У Коломийському музеї народного
мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського відбулася наукова
конференція з міжнародною участю «Гуцульщина як історико-культурний
феномен», яку зініціювали директор Коломийського педагогічного коледжу
Валерій Ковтун, кандидат історичних наук іван Монолатій, заслужений
працівник культури України директор музею Ярослава Ткачук. Нещодавно
музей отримав високий статус національного, тому масштабне зібрання
наукової еліти в його стінах повинно б набути всеукраїнського
резонансу.
Напередодні конференції Коломийське видавництво
«Вік» видало збірник статей «Україна, Галичина, Гуцульщина: історія,
політика, культура», де поміщено наукові праці 38 авторів, в тому числі
академіка НАН України, доктора філологічних наук, професора-емерита з
Пряшева (Словаччина) Миколи Мушинки, дослідника історії
русинів-українців Сербії Мирона Жироша з Качінбарціки (Угорщина) та
професора університету ім. М. Складовської-Кюрі у Любліні (Польща)
доктора філологічних наук Ігоря Набитовича.
Розповідає доцент інституту історії і політології
Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, кандидат
історичних наук, керівник Центру історичної германістики та
австрійських студій, відповідальний секретар оргкомітету Іван Монолатій:
— Це вже третя така акція в рамках проекту
«Українське мистецтво в старій листівці» Валерія Ковтуна. Разом з тим
ми робимо всеукраїнську конференцію, присвячену цим питанням. Питанням
не лише мистецтва чи фольклору Гуцульщини. Ми хочемо бачити Гуцульщину
як певний ареал України в багатьох її складниках — політологічному,
історичному, культурологічному. Думаю, що це нам вдалося. Напевно,
найголовніше, — це прийняти після конференції резолюцію до державних
органів влади про підтримку гуцульського мистецтва, культури в Україні,
тому що знаємо: про укази Президента щодо збереження гуцульської
культури і мистецтва та надання статусу національного нашому музею. Але
в цьому напрямі ще треба дуже багато працювати. Думаю, що влада і
бізнес-еліта повинні усвідомити, що це є наша традиція, це питома
традиція і України, і загалом об’єднаної Європи. Якщо збережемо цей
ареал культурний, який є дуже феноменальним в історії європейської
цивілізації, ми, очевидно, заслужимо вдячність наших нащадків.
Детальніше про наукову конференцію «Гуцульщина як історико-культурний феномен» — в наступних числах «Галичини».
http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=8323&tx_ttnews[backPid]=24
