Слава Ісусу Христу! 

Блаженні ті, що слухають Слово Моє і його дотримуються. Слухайтесь Божого Слова і дотримуйтеся. Поспішайте чинити добрі справи, але пильнуйте за тим кого, щоб робити їх у чистому сумлінні.

У добрих християн мають бути пріоритети. Ми завжди мусимо визначати що є найважливішим. У євангельському розділі про Марію і Марту йдеться про крайності. Одна із них — це сидіти біля Ісуса, Його Слово слухати, і нічого не робити, а інша — ходити по кухні, гриміти баняками, там де все парує та кипить і, очевидно, не чути слова Христового. Крайнощі для того і подаються, щоб ми знали, що між ними необхідно обрати золоту середину.

Але між служінням Богові і безпосередньо служінням своїм ближнім, для яких ми готуємо їсти, за якими прибираємо чи яких доглядаємо є ще багато інших важливих речей.

Цими речами є виконання обов'язків свого стану. Учні повинні добре вчитися. Вчителі добре навчати. Працівники повинні добре працювати. А ще всі християни мають спільне завдання, що стосується нас як громадян. Усі ми повинні бути зразковими громадянами своєї Батьківщини, відповідальними представниками тієї нації, у якій ми, з Божої волі, народилися, живемо і помремо; шанувальниками тієї землі, яку Бог нам дав і в якій ми будемо поховані.

А що означає бути добрим громадянином? Як ми повинні послужити Богові, щоб сподобатись Йому? Як, подбавши про Царство Небесне, попильнувати, також, щоб зразково виконати свій громадянський обов'язок?

Скільки то людей є сьогодні, що гірко розчаровані тим станом суспільним та державним, що є отам, за дверима храму, у світі перелюбному і грішному. Розчаровані тому, що керує нами недолугий і ворожий, не лише Христові, але й духові українському, уряд чи гидомерний парламент. А до нинішнього гаранта, взагалі, годі добрати епітетів. Що нам робити, як нам виконати свій обов'язок у цій ситуації? Якщо ми бажаємо бути добрими християнами, то мусимо, також, бути добрими громадянами.

Чули, що написано: "Всяка влада від Бога”. І це правда! Дійсно, всяка влада від Бога. Добра влада – це нагорода громадянам за те, що вони, живучи у ласці Божій, добрими справами заслужили собі ту добру владу. А лиха влада – це покарання від Бога народам і громадянам за невірство, гріхи і нерозкаяність.

Сьогодні існує небезпека того, що можемо знову стати рабами на своїй землі. То хто нам винен, як не ми самі? Це ж ми розвісили вуха і дозволили демагогам звабити себе політичною рекламою і змусити проголосувати за носіїв ідеологій, огидних Богові, ворожих церкві та шкідливих для нації. Ми це зробили тому, що були нерозумні. А якщо не ми, то наші сусіди, родичі, чи знайомі. Це ми з вами дозволили собі впустити у свій дім так званих агітаторів, що за нещасних 80 гривень скуповували вроздріб наше майбутнє для відвертих злодіїв і очевидних ворогів України. Може, і не всі, але деякі знайшлись. Це ми з вами, в решті, відповідальні за біди, що спадають сьогодні на нашу державу, а, отже, й на наших дітей та онуків, бо не повстали проти неправди, наклепів та фальсифікацій. Ми завинили, коли розчарувалися і відвернулися від потреб своєї нації і держави. Врешті, якщо ми маємо достатньо засобів, вправності та здібностей, то ми винні в тому, що не організувалися, не стали спільно плече до плеча і не повалили незаконно вкрадену у нас владу.

Ніщо не обмежує християнина на шляху здобуття щастя і добра, для своїх нащадків. Не існує жодних обмежень для тих, хто береться, з Божою допомогою, здобути краще майбутнє для своїх нащадків. І щоб нам не робити, чи гриміти баняками на кухні, чи вчитись, чи працювати, чи здобувати Українську Самостійну Соборну Державу – мрію поколінь наших предків – робімо це з чистим сумлінням. І тоді Бог нам буде допомагати в усіх справах: і в навчанні, і в праці, і в бою, і навіть у такій величній справі, як здобуття своєї держави. Держави своєї нації на своїй землі. Без духовності та святості навряд, чи зуміємо ми будь-що змінити на краще в нашому житті. Навряд, чи зможемо залишитися, через кілька поколінь, українцями, якщо не здобудемо своєї держави.

Наша земля сьогодні окупована ворогом. Гидким, смердючим, збоченим, пархатим. І нам потрібно, з Божою допомогою, його звалить.

Якщо будемо поруч із Христом, якщо будемо праведними, то все у нас вдасться. А наша небесна Матір і Заступниця Марія нам у цьому допоможе. Як не раз Вона допомагала своєму вірному людові в часи лихих випробувань. І не лише десь за морями і горами, але й у нашому краю. Як, наприклад, у Почаєві, коли „стріли і кулі завертала, ворогів побивала і монастир рятувала”, як співаємо у нашій пісні.

Чому втручається Небо у наші справи тоді, коли нам сутужно? А тому, що молитва чистого серця нами підноситься до Небес.

Вислухана буде молитва праведника. А праведник – це той, що є поруч із Христом, хто слухає Слово Його і дотримується у своєму житті.

Амінь.

Головний капелан ВО "Тризуб” ім. С.Бандери
сотник о. Петро БУРАК,
м. Тернопіль

www.banderivets.org.ua