Покровитель: св. Роман Сладкопівець.
Св. Роман народився в сирійськім місті Емесі, в єврейській родині. За Божою ласкою він замолоду навернувся до Христової віри і був чесним та побожним юнаком. Спочатку був паламарем у Бейруті. Згодом прибув до Царгороду, де став за паламаря при церкві св. Софії. Хоч Роман не був грамотний, проте патріарх Євтимій полюбив його за його побожність і давав йому з церковних доходів таку саму частину, як і тим клирикам, що співали в криласі. Ті співаки були з цього дуже невдоволені і насміхалися з бідного паламарчука, що гасив свічки й замітав церкву.
Одного разу в навечір'я Господнього Різдва, коли в церкві був присутній сам цісар, почали клирики тягнути Романа до крилосу, кажучи, що як він бере рівну з ними платню, то нехай разом з ними співає. Роман покірно переніс те привселюдне засоромлення і пожертвував його Богу, а коли вернувся додому, то впав хрестом на землю і довго молився до Пресвятої Діви Марії.
Коли втомлений і засмучений юнак опісля заснув, явилася йому в сні Пресв. Діва Марія, дала йому кусник паперу і казала з’їсти. Він послушно виконав приказ, і тоді видіння зникло. Пробудився Роман з. почуттям великої духовної радості і свідомістю, що Божа Мати обдарувала його надзвичайним розумінням найглибших таїнств св. Христової віри. Повний невисказаного щастя зараз клякнув і довго дякував Божій Матері та Її Синові за таку велику ласку.
Після молитви поспішив Роман до церкви на різдвяну богослужбу. В церкві було багато народу, а між ними і цісар. Коли прийшов час святкового кондака, що його звичайно співав з амвону один клирик, вийшов Роман на амвон і милозвучним голосом заспівав чудовий різдвяний кондак, що його сам тоді склав: "Діва днесь пресущественнаго раждаєт, і земля вертеп неприступному приносит, ангели со пастирми славословят, волсви же со звіздою путешествуют, нас бо ради родися Отроча младо, предвічний Бог." Милозвучний спів і глибокі слова пісні здивували всіх. Коли патріарх Євтимій спитав Романа, хто його навчив такої гарної пісні, Роман щиро розказав йому всю свою пригоду.
Згодом висвятив патріарх Євтимій Романа на диякона, і молодий диякон уклав понад тисячу високопоетичних тропарів і кондаків, стихир та інших церковних пісень. Між ними одна оспівує Різдво Пресв. Богородиці і є найстаршим церковним пам'ятником цього свята.
Своє праведне життя ••закінчив той церковний поет, преподобний Роман, 510 року. Своїм милим співом і поетичними творами він здобув собі почесне названня "Сладкопівець". /
джерело /
