У мене є подруга: красива 27-річна дівчина. Але поки що не заміжня. Кожного разу, коли зустрічаємося, Світлана скаржиться, що роки летять швидко, з кожним днем вона стає старшою і аж ніяк не красивішою, а долі своєї ще не зустріла. Навіть Новий рік не було з ким зустріти: всі парами, а вона одна. От мій чоловік і запропонував познайомити її з Олегом. Хлопець — першокласний автослюсар, з ранку до ночі він на роботі, тож часу, щоб познайомитися з дівчиною, у нього немає. Я знаю Олега — красивий, добрий чоловік, не зловживає спиртним, дуже любить своїх племінників, тож і батьком, напевне, буде хорошим. Та й одружуватися йому уже пора — недавно відсвяткували його 35-річчя. Тож я з радістю погодилася, що їх потрібно познайомити. Насамперед поцікавилися думкою Олега. Він нічого не заперечував. Навпаки, зазначив, що давно мріє про сімейний затишок, вірну дружину, сина та дочку.
Але несподівано мене вразила Світлана:
— Зореславо, я не збираюсь виходити заміж за якогось автослюсаря. Так що навіть знайомитися з ним не маю бажання. Сама подумай: він весь день в мазуті, в бензині. Воно мені потрібно? От з директором, хоча б маленької компанії, я б з радістю зав’язала стосунки. Чи з чиновником при посаді. Я знаю собі ціну і не збираюся розмінюватися на дрібниці.
Я опинилася в дуже незручній ситуації. Як пояснити Олегові, що дівчина раптом відмовилася від зустрічі? Та й чоловік розізлився трохи на мене через таку подругу. Раптом мені прийшла в голову думка познайомити хлопця з іншою жінкою, адже він не бачив Світлани. Оксана, моя добра знайома, давно розлучилася з чоловіком, з яким, як то кажуть, жити було неможливо: постійні п’янки, гулянки, бійки. А Оксана — мила 32-річна жіночка, гарна господиня — і в квартирі завжди прибрано, і страви смачні кожен день готує. Отже, подумала я, Олег та Оксана мали б ідеально підійти один одному. Але… Але наступного дня після того, як відбулася зустріч, мене неприємно вразив Олег:
— Розумієте, намагався пояснити нам з чоловіком, — Оксана — це не та жінка, про яку я мріяв. Вона, як то кажуть, уже не першої свіжості, бо ж розлучена. А ще вона маленького зросту, схильна до повноти. Мені ж подобаються високі дівчата модельної зовнішності, мені потрібно таку дружину, щоб всі чоловіки заздрили. Нічого в нас з Оксаною не вийде…
Ось так. Нібито є троє людей, які теоретично могли б створити щасливі сім’ї. Але на практиці вони і самотні. Досі, приходячи до нас у гості, скаржаться на важку долю, постійно повторюючи, як нам з чоловіком пощастило, що ми знайшли одне одного. А тим часом мій чоловік зовсім не олігарх, а працює на тому ж таки автосервісі, а я — звичайна жінка, а не дівчина з обкладинки модного журналу.
