біль пульсуючого характеру.
Головний біль супроводжується втратою (зниженням) чутливості в кінцівках.
Головний біль виник після прийому (відміни) лікарського препарату.
Ситуації, що вимагають екстреної діагностики і лікування.
Несподівано змінився характер і частота нападів хронічного головного болю і/або вони стали значно інтенсивними.
Головний біль сполучається з несподіваним розвитком неврологічних симптомів (утруднення мови, рухів і т.п.) або пригніченням свідомості.
Головний біль розвивається через декілька діб або тижнів після травми голови.
За оцінкою хворого – це самий сильний головний біль, який він коли-небудь відчував в житті ( характерний для спонтанного субарахноідального крововиливу).
Якщо жоден із «загрозливих симптомів» у відвідувача аптеки не виявлений, для припинення головного болю можна прийняти один із без рецептурних препаратів.
Не можливо правильно лікувати хворого не встановивши правильний діагноз. Кращими спеціалістами по проблемі головного болю є лікарі невропатологи.
Напрямки симптоматичного лікування хворих з головним болем.
Використання лікарських препаратів – анальгетиків, засобів для лікування мігрені.
Не медикаметозні методи лікування, що включають психотерапію, масаж, рефлексотерапію.
Загальні рекомендації для пацієнтів.
Найбільш часта причина короткочасного головного болю-гострі респіраторні інфекції, в цьому випадку поміряйте температуру, прийміть анальгетик-антипіретик
Під час гострого нападу головного болю для полегшення слід полежати в тихому приміщенні без яскравого світла.
Для лікування регулярних головного болю, що не має характеру мігрені і не пов`язаний з загальним захворюванням (див. «Причини»), рекомендується:
регулярне харчування, прийом вітамінів групи В, препаратів кальцію і магнію;
нормалізувати режиму сну і не сну, регулярно добре висипатися;
утримуватися від паління, в тому числі від пасивного вдихання тютюну;
уникати душних, загазованих приміщень;
постаратися визначити зв`язок нападів головного болю з прийомом певних продуктів, при наявності такого зв`язку – виключити певні продукти харчування із раціону.
Поради для батьків
Маленькі діти не вміють пожалітися на головний біль. Але стає неспокійним і дратливим.
При частих головних болях у дітей обов`зково слід встановити їх причину за допомогою лікаря.
У школярів причиною головного болю частіше всього перевтомлення.
Необхідно спланувати день дитини так , щоб у неї був вільний час для відпочинку ( гра на комп`ютері не враховується), а також щоб фізичне і психічне навантаження не перевищували його можливостей.
Під час нападу болю будьте, по можливості , поруч з дитиною. Однак можна допускати, щоб дитина через головний біль перетворилася в домашнього «божка», бо це сприяє закріпленню патологічного больового рефлексу, особливо у випадку психогенного болю.
Для симптоматичного лікування головного болю фармацевтична промисловість пропонує значну кількість препаратів без рецептурного відпуску із групи анальгетиків-антипіретиків, в тому числі і комплексних, в склад яких входять кодеїн і/або кофеїн.
Порівняльна характеристика лікарських засобів, що застосовують для симптоматичного лікування головного болю
Рідко можливі алергічні реакції. Не слід призначати особам з тяжкими захворюваннями печінки. При тривалому застосуванні можливий розвиток звикання.
Солпадеїн
Парацетамол, кофеїн, кодеїн
з обережністю
після 12 років
Рідко можливі алергічні реакції. Не слід призначати особам з тяжкими захворюваннями печінки. При тривалому застосуванні можливий розвиток звикання.
Темпалгін
Метамізол натрій, темпідон
протипоказаний
після 14 років
Не слід призначати особам з порушенням функції печінки і нирок, при серцевій недостатності, гіпотензії, порушенні кровотворення, при підвищеній чутливості до компонентів препарату.
Цитрамон
Парацетамол, аспірин, кофеїн
протипоказаний
після 12 років
Рідко можливі алергічні реакції, незначне підвищення АТ, тахікардія
Цитрамон екстра
Парацетамол, кофеїн
протипоказаний
після 6 років
Можливі алергічні реакції, диспепсичні явища.
Не слід призначати особам із захворюваннями шлунка
Цитропак Дарниця
Парацетамол, аспірин, кофеїн
протипоказаний
після 12 років
Можливі алергічні реакції, диспепсичні явища.
Не слід призначати особам із захворюваннями шлунка
з обережністю (якщо терапев-тичний ефект для матері перевищує ризик для здоров’я плода
після 12 років
При застосуванні можливі головокружіння, слабість, нудота, парестезії. Обережно слід призначати особам з порушеною функцією печінки, захворюваннями серця і судин
Елетриптан
Релпакс
з обережністю (якщо терапев-тичний ефект для матері перевищує ризик для здоров’я плода
після 12 років
При застосуванні можливі головокружіння, слабість, нудота, парестезії. Обережно слід призначати особам з порушеною функцією печінки, захворюваннями серця і судин
Ерготаміну тартрат
Номігрен
протипоказаний
після 15 років
Протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів препарату, стенокардії, порушенні функції печінки і нирок. Застосування препарату ефективне при проявах перших ознак нападу